Справа № 2-39/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2008 року                       Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого:    Гал Л.Л.,

при секретарі:   Сливка В.С.,

перекладачі :     ОСОБА_1,

з участю позивачки ОСОБА_2, представника позивачів по ордеру - адвоката            ОСОБА_3, представника відповідача Дийдівської сільради Егреші С.З., третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 до Дийдівської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_4, про визнання незаконним та скасування рішення сесії Дийдівської сільської ради в частині виділення земельної ділянки ОСОБА_4 та зобов'язання виділити земельну ділянку для будівництва житлового будинку,

встановив:

ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 звернулися із позовом до Дийдівської сільської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_4, про визнання незаконним та скасування рішення сесії Дийдівської сільської ради в частині виділення земельної ділянки ОСОБА_4 та зобов'язання виділити земельну ділянку для будівництва житлового будинку зазначивши, що більше 15 років проживають в будинку АДРЕСА_1 і користуються земельною ділянкою розміром 0,41 га, яка знаходиться біля будинку. Планом забудови села передбачено нове будівництво по АДРЕСА_2, яка розташована за городами будинків розміщених по вул. Арпада і кінець їх земельної ділянки припадає під забудову № 28. За згодою інших користувачів земельної ділянки ОСОБА_6 19.02.2007 року звернулася з заявою до виконкому Дийдівської сільради про виділення їй земельної ділянки, яка знаходиться в кінці її городу для будівництва житлового будинку, однак дана заява розглянута не була. 05.07.2007 року ОСОБА_6 повторно звернулася з даною заявою до виконкому Дийдівської сільради. Рішенням 17 сесії 5 скликання Дийдівської сільради від 19.09.2007 року за № 83 в задоволені зави відмовлено  у зв'язку з тим, що не має вільних земельних ділянок, а рішенням за № 82 земельну ділянку  за адресою АДРЕСА_2, площею 0,2 га виділено та передано у короткострокову оренду ОСОБА_4 строком на два роки для будівництва і обслуговування житлового будинку з подальшим правом на приватизацію. Позивачі вважали вказані рішення Дийдівської сільради незаконними, такими що порушують їх Конституційні права, а також прийнятими з порушенням п. г ч. 1 ст. 121 ЗК України, оскільки згоди на вилучення земельної ділянки, як користувачі не надавали.

В зв'язку з наведеним, позивачі просили суд визнати рішення 17 сесії 5 скликання Дийдівської сільської ради від 19 вересня 2007 року № 82 в частині виділення земельної ділянки та передачі її у короткострокову оренду строком на два роки для будівництва і обслуговування житлового будинку з подальшим правом на приватизацію ОСОБА_4, за адресою АДРЕСА_2, площею 0,2 га та рішення № 83 у частині відмови  виділення ОСОБА_6 спірної земельної ділянки - незаконними та скасувати. Зобов'язати Дийдівську сільську раду безоплатно передати ОСОБА_6 земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку площею 0,2 га, за адресою АДРЕСА_2.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала.

Представник позивачів адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що позивачі ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 є користувачами земельної ділянки розміром 0,41 га, яка знаходиться біля їх будинку проживають в будинку по АДРЕСА_1, з 1991 року. Оскільки, генеральним планом забудови села Дийда передбачено будівництво на АДРЕСА_2, яка проходить в кінці їхньої земельної ділянки, тому за згодою інших землекористувачів ОСОБА_6 19.02.2007 року звернулася до виконкому Дийдівської сільради з заявою про виділення їй земельної ділянки  за адресою АДРЕСА_2, доля будівництва та обслуговування житлового будинку. Ця заява розглянута не була, причини відмови заявниці не повідомлялися. 05.07.2007 року       ОСОБА_6 повторно звернулася із заявою про виділення земельної ділянки до виконкому Дийдівської сільради, однак рішенням сесії сільради їй відмовлено в зв'язку з відсутністю вільних ділянок. В той же час, спірну земельну ділянку без згоди користувачів, було виділено ОСОБА_4, чим були порушені Конституційні права позивачів та вимоги ЗК України.

Представник відповідача Дийдівської сільради Егреші С.З. в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що позивачі ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 дійсно користувалися земельною ділянкою, яка знаходться біля їх будинку в АДРЕСА_1. При цьому, позивачі сплачували земельний податок лише за 0,41 га. Решта земельної ділянки знаходилась у них у тимчасовому користуванні, і жодних рішень про передачц їм у користування спірної ділянки сільською радою не приймалося.  Тому, при виділенні цієї земельної ділянки ОСОБА_4 вилучати її у позивачів потреби не було. Крім того, представник відповідача ствердив, що рішення про виділення земельних ділянок приймалося сесією сільради в порядку черговості, відповідно до поданих заяв.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні вважала позов підставним і пояснила, що позивачі дійсно багато років користуються спірною земельною ділянкою. Вона також зверталася до виконкому Дийдівської сільради з заявою про виділення їй земельної ділянки в кінці земельної ділянки, яка прилегла до її будинку. Однак, на сесії сільради їй було виділено ділянку позивачів.

Заслухав пояснення позивачки, її представника, відповідача, третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору та вивчивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

Правовідносини які виникли між сторонами регулюються ч. 2 ст. 14 Конституції України, згідно якої право власності на землю гарантується. Це право набувається  і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни та інші особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації в межах повноважень визначених цим кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

При цьому, згідно ч. 5 цієї статті надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після її вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 12.06.1991 року            ОСОБА_5, ОСОБА_2 придбали будинок за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 8-11).

З цього часу вони постійно користувалися для обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства прилеглою земельною ділянкою, в тому числі і спірною земельною ділянкою, сплачували земельний податок. Цей факт підтвердила в судовому засіданні третя особа ОСОБА_4 та не заперечив представник відповідача        Егреші С.З..

19.02.2007 року ОСОБА_6 звернулася з заявою до виконкому Дийдівської сільради про виділення їй земельної ділянки, яка знаходиться в кінці її городу для будівництва житлового будинку (а.с. 46, 47).

Рішенням 14 сесії 5 скликання Дийдівськоїї сільради № 36 від 13.04.2007 року в наданні земельної ділянки ОСОБА_6 відмовлено, оскільки до заяви не приєднані відповідні документи  - копії паспорту та ідентифікаційного коду (а.с. 42, 43).

Як ствердила позивачка та не заперечив представник відповідача, про дане рішення заявницю ОСОБА_6 повідомлено не було.

01.08.2007 року ОСОБА_6 повторно звертається з заявою до виконкому Дийдівської сільради про виділення їй земельної ділянки, яка знаходиться в кінці її городу по АДРЕСА_2 для будівництва житлового будинку (а.с. 56, 57).

Однак рішенням 17 сесії 5 скликання від 19.08.2007 року № 82 спірну земельну ділянку площею 0,2 га за адресою АДРЕСА_2, виділено в оренду для будівництва і обслуговування жилого будинку ОСОБА_4 (а.с. 54, 55), а рішення за № 83 від 19.08.2007 року  17 сесії 5 скликання відмовлено ОСОБА_6 у виділені земельної ділянки в зв'язку з відсутністю вільних місць там, де вона просила виділити їй ділянку (а.с. 61, 62).

Таким чином, встановлено, що рішення про виділення земельної ділянки було прийнято без попереднього її вилучення  у користувачів - позивачів ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_6. твердження представника відповідача, що вказана ділянка була лише у тимчасовому користуванні позивачів, в сільській раді не має жодних рішень про передачу вказаної ділянки у користування, тому і не потребувала вилучення, не відповідає вимогам закону, оскільки вказану земельну ділянку позивачі отримали в користування під час придбання будинку від колишніх власників.

Крім того, не відповідає дійсності формулювання рішення № 83 від 19.08.2007 року  17 сесії 5 скликання, яким відмовлено ОСОБА_6 у виділені земельної ділянки, оскільки саме на цій сесії за цією ж датою розглядалося питання про виділення земельної ділянки ОСОБА_4, якій також в супереч її заяви виділили спірну земельну ділянку позивачів.

За таких обставин, суд вважає що рішення 17 сесії 5 скликання від 19.08.2007 року № 82 та № 83є такими, що порушують Конституційні права позивачів, прийняті з порушенням ЗК України, а тому їх слід визнати незаконними та скасувати.

Враховуючи, що позивачка  ОСОБА_6, за згодою інших користувачів земельної ділянки в установленій формі звернулася з заявою про виділення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2, площею 0,2 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, відповідно до п. г ч. 1 ст. 121 ЗК України вона має право на безоплатну передачу їй вказаної земельної ділянки, тому позовна вимога про зобов'язання виділити їй земельну ділянку для будівництва житлового будинку є підставною і підлягає до задоволення

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212, ЦПК України, ч. 2 ст. 14 Конституції України, п. г ч. 1 ст. 121 ЗК України,

рішив:

Позов задовольнити.

Визнати рішення 17 сесії 5 скликання Дийдівської сільської ради від 19 вересня 2007 року    № 82 в частині виділення земельної ділянки та передачі її у короткострокову оренду строком на два роки для будівництва і обслуговування житлового будинку з подальшим правом на приватизацію ОСОБА_4, за адресою АДРЕСА_2, площею 0,2 га та рішення № 83 у частині відмови  виділення ОСОБА_6 земельної ділянки - незаконними та скасувати.

Зобов'язати Дийдівську сільську раду безоплатно передати ОСОБА_6 земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку у розмірі 0,2 га за адресою АДРЕСА_2.

Заяву  про  апеляційне  оскарження  рішення  суду   першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  Апеляційна скарга на  рішення  суду  подається  протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                                                        Гал  Л.Л.