справа № 2- 223/11

Р І ШЕ Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

25 липня  2011 року                                                                                         м. Білогірськ

           Білогірський районний суд  Автономної  Республіки  Крим  у складі:

                      головуючого                              - судді Куртлушаєва М.І.

                      при секретарі                                 - Іллясовій Г.Е.

          за участю:

    представника  позивача                                  ОСОБА_2  

    представника  відповідача                              ОСОБА_3

    відповідача                                                       ОСОБА_4  

            розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білогірську  цивільну  справу за позовом ОСОБА_5   до ОСОБА_4   про відшкодування  матеріальної  шкоди, заподіяної  внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

    ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_5  звернувся з позовом    про  стягнення  матеріальної шкоди  з  ОСОБА_4   в сумі –33 792,42 грн., витрат, пов’язаних  з проведенням  автотоварознавчого дослідження в сумі 500 грн. та судових витрат.             

          Свої вимоги  мотивував  тим, що  27 серпня 2010 року  о 10 годині  на 38 км. 500 метрів  автодороги  Нижньогірськ  - Білогірськ відбулася дорожня –транспортна пригода  за участю  водія  ОСОБА_2 і  ОСОБА_4, який керував повозкою. В  результаті  ДТП його автомобілю  заподіяна матеріальна шкода.  Механічні пошкодження встановлені довідкою АП  ВДАІ, а саме: деформований капот  двигуна, передній бампер, переднє  праве крило,  передня права  двері, молдінг, передня облицювання,  розбита  передня права фара  і повторювач  повороту, декоративна решітка. Згідно постанови  Білогірського районного суду  за  справою  про адміністративне правопорушення  № 3-1223/10  провадження  по справі  відносно ОСОБА_2  за ст. 124 КУпАП  було  закрито  у зв’язку з відсутністю  складу правопорушення  у відповідності  з п. 1 ст. 247  КУпАП. Згідно висновку  № 3224 експертного  автотоварознавчого  дослідження  сума матеріальної шкоди  станом на дату експертного  огляду  і на період  складення  висновку  складає  - 33 792, 42  грн.. У добровільному порядку  відповідач відмовляється  відшкодувати  заподіяну шкоду.   Також зазначив, що  згідно  п. 7  п.п.7.7 особи, які керують гужовим транспортом  забороняється  рухатися  по автомагістралям  дорогам для автомобілів.  

          Представник позивача  у судовому засіданні   вимоги підтримав, просив позов задовольнити з урахуванням  понесених ним витрат з сплати  проведеної  автотоварознавчої експертизи в сумі -  2109 , 60 грн.. Суду  також  пояснив, що  дана  дорожньо-транспортної  пригода  стала при наступних обставинах.

                 27 серпня 2010 року   на вказаної ділянці  дороги  він  рухаючись на  автомобілі  «Міtsubishi Galant»близько 90 км/г  намагався  обігнати   ОСОБА_4, який рухався  справа від нього на повозки   запряженої  двома  кіньми, але  саме в цей момент  відповідач  не справляється  з керуванням й  повозка   різко перемістилася  вліво,   внаслідок чого відбулося зіткнення  автомобіля з  лівою стороною повозки. Він  застосовував екстрене  гальмування, але через близьку  відстань уникнути  зіткнення йому не вдалося.

                Відповідач  та його представник  позовні вимоги не визнали, щодо обставин ДТП ОСОБА_4 пояснив, що він дійсно рухався на своєї  повозці  запряженої двома кіньми по правої стороні  дороги, коли  позивач керуючи  автомобілем  намагався  обігнати його,  один кінь злякався і різко прийняв вліво, він не справився з керуванням  після чого  відбулося зіткнення повозки з автомобілем.  

            Разом з тим, представник відповідача вважає, що підстав для задоволення  позову не має, оскільки  винуватість  його довірителя  судом не встановлена, до адміністративної відповідальності  з цього приводу  він не  притягувався.

            Суд, заслухавши   доводи сторін,  дослідивши матеріали цивільної справи та справи про адміністративне правопорушення, дійшов   висновку, про те що вимоги позивача  підлягають частковому  задоволенню  з наступних підстав.   

            Судом було встановлено, що  згідно  технічного паспорту НОМЕР_2 власником  автомобіля  «Міtsubishi Galant»реєстраційний номер НОМЕР_1    є  ОСОБА_5  /а.с. 12/.

               27 серпня 2010 року  о 10 годині  на 38 км. 500 метрів  автодороги  Нижньогірськ  - Білогірськ відбулася дорожня –транспортна пригода  за участю  водія  ОСОБА_2, який на підставі довіреності  /а.с. 14/ керував  автомобілем «Міtsubishi Galant»реєстраційний номер НОМЕР_1.  і   ОСОБА_4, який керував повозкою. По даному факту  відносно  ОСОБА_2  був складений протокол  про адміністративне правопорушення  за ст. 124 КУпАП     /а.с.2 матеріалу про адміністративне правопорушення/, оскільки він  не обрав  безпечну швидкість  не врахував  дорожню обстановку  внаслідок чого  при виникненні  перешкоди  здійснив наїзд  на гужову повозку.

           Натомість,   під час  судового розгляду по даній справі була призначена  автотехнічна експертиза,  згідно  висновку   якої обрана водієм  швидкість  не суперечить  вимогам  Правил дорожнього руху /а.с. 30-32/.  Крім цього,   експерт зазначив, що водій  ОСОБА_2 застосовував екстрене гальмування, що підтверджується матеріалами ДТП, а оцінка  дій водія, як  таких, що не відповідають  п. 12.3. ПДР  є технічно  необґрунтованою.

           За результатами  судового розгляду суд дійшов висновку про відсутність складу правопорушення  за ст. 124 КУпАП в діях ОСОБА_2  у зв’язку з чим провадження по справі було закрито /а.с.35-36/. Дана постанова  набрала чинності та оскаржувана не була.

          Зміст ч. 2    ст. 1187 ЦК України   визначає   обов’язок  особи, яка на правових підставах володіє  транспортним засобом, механізмом або іншим об’єктом, що створює підвищену небезпеку,    відшкодувати   шкоду, заподіяну  джерелом підвищеної небезпеки.

       Відповідно  ч. 2 ст. 1188 ЦК України -  якщо унаслідок   взаємодії декількох  джерел  підвищеної  небезпеки шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

          Аналізуючи у сукупності встановлені обставини судом щодо причини ДТП, а саме те, що водій ОСОБА_2 рухався з  дозволеною швидкістю, раптового виникнення моменту безпеки під час здійснення маневру –обгону, що узгоджується з поясненнями відповідача, застосування екстреного гальмування вказаним водієм, суд  дійшов висновку  про  наявність причинного зв’язку  між діями  ОСОБА_4, як власника джерела підвищеної небезпеки  та настанням   дорожньої транспортної пригоди.

Але, разом з тим суд  не може погодитись з  позовними вимогами в тому об’ємі в якому вони заявлені.   

         Відповідно  до ст. 1192 ЦК України –відшкодування шкоди  полягає у покладенні  залежно від  обставин  справи на відповідальну  за шкоду  особу обов’язку  відшкодувати  її в натурі  /передати річ того ж роду і такої  ж якості, полагодити пошкоджену  річ тощо/ або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, в разі, якщо вартість  виправлення  пошкодженої  речі перевищує  вартість  речі такого ж роду.

Отже, як убачається з висновку   автотоварознавчої  експертизи     № 1645 від 02.06.2011 року, експертом  був визначений розмір відновлюваного ремонту  автомобіля  «Міtsubishi Galant»реєстраційний номер НОМЕР_1 позивача з урахуванням  коефіцієнту  фізичного зносу  у розмірі –18 954  гривни, який складається  вартості ремонтних  робіт 4 598,00 грн. +  вартість матеріалів  4 178,06 + вартості  деталей  33 926,50 (1-0.7- коефіцієнт зносу), тобто  без  урахуванням коефіцієнту зносу  повна вартість  відновлювального  ремонту буде складати  як це було зазначено  експертом  –42 702,56 грн..

           Враховуючі, що за правилами  ст. 1192 ЦК України  особа, яка  відповідальна за шкоду не має право вимагати  врахування  зносу  майна при відновлюваному ремонті,  суд приймає до уваги при вирішені  даного  позову  вартість  відновлювального ремонту транспортного засобу  без врахування зносу  деталей.   

            Разом з тим,  ринкова вартість даного автомобіля без врахування  аварійних пошкоджень по цінам на момент  експертного огляду  та складання висновку  була встановлена експертом у розмірі  – 34 148,11 грн., що значно менше  вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.   

          Згідно  п. 9  постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня  1992 року    № 6 «Про практику  розгляду  судами  цивільних справ  за позовами  про відшкодування  шкоди», постановляючи  рішення  про стягнення  на користь потерпілого  відшкодування  вартості  майна, що не може  використатися за призначенням, але має  певну цінність, суд одночасно  вирішує  питання  про передачу цього майна  після відшкодування  збитків потерпілому  особи, відповідальній за шкоду.

          Крім  цього,  відповідно  до ст. 11 ЦПК України - суд розглядає  цивільні справи  не інакше  як за зверненням  фізичних осіб, поданим  відповідно до цього Кодексу, в межах  заявлених  ними  вимог.

Виходячи з встановлених обставин по даній справі та зазначених положень матеріального і  процесуального  закону, враховуючі, що повна   вартість відновлювального  ремонту  автомобіля значно перевищує  його дійсну вартість, суд вважає  обґрунтованим та законним покласти на відповідача  обов’язок  відшкодувати  позивачу  вартість пошкодженого  автомобіля  в межах заявлених позовних вимог, а саме –33 792,42 грн. та зобов’язати його передати автомобіль відповідачу  після відшкодування  ним  збитків.

          Дотримуючись вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача слід також стягнути на користь  позивача  судові витрати, а саме:  за сплату судового збору  в сумі –337,92  грн.,  за сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі –120,00 гривен,  витрати, за сплату вартості  проведеного автотоварознавчого дослідження в сумі 500 грн. та за сплату  витрат,   пов`язаних   з проведенням  автотоварознавчої експертизи в сумі –2 109,60 грн., оскільки вони підтверджені  відповідними  розрахунковими документами             / а.с. 1,2,9/.

           На підставі  ст. ст.   1187, 1188, 1192 ЦК України, керуючись  ст. ст. 10, 11, 61, 79,82, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України  суд, -   

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити   частково.

         Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду, заподіяну –27.08.2010 року  внаслідок дорожньої транспортної пригоди в  сумі  - 33 792,42 гривень,   зобов’язав  ОСОБА_5   після відшкодування  шкоди  передати ОСОБА_4  автомобіль «Міtsubishi Galant»реєстраційний номер НОМЕР_1.

        Стягнути з ОСОБА_4  на користь  ОСОБА_5 судові витрати:  за сплату судового збору  в сумі –337,92  грн., за сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі –120,00 гривен, за сплату вартості  проведеного автотоварознавчого дослідження в сумі 500 грн.  та за сплату вартості   автотоварознавчої експертизи в сумі –2 109,60 грн..

         Повернути  ОСОБА_5  з Місцевого бюджету м. Білогірська   АР Крим (р/рахунок 31413537700068, відкритий ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, за кодом класифікації доходів бюджету 22090100, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740761)   зайві  сплачені  у вигляді судового збору  грошові кошти в сумі - 29,08 грн..

        У задоволенні решти позовних вимог відмовити.            

             Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду АР Крим через Білогірський районний суд шляхом подання апеляційної скарги  в 10-денний строк з дня проголошення судового рішення.              

         Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: п/п З оригіналом згідно.  

Рішення не набрало законної сили.                                       М.І. Куртлушаєв  Секретар:

Суддя Білогірського районного суду

Автономної Республіки Крим М.І.  Куртлушаєв  Секретар: