Справа №22-ц-1361/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Линник
Категорія - 53 Суддя-доповідач - Шевченко
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2011 року м.Суми
Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Шевченка В. А.,
суддів - Маслова В. О., Семеній Л. І.,
при секретарі – Пархоменко А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами Відкритого акціонерного товариства «Тростянецький машинобудівний завод» та представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2
на рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 09 червня 2011 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Тростянецький машинобудівний завод», Товариства з обмеженою відповідальністю «Тростянецький машинобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсаційних сум, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2011 року ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1 звернувся до ВАТ «Тростянецький машинобудівний завод» та ТОВ «Тростянецький машинобудівний завод» з позовом, у якому після неодноразових уточнень у заяві від 03 червня 2011 року ставилося питання про стягнення на користь позивача 19091 грн. 36 коп. заборгованості по зарплаті за 2005-2009 р.р., 199752 грн. 70 коп. середнього заробітку за час затримки виплати недонарахованої зарплати з січня 2005 року за 1610 робочих днів, 11101 грн. 28 коп. компенсаційних сум за несвоєчасну виплату недонарахованої зарплати, вихідної допомоги та коштів за невикористану відпустку, а також 41823 грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної порушенням його трудових прав.
Зазначені вимоги обґрунтовувалися невірним встановленням позивачеві посадового окладу, розмір якого не відповідав нормам галузевих угод.
Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 09 червня 2011 року на часткове задоволення позову постановлено стягнути з ВАТ «Тростянецький машинобудівний завод» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за 2005 рік у сумі – 1734 грн. 05 коп., за 2006 рік – 2643 грн. 38 коп., за 2007 рік – 2395 грн. 27 коп., за 2008 рік – 2153 грн. 71 коп., за 2009 рік – 1989 грн. 86 коп., а всього 10916 грн. 27 коп., 1404 грн. 15 коп. недорахованих компенсаційних виплат, 23271 грн. 80 коп. середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні, 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а також зобов’язати цього відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів ОСОБА_1 у зв’язку з порушенням строків виплати заробітної плати.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
В апеляційних скаргах заявники, кожен окремо, посилаються на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
ВАТ «Тростянецький машинобудівний завод» просить рішення скасувати, відхиливши всі вимоги позивача, які суд задовольнив.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі теж просить скасувати рішення і ухвалити нове про задоволення його вимог, а в уточненні й доповненні скарги наполягає на скасуванні рішення і направленні справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає, що скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню, а скарга ВАТ «Тростянецький машинобудівний завод» - задоволенню.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, позивач перебував у трудових правовідносинах з ВАТ «Тростянецький машинобудівний завод» з 14 березня 2000 року по 30 червня 2009 року.
З копій штатних розкладів слідує, що йому були встановлені наступні посадові оклади:
з січня 2005 року – 480 грн.;
з квітня 2005 року – 537 грн. 60 коп.;
з липня 2005 року – 937 грн. 40 коп.;
з грудня 2006 року – 1120 грн.;
з вересня 2007 року – 1680 грн.
Відповідно до цих штатних розкладів позивачеві був встановлений коефіцієнт співвідношення до окладу техніка без категорії – 1, 82.
Частково задовольняючи позов, суд виходив з невірного встановлення позивачеві посадових окладів у період з 01 січня 2005 року по червень 2009 року.
Втім з таким рішенням погодитися неможливо, оскільки його ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частин 2 і 3 ст. 213 ЦПК законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалене ж у справі рішення в зазначеній вище частині наведеним нормам закону не відповідає.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача сам вказував на те, що при встановленні розміру заробітної плати позивачеві за основу бралися, зокрема, і колективні договори, укладені на підприємстві.
Крім того, з штатних розкладів та довідок про виплачену заробітну плату позивачеві за 2005 – 2009 р.р. теж слідує те, що розмір його посадового окладу був чітко визначений сторонами трудового договору.
З огляду на положення ч. 1 ст. 21 та ч. 4 ст. 32 КЗпП України розмір заробітної плати є однією з істотних умов праці (трудового договору).
Належних і допустимих доказів щодо наявності на момент пред’явлення позову факту заборгованості ВАТ «Тростянецький машинобудівний завод» перед позивачем по заробітній платі за період 2005-2009 р.р., виходячи з встановлених йому на той час окладів, з урахуванням ухвалених раніше рішень судів, позивач всупереч з вимогами ст. 60 ЦПК не надав.
Навпаки, тривалий час працюючи на підприємстві, він отримував усі належні йому суми і ніяких дій чи бездіяльності відповідача з приводу правильності встановлення йому посадових окладів, тощо не оскаржував, погоджуючись з існуючими тоді умовами праці, жодної з яких недійсною до цього часу не визнано.
Таким чином позивач просить стягнути заборгованість по заробітній платі, право на яку в обсязі, вказаному в заяві, він у встановленому законом порядку не набував, тоді як ч. 1 ст. 3 ЦПК України дає право особі звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
З урахуванням наведеного колегія приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі із заявлених у даній справі підстав задоволені бути не можуть.
У зв’язку з цим рішення суду в частині вирішення зазначених позовних вимог, а отже й похідних від них вимог відносно стягнення недонарахованих компенсаційних виплат, середнього заробітку за час затримки розрахунку та сум на відшкодування моральної шкоди, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні цих вимог.
Відмовляючи позивачеві в задоволенні інших заявлених вимог, суд з наведенням відповідних мотивів обгрунтовано визнав їх безпідставними. В цій частині доводи скарги ОСОБА_2 висновків суду не спростовують.
Оскільки в зазначеній частині рішення суду відповідає матеріалам справи і вимогам закону, його на підставі ч. 1 ст. 308 ЦПК України слід залишити без змін.
Керуючись 303, 304, ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 314, 316 ЦПК України, колегія
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 відхилити, а скаргу Відкритого акціонерного товариства «Тростянецький машинобудівний завод» задовольнити.
Рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 09 червня 2011 року у даній справі в частині спонукання Відкритого акціонерного товариства «Тростянецький машинобудівний завод» до нарахування й виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати заробітної плати та вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Тростянецький машинобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, недонарахованих компенсаційних сум, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди – скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в їх задоволенні.
В іншій частині зазначене рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього дня на нього може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді -