Справа № 2-4890/11

Р І  Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ             УКРАЇНИ

21 липня 2011 року                                                         Рівненський міський суд

в особі головуючого

судді                                        Кухарця В.М.

при секретарі судового засідання             Андрійчук І.М.

за участі позивача                           ОСОБА_1

відповідача                                  ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на об’єкт нерухомого майна, –

В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої вимоги підтримала та з мотивів, наведених нею у позовній заяві, просить задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав та пояснив, що наведені позивачкою у її позовній заяві обставини ним визнаються і не оспорюються.

З`ясувавши обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Сторонами визнаються та не оспорюються ті обставини й це підтверджено їх поясненнями та наданими позивачем суду письмовими доказами, що 23 червня 2011 року між позивачем і відповідачем було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, згідно якого продавець ОСОБА_2 продав, а покупець ОСОБА_1 купила належне продавцю на праві приватної власності нерухоме майно - однокімнатну квартиру АДРЕСА_1. Загальна площа квартири становить 100,7 кв.м., з яких житлова - 18,2 кв.м. Квартира складається з приміщень п’ятого поверху: 1 - коридор площею 6,7 кв.м., 2 - житлова кімната площею 18,2 кв.м., 3 - кухня площею 9,0 кв.м., 4 - вбиральня площею 1,2 кв.м., 5 - ванна кімната площею 4,1 кв.м., лоджія площею 4,2 кв.м., а також з приміщень мансардного поверху: 6 - сходова клітка площею 8,1 кв.м., 7 - підсобне приміщення площею 30,6 кв.м., 8 - підсобне приміщення площею 17,3 кв.м., 9 - комора площею 3,4 кв.м.

На момент укладення договору купівлі-продажу відповідач ОСОБА_2 здійснив перепланування вищевказаної квартири, самочинно добудувавши мансардний поверх, що стверджується даними Технічного паспорта на квартиру, виготовленого станом на 22.06.2011 р. комунальним підприємством ”Рівненське міське бюро технічної інвентаризації”. Разом з тим, колишній власник житла здійснив перепланування своєї квартири відповідно до Робочого проекту перепланування квартири АДРЕСА_1 з влаштуванням мансардних приміщень.    

Згідно пунктів 4, 7 договору купівлі-продажу покупець, тобто позивач по справі, набула право власності на вказаний об’єкт нерухомого майна з моменту підписання сторонами даного договору, тобто з 23 червня 2011 року, прийняла квартиру та розпочала нести витрати на її утримання й обслуговування. У свою чергу продавець, тобто відповідач по справі, на виконання п.6 договору купівлі-продажу, передав покупцеві всі документи (технічний паспорт, правовстановлюючі документи на квартиру, робочий проект щодо її перепланування), необхідні ОСОБА_1 для реалізації її права власності, однак  станом на даний час не виконав одну із вимог пункту 6 договору, а саме - не підготував усіх необхідних документів для його подальшого нотаріального посвідчення, адже згідно вимог ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Як вбачається з пункту 3 договору купівлі-продажу, продаж квартири було вчинено за домовленістю сторін за ціною 140 000 (сто сорок тисяч) грн., а кошти отримані продавцем в момент підписання даного договору.  

Разом з тим, судом встановлено, що сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору і це підтверджується письмовими доказами по справі (а.с.5 - 12), а також відбулося часткове виконання договору купівлі-продажу, оскільки позивач вступила у фактичне володіння й користування об`єктом нерухомості, але відповідач, хоча й прийняв певну грошову суму за продане ним майно, однак в подальшому ухилився від нотаріального посвідчення договору, відтак у суду є всі підстави визнати такий договір дійсним.

Відповідно до ч.2 ст.220, ст.391 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як передбачено ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Керуючись п.1 ч.2 ст.16, ст.ст.655, 656, 658 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 174, 212 –215 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати дійсним, укладений 23 червня 2011 року між ”Продавцем” - ОСОБА_2 та ”Покупцем” - ОСОБА_1, договір купівлі-продажу нерухомого майна - однокімнатної квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на об’єкт нерухомого майна - однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 100,7 кв.м., житловою площею 18,2 кв.м.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

     Головуючий: