ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
26.09.06р. | Справа № А38/159 |
16-31 год.
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дерлінг" м.Дніпропетровськ
до відповідача: Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Суддя Бишевська Н. А.
Секретар судового засідання Бикова А.О.
ПРЕДСТАВНИКИ:
від позивача: Земляний О. Ю. Дор. № 29 від 15.05.06 р.
від відповідача: Сеннов О. А., дор. № 14858/9/10-017 від 10.08.06 р. Шарлай Л. В. Дор. № 9303/9/10-017 від 20.06.06 р.
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дерлінг" (далі –ТОВ "Дерлінг", Товариство) звернулось до суду з позовом в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції (далі –Дніпропетровська МДПІ) № 0000692301/0 від 29.03.2006р.
07.06.2006 р. позивач звернувся до суду з заявою про зміну позовних вимог, просить на тих же підставах визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000692301/0 від 29.03.2006р. та податкове повідомлення-рішення № 0000692301/1 від 03.05.2006 р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що помилковим є висновок податківців щодо порушення Товариством п.п.7.3.3 п.7.3 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки порядок відображення операції з купівлі цінних паперів за договором К-740 від 30.06.2005 р. регулюються п.п.7.3.2 п.7.3 ст.7 вказаного Закону, з огляду на який зменшення кредиторської заборгованості позивача за зазначеним договором протягом звітного періоду не відбувалось, тому прибутку у розмірі 139 869,00 грн. за звітний період 9 місяців 2005 р. не виникало.
Крім того, неправомірним є висновок податківців про порушення п.п.5.5.1 п.5 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" щодо неправомірного віднесення та відображення до складу валових витрат у 2004 році суми витрат у розмірі 1079,8 тис. грн., яка пов’язана з нарахуванням відсотків за отримання кредиту на покупку цінних паперів.
Відповідач проти позову заперечує, вважає, що п.п.7.3.2 п.7.3 ст.7 "Про оподаткування прибутку підприємств" визначають балансову вартість понесених витрат в іноземній валюті та не розповсюджується на визначення та відображення у податковому обліку платника податку заборгованості в іноземній валюті.
Стосовно витрат, про які зазначено у позові у розмірі 53,8 тис. грн.., які, як стверджує позивач, були понесені за 9 місяців 2005 р., але відображені у декларації з податку на прибуток лише за звітний період 2005 рік, то після отримання Товариством повідомлення про початок проведення перевірки, останнім були надані декларація за звітний податковий період 2005 рік та уточнюючі розрахунки за звітний податковий період 2003 рік та 2004 рік, у яких відображені витрати, не враховані в обчисленні валових витрат попередніх звітних періодів у розмірі за 2003 рік –38,7 тис. грн.., за 2004 рік –1112,1 тис. грн. Враховуючи, що документальна перевірка позивача проводилась за період з 01.04.2003 р. по 30.09.2005 р., декларація, надана Товариством за звітний податковий період 2005 р., при проведенні перевірки не враховувалась, тому витрати у розмір 53,8 тис. грн.., відображені у декларації за звітний податковий період 2005 р., будуть враховані при проведенні наступної перевірки підприємства.
Крім того, відповідач звернувся до суду з клопотанням про залучення третьої особи - ТОВ „ ФК Гамбіт”, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Дане клопотання не задоволено судом, оскільки участь зазначеного підприємства при розгляді даної справи, ніяким чином не впливає на суть заявлених позовних вимог.
В попередньому судовому засіданні оголошувалась перерва згідно ст.150 КАС України.
Відповідно до ст. 160 КАС України оголошена вступна та резолютивна частина постанови.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Дніпропетровською МДПІ проведено планову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ "Дерлінг" за податковий період з 01.04.2003 р. по 30.09.2006 р., за результатами якої 10.03.2006 р. складений акт №44ДСК/23-1/32433736 .
На підставі акту перевірки від 10.03.2006р. Дніпропетровською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.03.2006 р. № 0000692301/0 про визначення Товариству податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 32 243,10 грн., у т. ч. за основним платежем –26 869,25 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –5 373,85 грн.
За результатами розгляду первинної скарги позивача , поданої в порядку процедури адміністративного оскарження, передбаченого ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2181), Дніпропетровською МДПІ дану скаргу позивача залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення від 29.03.2006 р. –без змін, та прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.05.2006 р. №0000692301/1 з визначенням аналогічної суми податкового зобов'язання .
Визначена Дніпропетровською МДПІ сума податкового зобов’язання відповідно до акту перевірки виникає:
1). в результаті зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування на суму у розмірі 139,9 тис. грн., яка за даними перевірки виникає від перерахунку заборгованості в іноземній валюті від операцій з цінними паперами (п.п.3.1.1 акту).
В акті перевірки встановлено порушення пп. 4.1.1 п. 4.1. ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яке на думку перевіряючих полягає в тому, що позивачем не визначено у бухгалтерському обліку та не відображено у складі валових доходів в декларації з податку на прибуток за звітний період 9 місяців 2005 року дохід, що виникає від перерахунку заборгованості в іноземній валюті від операцій з цінними паперами, що передбачено пп. 7.3.3 п. 7.3 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у розмірі 139 869,00 грн.
2) з суми 1 079,8 тис. грн., яка пов’язана з нарахуванням відсотків за отримання кредиту (п.п.3.1.2 акту).
В акті перевірки зазначено порушення п.п.5.5.1 п.5 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яке на думку перевіряючих виразилось у тому, що позивачем за 2004 рік неправомірно до складу валових витрат віднесена та відображена сума витрат у розмірі 1079,8 тис. грн., пов’язана з нарахуванням відсотків за отримання кредиту на покупку цінних паперів.
Суд вважає позовні вимоги ТОВ "Дерлінг" такими, що підлягають задоволенню з наступного:
1). Як свідчать матеріали справи і не спростовується сторонами 30.06.2005 р. ТОВ "Дерлінг" та "Трансюроп трейд & Інвестмент корпорейшн лімітед" уклали договір купівлі-продажу цінних паперів № К-740, відповідно до якого ТОВ "Дерлінг" придбало прості іменні акції ВАТ "Завод пневматичного обладнання" та ВАТ "Заготовочкооперація" на суму 27 973 800 дол. США., що еквівалентно 141 407 559 грн. за курсом НБУ на дату зарахування акцій на рахунок ТОВ "Дерлінг" .
Відповідно до п.п.7.3.2 п.7.3 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.94 р. (зі змінами та доповненнями) (далі –Закон № 334) витрати, понесені (нараховані) платником податку в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат такого платника податку, визначаються у сумі, що має дорівнювати балансовій вартості такої іноземної валюти, визначеної згідно із положеннями підпунктів 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 цієї статті, і не підлягають перерахуванню у зв'язку із зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.
Товариство відобразило у податковому обліку витрати, пов’язані з придбанням акцій за договором № К-740 від 30.06.2005 року, у сумі, яка дорівнює балансовій вартості іноземної валюти за договором, тобто у розмірі 141 407 559 грн. і на підставі п.п.7.3.2 п.7.3 ст.7 Закону №334 не здійснювало перерахунок витрат, нарахованих в іноземній валюті при придбанні акцій, у зв’язку із зміною обмінного курсу гривні.
В акті перевірки зазначено, що станом на 30.09.2005р. кредиторська заборгованість від операції з цінними паперами по договору К-740 від 30.06.2005р. не погашена та складає 27 973 800,00 дол. США, що еквівалентно 141 267 690,00 грн. На думку відповідача балансова вартість заборгованості зменшилась на суму 139 869 грн. (141 407 559 грн. - 141 267 690 грн.), внаслідок чого виник прибуток від перерахунку такої заборгованості на початок та на кінець звітного періоду у розмірі 139 869 грн. за звітній період 9 місяців 2005 року.
В обґрунтування вищевказаного висновку відповідач посилається на п.п.7.3.3 п.7.3 ст.7 Закону № 334, де зазначено, що "непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку.
У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), визначеного абзацом другим цього підпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованості, визначеного абзацом третім цього підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення)".
Посилання Дніпропетровської МДПІ на п.п.7.3.3 п.7.3 ст.7 Закону № 334 є помилковим, оскільки відповідно до абз.6 п.п.7.3.3 п.7.3 ст.7 даного Закону „для цілей цього підпункту під терміном "заборгованість" розуміються:
- основна сума (непогашена частина основної суми) фінансового кредиту, депозиту (вкладу);
- сума процентів, нарахованих на таку основну суму фінансового кредиту, депозиту (вкладу), строк оплати яких минув на дату закінчення звітного періоду;
- вартість (непогашена частина вартості) об'єкта фінансового лізингу;
- платежі за такий об'єкт фінансового лізингу, строк оплати яких минув на дату закінчення звітного періоду;
- балансова вартість цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, а також товарних чи фондових деривативів, якщо інше не встановлено нормами цього Закону”.
Пункт 5 ст. 3 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" до боргових цінних паперів відносить: облігації підприємств; державні облігації України; облігації місцевих позик; казначейські зобов'язання України; ощадні (депозитні) сертифікати; векселі.
Так, акції, за якими виникла заборгованість у позивача, не відносяться до цінних паперів, що засвідчують відносини боргу.
В п.5 ст.3 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок” визначено, що акції відносяться до пайових цінних паперів.
Тобто заборгованість позивача, яка виникла в результаті здійснення операції за договором № К-740 від 30.06.2005 р., не підпадає під визначення заборгованості, яке вживається в п.п.7.3.3 п.7.3 ст.7 Закону № 334, оскільки придбані Товариством цінні папери не підтверджують відносини боргу, і тому на дану операцію не можуть розповсюджуватись вимоги даного підпункту щодо перерахування заборгованості.
Крім того, в листах Держаної податкової адміністрації України № 4807/6/11-1116 від 27.05.2005 р., № 1557/7/15-1117 від 31.01.2004 р., № 7497/6/15-2315 від 06.08.2005 р. вказано, що платник податку при отриманні імпортних товарів на валові витрати відносить суми, які розраховані шляхом перерахування вартості товарів в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату отримання таких товарів. При цьому відповідно до підпункту 7.3.3 Закону N 334 заборгованість в іноземній валюті не виникає і тому перерахунок валових витрат на момент оплати товару не відбувається.
Таким чином, Товариство не повинно було перераховувати заборгованість за договором купівлі-продажу акцій № К-740 від 30.06.2005 р. і нараховувати 139 869 грн. валових доходів.
2). Згідно п.5.5.1. п.5 ст.5 Закону № 334 до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.1.32 ст. 1 Закону № 334 господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Пунктом 3.2 кредитного договору від 01.06.2004 року № 4Д549И, укладеного ТОВ "Дерлінг2 з КБ "ПриватБанк", передбачено, що за користування кредитом позичальник виплачує відсотки у розмірі 12 відсотків річних з дати списання коштів з судного рахунку до дати повної сплати кредиту за договором до 29.06.2005 року.
Фактичну сплату за користування кредитом та відсотків по ньому ТОВ «Дерлінг»здійснило достроково - 28.09.2004 р.. і у ІІІ кварталі 2004 р. включило до складу валових витрат суму відсотків за користування кредитних коштів у розмірі 1 079 756 грн. з моменту фактичної сплати відсотків за кредитним договором згідно з п.п.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону № 334.
Тобто позивачем відповідно до норм Закону № 334 правомірно було віднесено суму відсотків за кредит банку у розмірі 1 079,8 тис. грн. до складу валових витрат.
Валові витрати були задекларовані позивачем при поданні річної податкової декларації за 2005 рік. Всього валові витрати за 9 місяців 2005 року складають 53,8 тис. грн., які були враховані при визначенні об’єкта оподаткування в декларації за 2005 рік.
Порушень, які б свідчили, що позивачем необґрунтовано віднесено до складу валових витрат будь-які суми, в ході перевірки Дніпропетровської МДПІ не виявлено.
Відповідно до п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону № 2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Таким чином, відповідач повинен був визначити податкове зобов’язання позивача, збільшивши валові витрати за 9 місяців 2005 року на 53,8 тис. грн., оскільки під час проведення перевірки не було встановлено неправомірного віднесення останнім до складу валових витрат будь-які сум таких витрат, і витрати позивача у розмірі 53,8 тис. грн. були підтверджені документально, але ці витрати не знайшли своє відображення в податкових деклараціях за 9 місяців 2005 року.
Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією не були враховані валові витрати за 9 місяців 2005р., які складають 53,8 тис. грн., в зв'язку з чим перевіряючими в порушення п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону № 2181 було неправомірно визначено суму податкового зобов’язання позивача.
З викладеного вбачається, що при врахуванні суми у розмірі 53,8 тис. грн. при розрахунку податкового зобов’язання за 9 місяців 2005 року у позивача не виникає податкового зобов’язання за результатами звітного періоду 9 місяців 2005 року.
Твердження відповідача про те, що вказані валові витрати будуть враховані під час проведення наступної перевірки, не приймається судом до уваги, оскільки ці валові витрати понесені та нараховані за період, який перевірявся під час даної перевірки.
Крім того, відповідно до ст.6 Закону № 334 об’єкт оподаткування, тобто прибуток підприємства, може мати від’ємне значення.
Посилання в акті перевірки на те, що позивач за весь період діяльності не отримував прибуток від здійснення цієї діяльності, не мають значення для цілей оподаткування та не можуть бути підставою для незаконного зменшення суми валових витрат підприємства, оскільки господарська діяльність позивача відповідає вимогам законодавства України про порядок ведення господарської діяльності та відображення її результатів в податковому обліку.
З урахуванням зазначеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.158-163, розділом VІІ Прикінцевих та перехідних положень КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000692301/0 від 29.03.2006р. та податкове повідомлення-рішення № 0000692301/1 від 03.05.2006р.
Витрати, пов'язані з судовим розглядом справи, покласти на відповідача.
Стягнути з Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (52005, м.Дніпропетровськ, Дніпропетровський р-н, смт.Ювілейне, вул.Теплична, 13, ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дерлінг" (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 44, а/я 4726, код ЄДРПОУ 32433736) витрати на судовий збір в сумі 3,40 грн. (три гривні 40 копійок).
Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.А.Бишевська
Постанова в повному обсязі підписана 10.10.06 р.