ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
02.10.06р. | Справа № А38/254-06 |
15-07 год.
За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Завод "Дніпропрес" м.Дніпропетровськ
до відповідача:Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську
про визнання недійсним рішення
Суддя Бишевська Н. А.
Секретар судового засідання Бикова А.О.
ПРЕДСТАВНИКИ:
від позивача: Шуненко Н. Ю. –дов. № 31 від 26.06.2006 р.
від відповідача: Іващенко В. О. –дов. № 1474/10/08-09-15 від 23.01.2006 р.,
Клименко М. Г. –дов. № 20434/10/08-09-15 від 29.08.2006 р.
СУТЬ СПОРУ:
Відкрите акціонерне товариство "Завод "Дніпропрес" (далі –ВАТ "Завод "Дніпропрес", Завод) звернулось з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську (далі –СДПІ), в якому просить визнати повністю недійсним рішення № 0000678811/0/11891 від 11.05.2006 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення валютного законодавства (з урахуванням клопотання від 13.09.2006 р. № 2131).
Позовні вимоги обґрунтовані:
1). помилковим висновком податківців щодо неприпустимості припинення зобов'язань за зовнішньоекономічним контрактом шляхом зарахування зустрічної вимоги та щодо обов'язковості надходження валютної виручки виключно у грошовій формі;
2). безпідставністю посилання відповідача на ч.2 ст.1 ЦК України, оскільки правовідносини між учасниками експортного контракту носили саме цивільно-правовий характер;
3). неправомірністю висновку відповідача на виникнення у позивача податкового боргу з посиланням на Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р.
4). обґрунтованим оскарженням позивачем спірного рішення у тридцяти денний строк, визначений у абз.5 п.п.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р., замість десятиденного строку, що передбачений в абзаці 1 цього підпункту і на який посилається СДПІ.
5). неправомірністю проведення відповідачем невиїзної документальної перевірки з метою здійснення валютного контролю.
Відповідач проти позову заперечує, зазначаючи, що за змістом ч.3 ст.2 ЦК України відносини, що виникають внаслідок застосування податковими органами майнової відповідальності до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за порушення строків зарахування виручки в іноземній валюті не регулюються цивільним законодавством; штрафні санкції застосовані до позивача правомірно, у відповідності з чинним валютним законодавством; в зв'язку з несвоєчасною сплатою штрафних санкцій у позивача згідно Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” утворився податковий борг; скарга ВАТ "Завод "Дніпропрес", подана з порушенням порядку і строків визначених пунктом 4 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого Наказом ДПА України № 82 від 02.03.2001 р. , не підляже розгляду органами державної податкової служби.
В попередньому судовому засіданні оголошувалась перерва згідно ст.150 КАС України.
Відповідно до ст. 160 КАС України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську проведено невиїзну документальну перевірку ВАТ "Завод "Дніпропрес" з питання повноти та своєчасності розрахунків у сфері ЗЕД при виконанні експортного контракту № 44-184/03700/240-15 від 17.12.2004 р. за період з 01.12.2004 р. по 01.04.2006 р., за результатами якої складений акт № 166-08-02/1-05748772 від 28.04.2006 р.
Актом перевірки встановлено, що між ВАТ "Завод "Дніпропрес" та ДП ВО "Тяжпромэкcпорт" (Москва, Росія) 17.12.2004 р. укладений контракт 44-184/03700/240-15 на поставку продукції –охолоджуючі плити доменної печі металургійного комбінату для Єгипетської металургійної компанії на умовах CFR порт Олександрія, АРЕ, (Інкотермс 2000). Загальна сума контракту 635 053,51 дол. США. Валюта контракту і платежу –дол. США. Оплата за окрему партію продукції проводиться прямим банківським переводом впродовж 30 днів з дня рахунків.
На виконання умов контракту у період з грудня 2004 року по серпень 2005 року ВАТ "Завод "Дніпропрес" відвантажило вищевказану продукцію комбінату згідно з вантажно-митними деклараціями на загальну суму 659 228,79 дол. США (3403321,10 грн.).
Оплата за відвантажену продукцію надійшла на рахунок ВАТ "Завод "Дніпропрес" №2603130054901 в АБ "Кредит-Дніпро" не у повному обсязі (629 403,06 дол. США або 3 216 053,57 грн.) та з порушенням термінів, передбачених ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР від 23.09.94 р.
Порушення термінів розрахунків встановлено по строках: 02.11.2005 р. у сумі 32986,68 дол. США.
Станом на 01.04.2006 р. перевіркою встановлена прострочена дебіторська заборгованість у сумі 29 825,73 дол. США, термін погашення якої 02.11.2005 р.
На підставі викладеного податківцями здійснено висновок про порушення ВАТ "Завод "Дніпропрес" ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" №185/94-ВР від 23.09.94 р. (зі змінами та доповненнями) (далі –Закон № 185) у частині несвоєчасного та неповного надходження валютної виручки на рахунок Заводу по експортному контракту № 44-184/03700/240-15 від 17.12.2004 р. з ДП ВО "Тяжпромэкcпорт" (Москва, Росія).
Згідно ст.4 Закону № 185 Заводу нарахована пеня.
Крім того, перевіркою порядку та термінів декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і перебувають за її межами встановлено порушення ст.ст.9, 10 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" №15-93 від 19.02.93 р. (далі –Декрет КМУ № 15-93) і ст.1 Указу Президента України № 319/94 від 18.06.94 р. "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами" встановлено порушення п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" №15-93 від 19.02.93 р. (далі – Декрет КМУ № 15-93) внаслідок того, що Заводом не відображено у розділі ІІІ "Майно та товари за кордоном" п.5 декларації про валютні цінності прострочену дебіторську заборгованість у сумі 29 825,73 дол. США по контракту № 44-184/03700/240-15 від 17.12.2004 р.
На підставі акту перевірки № 166-08-02/1-05748772 від 28.04.2006 р. СДПІ прийнято рішення № 000067811/0/11891 від 11.05.2006 р. про застосування Заводу штрафних (фінансових) санкцій на суму 79 725,11 грн.
За результатами розгляду скарг позивача в порядку процедури адміністративного оскарження, передбаченого ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. (зі змінами та доповненнями) (далі –Закон № 2181)., спірне рішення від 11.05.2006 р. залишено без змін.
Суд вважає позовні вимоги ВАТ "Завод "Дніпропрес" такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:
Вищевказані в акті перевірки від 28.04.2006 р. обставини щодо укладення позивачем експортного контракту № 44-184/03700/240-15 від 17.12.2004 р. з ДП ВО "Тяжпромэкcпорт", поставки продукції за даним контрактом та здійснення часткової оплати останнім за отриману продукцію , підтверджується матеріалами справи і не спростовується позивачем.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.10.2005 р. сторонами за контрактом № 44-184/03700/240-15 від 17.12.2004 р. укладений акт звірки взаєморозрахунків між ДП ВО "Тяжпромэкспорт" та ВАТ "Завод "Дніпропрес", яким здійснено взаємозалік зустрічних вимог.
1.) Згідно ч.1 ст.1 Закону № 185 виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Відповідно до ст.4 Закону № 185 порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми не одержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
СДПІ не доведено суду, що здійснений сторонами за контрактом взаємозалік зустрічних вимог (тобто припинення зобов'язань зарахуванням зустрічної однорідної вимоги), суперечить чинному законодавству в сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Щодо обов'язковості надходження валютної виручки виключно у грошовій формі, то статтею 1 Закону № 185 не визначена виключність грошової форми розрахунків за зовнішньоекономічними договорами.
2.) Також безпідставними є посилання відповідача на ч.2 ст.1 ЦК України щодо неможливості застосування цивільного законодавства до правовідносин, що виникли під час виконання зобов'язань сторонами за контрактом.
Статтею 1 ЦК України визначаються відносини, що регулюються цивільним законодавством.
Так, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Згідно ч.2 ст.1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до змісту ст.1 ЦК України правовідносини між учасниками експортного контракту носили саме цивільно-правовий характер, тому застосування норм цивільного законодавства у даному випадку є цілком правомірним.
Так, згідно ст.601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
3). Суд вважає неправомірним висновок відповідача щодо виникнення у позивача податкового зобов’язання у відповідності до норм Закону № 2181 ( п..п 5.3.1 ст.5 ), виходячи з наступного:
Відповідно до п.8 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509-XII від 04.12.90 р. органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені та штрафних санкцій у порядку, передбаченому законом.
Законом № 185, зокрема ч.5 ст.4 встановлено, що державним податковим інспекціям надано право за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню за порушення термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями.
Преамбулою Закону № 2181 встановлено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Згідно п.1.2 ст.1 Закону № 2181 податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Пунктом 5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено апеляційне узгодження податкового зобов'язання.
Вичерпний перелік податків, зборів та обов'язкових платежів наведено у ст.ст.14, 15 Закону України "Про систему оподаткування в Україні" від 25.06.91 р. № 1251-ХІІ, в яких не встановлено обов'язковість щодо валютного платежу у вигляді податку, збору або іншому обов'язковому платежу.
Пеня за порушення термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями не є податковим зобов'язанням у розумінні п.1.2 ст.1 Закону № 2181, тому вимоги п.5.2 ст.5 Закону № 2181 до даного виду платежу застосовуватись не можуть.
Визначення податкової декларації міститься в п.1.11 ст.1 Закону № 2181, згідно з яким податкова декларація - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки та за формою, встановленими законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону № 2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Беручи до уваги вказані норми та дослідивши подану позивачем Декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.01.2006 р., суд приходить до висновку, що дана декларація не є податковою декларацією в розумінні Закону № 2181, а виручка резидентів у іноземній валюті, що отримана ними в результаті їх господарської діяльності, не є обов'язковим внеском до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, тобто не є податком, збором (обов'язковим платежем) і тому, також не може вважатись податковим боргом.
4). Водночас хибними є посилання позивача щодо можливості оскарження Заводом спірного рішення у тридцяти денний строк, встановлений у абз.5 п.п.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону №2181.
Як вбачається зі змісту абзацу 5 п.п.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону № 2181 даним абзацом встановлюється строк на адміністративне оскарження платником податку рішень контролюючого органу у випадку, коли контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства.
Як зазначено вище, податкове зобов'язання контролюючим органом за результатами перевірки не визначалось.
Оскільки застосовані відповідачем штрафні санкції не є податковим зобов'язанням, то вимоги п.5.2 ст.5 Закону № 2181 до даного виду платежу застосовуватись не можуть.
Таким чином, вищевказані доводи позивача не приймаються судом до уваги, оскільки не впливають на встановлення правомірності або неправомірності винесення СДПІ спірного рішення, а стосуються лише процедури адміністративного оскарження даного рішення.
5). Щодо неправомірності проведення відповідачем невиїзної документальної перевірки з метою здійснення валютного контролю, то відповідно до ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509-XII від 04.12.90 р. органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі).
Згідно вищезазначеному висновку декларації про валютні цінності, прибуток та майно, що належить резиденту України та знаходяться за її межами, на підставі яких податківцями здійснювалась перевірка, не відповідають критеріям, встановленим у ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", оскільки на їх підставі не здійснюється ані нарахування, ані сплата будь-якого податку, збору (обов'язкового платежу).
Керуючись ст.ст.158-163, розділом VІІ Прикінцевих та перехідних положень КАС України, господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати недійсним рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську № 0000678811/0/11891 від 11.05.2006 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення валютного законодавства.
Стягнути з Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську на користь Відкритого акціонерного товариства "Завод "Дніпропрес" витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн. (три гривні 40 копійок).
Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.А.Бишевська
Дата виготовлення постанови 11.10.2006 р.