Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22ц-7101/11                                                                 Головуючий у 1 й інстанції - Соловйов М.І.

Категорія 45                                                   Доповідач  -  Романюк М.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

27 липня 2011 року  колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого  судді                                         Романюк М.М.

суддів                                                            Котушенко С.П., Козлова С.П.

при секретарі                                                  Солодовій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про виключення його як батька з актового запису про народження, -  

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявленого позову посилався на те, що з відповідачкою він перебував у зареєстрованому шлюбі з 1985 р. по 2005 р. Від шлюбу мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Однак, у червні 2008 р. у телефонній бесіді з відповідачкою, вона повідомила його, що не він є біологічним батьком дитини. З урахуванням зазначеного просив суд виключити його як батька з актового запису про народження ОСОБА_4 №10 від 02.07.1994 р.

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2010 року позовні вимоги задоволені. Додатковим рішенням від 05 липня 2010 р. вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду у зв'язку з порушенням норм матеріального й процесуального права та закрити провадження по справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач лише в червні 2008 р. дізнався про те, що він не є батьком ОСОБА_4, до даних позовів строк позовної давності не поширюється, а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню.

Даний висновок є законним та обґрунтованим і з ним погоджується судова колегія виходячи з наступного.

Згідно ч.1, 2, 5, 6 ст.136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.

Судом було встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 23.02.1985 р. по 05.06.1996 р., від якого мають повнолітню дочку та неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. У червні 2008 р. зі слів відповідачки позивачу стало відомо, що він не є батьком дітей. У судовому засіданні відповідачка підтвердила той факт, що позивач не є біологічним батьком дітей, а тому відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України дана обставина не підлягає доказуванню.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідачка заперечуючи проти позову посилалася на те, що ще під час реєстрації сина ОСОБА_4, позивач знав про те, що не він є його батьком, оскільки взагалі не може мати дітей. Однак будь яких доказів своїх заперечень суду не надала.

Приведені в апеляційній скарзі доводи відповідачки не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується  на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що ще в жовтні 2010 р. відповідачка звернула рішення до виконання звернувшись до відділу реєстрації актів цивільного стану та зробила відповідний запис в актовий запис про народження дитини.

З урахуванням наведеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції встановивши факти та зумовлені ними правовідносини, правильно застосував правові норми та ухвалив правильне по суті рішення, підстав для скасування якого колегія суддів не знаходить.

Керуючись  ст.ст.307, 308  ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –відхилити.

Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2010 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена    шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді