Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22ц-7894/10                                                                         Головуючий у 1 й інстанції - Щербина О.О.

                                                  Доповідач  -  Костюченко Н.Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

23  березня    2011 року   Апеляційний  суд   Дніпропетровської  області   в складі :

головуючого  –судді- Костюченко Н.Є.

суддів –Осіяна О.М.,  Максюта Ж.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську  адміністративну  справу за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради - про виплату допомоги по догляду за дитиною, -

В С Т А Н О В И В:

          В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.10.2009., якою їй відмовлено у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом матеріального закону.

          У позові ОСОБА_2 просить визнати протиправною відмову відповідача в проведенні перерахунку допомоги по догляду за дитиною  до досягнення 3-річного віку,  стягнути з відповідача на її користь невиплачену суму допомоги 2589,53грн.; зобов*язати його нараховувати та виплачувати дану допомогу у відповідності із вимогами Закону в розмірі прожиткового мінімумуму для дітей віком до 6 років з 1.07.2009р. до досягнення трирічного віку.

          Постановою суду в задоволенні вимог –відмовлено з тих підстав, що при нарахуванні допомоги відповідач діяв в межах норм ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік».

          Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга повинна бути задоволена , а постанова скасована із частковим задоволенням вимог в зв*язку із слідуючим.

          Матеріалами справи встановлено, що  за стст.1,13 Закону України «Про державну допомогу сім*ям з дітьми»- позивачка як така, що виховує неповнолітню дитину до 3-х років, має право на державну допомогу  по догляду за дитиною до 3-х років .

          Ст.15 Закону «Про державну допомогу сім*ям з дітьми» - така допомога передбачена у  розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

          Всупереч вимог цих норм зазначених Законів, а також ст.ст.22, 46 Конституції України, згідно яких при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод людини;  соціальні виплати та допомога, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом,  - відповідачем належні позивачці виплати в повній мірі не нараховувались та не проводились, суми виплат не відповідали прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років.          

Посилання суду на вищу юридичну силу відповідних законів про державні бюджети, на підставі яких, за висновками суду, відповідач вірно проводив нарахування та виплату допомоги на дитину, - протирічить положенням ст.8 Конституції України, згідно якої –в Україні визначається і діє принцип верховенства права.  Конституція України має найвищу юридичну силу.  Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй. Норми Конституції є нормами прямої дії.   Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

          Таким чином, висновки суду та його постанова протирічать усим зазначеним вище нормам Конституції України. Положення  Законів України про державні бюджети - як фінансових  нормативних актів - повинні знаходитись у відповідності із нормами спеціальних законів, а не змінювати їх.

          Встановивши невиконання відповідачем вимог Конституції України, норм Законів про виплату соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення 3-х років,  суд апеляційної інстанції вважає необхідним постанову скасувати,  ухвалити нову постанову про часткове задоволення позову, а саме визнати дії відповідача щодо призначення та виплати соціальної допомоги  по догляду за дитиною незаконними,  зобов*язати його виплатити позивачці за період з грудня.2008.по червень.2009. суму 2589,53грн. та виплачувати з 01.07.2009. щомісячну допомогу відповідно до ст..15 спеціального Закону.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 202  КАС   України,  апеляційний    суд  -

П О С Т А Н О В И В:

          Апеляційну   скаргу – частково задовольнити.

Постанову   Павлоградського міськрайонного суду  Дніпропетровської області   від     6 жовтня    2009р. -   скасувати.    Позовні вимоги частково задовольнити.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради щодо нарахування і виплати допомоги по догляду за дитиною  до досягнення трирічного віку з 01.12.2008. по 31червня 2009– неправомірними.

Зобов*язати Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради виплатити ОСОБА_2 недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною в сумі 2135грн.; зобов*язати Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради виплачувати ОСОБА_2 з 01.07.2009. щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім*ям з дітьми»в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.    В частині вимог про стягнення суми 2589,53грн.- відмовити.

Постанова набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі,  може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного Суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

         С У Д Д І