Справа № 9кв -419/ 2007р. Головуючий по 1 інстанція
Категорія : 21 Шершак МЛ..
Доповідач в апеляційній Інстанції МасловВ.О. Доповідач в касаційній інстанції Адаменко Л.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2007р. м. Черкаси
Колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області у складі суддів
Вініченко Б.Б. Адаменко Л.В. Бородійчук В.Г.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 03 липня 2003 року і ухвалу апеляційного суду Сумської області від 08 вересня 2003 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, газети «Данкор» про захист честі, гідності та ділової репутації і відшкодування моральної шкоди,
встановила:
16 грудня 2002 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 04 грудня 2002 року в газеті «Данкор» за № 49 (530) була надрукована стаття «В Сумах существуют опасные для жизни места. Территория возле бара рядом с мостом через Псел на улице Харьковской, а так же подобные места являются опасными для жизни сумчан, считает заместитепь прокурора области Николай Курило. Об этом он сказал на прессконференции, посвященной закончившемуся процесу по делу об убийстве зампрокурора Сумского района ОСОБА_3. На этом процессе ОСОБА_4 выступал в роли обвинителя».
«Владельцам кафе и других заведений важно понять, что ценностью является не только копейка, но и жизнь человека. Преступление возле «Аквариума» могло и не произойти, если бы охранник, видевший драку, принял какие-нибудь меры .Но «разборки» настолько привычны в подобных местах, что мало кто обращает на них внимание», -отметил прокурор . «Какие меры примет УВД в отношении злачних мест пока неизвестно»
Позивач зазначав, що відомості, наведені у цій публікації, містять відомості, які не відповідають дійсності, принижують його честь та ділову репутацію заснованого ним підприємств. Вказував, що біля бару «Акваріум» ніколи не було охоронців, а в
літній період був сторож, обов'язком якого, була охорона товарно-матеріальних цінностей; що фактично злочин вчинений не біля бару «Акваріум», а в парковій зоні; що керівництво підприємства вносить значний вклад для поліпшення якості обслуговування відповідачів для покращення стану прилеглої до нього території.
ОСОБА_1 просив зобов'язати відповідачів спростувати відомості, які гамблять честь, гідність та ділову репутацію по відношенню бару «Акваріум», попросити вибачення перед керівництвом підприємства та стягнути з кожного відповідача на його користь по 16, 5 тисяч гривень у відшкодування завданої йому моральної шкоди.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 03 липня 2003 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 08 вересня 2003 року, в задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено за необґрунтованістю вимог.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити судові рішення, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Колегія судді вважає, що підстав для перегляду судових рішень немає. Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено і це вбачається із матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для обов'язкового скасування судових рішень, передбачених ч. ст. 338 ЦПК України немає.
Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Керуючись ст. ст. 332, 342 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ» № 697-V від 22.02.2007 року, колегія суддів
ухвалила
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 03 липня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 08 вересня 2003 залишити без змін. Ухвала оскарженню не підлягає.