Судове рішення #16992147

        

Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


22ц-7643/11                                                                 Головуючий у 1 й інстанції - Томаш В.І.


Категорія 29                                                   Доповідач  -  Городнича В.С.


УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ





02 серпня  2011 року  Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

          головуючого  -   Городничої В.С.

          суддів            -   Глущенко Н.Г., Баранніка О.П.

          при секретарі -  Керімовій Л.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

апеляційну скаргу ОСОБА_2   

на рішення Новомосковського міськрайонного суду  Дніпропетровської області від 08 квітня 2011 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог - товариство з обмеженою відповідальністю «Тандем»про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

 

   ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2010 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідача. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідно до укладеного Договору відновлюваної кредитної лінії        № 085/049-8 від 15.04.2008 року ТОВ «Тандем»позивачем було надано кредит в сумі 3000.000 грн., зі сплатою 16,0 відсотків на рік за графіком зниження максимального ліміту заборгованості.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором були укладені наступні договори іпотеки: іпотечний договір №276 від 15.04.2008 року, за якими було передано в іпотеку земельну ділянку площею 2 га, цільове призначення   для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1223281500-02-084-0007, що знаходиться на території Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 912530 (надалі іпотечний договір-1); іпотечний договір №275 від 15.04.2008 року, за яким було передано в іпотеку земельну ділянку площею 2га, цільове призначення –для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер1223281500-02-084-0006, що знаходиться на території Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 912529 (надалі –іпотечний договір-2); іпотечний договір №274 від 15.04.2008 року, за яким було передано в іпотеку земельну ділянку площею 2га, цільове призначення –для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер1223281500-02-084-0005, що знаходиться на території Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 912528 (надалі –іпотечний договір-3).

Відповідач, в порушення умов укладеного договору, з 03.11.2008 року припинив повертати основну суму кредиту, своєчасно погашати платежі та відсотки, передбачені умовами кредитного договору, у зв’язку з чим станом на 21.01.2010 року за договором виникла заборгованість у розмірі 4.387.085,07 грн., яка складає: прострочену заборгованість, за кредитом в сумі 3000.000 грн., прострочену заборгованість за відсотками в сумі 634.280,01 грн.; прострочену заборгованість за комісією в сумі 119.500 грн., пеню в сумі 633.305,06 грн. Позивач просив суд у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 4.387.085,07 грн., звернути стягнення на предмет іпотек зазначених вище.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2011 року   позовні вимог ПАТ «Укрсоцбанк»до ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволені в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_2 звернулася  до суду з апеляційною скаргою про його скасування з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позову, посилаючись на те, що рішення є незаконним, необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, з наступних підстав.

      Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, 15 квітня 2008 року між ПАТ «Укрсоцбанк»та ТОВ «Тандем»було укладений договір відновлюваної кредитної лінії № 085/049-8, згідно якого товариству було надано кредит в сумі 3000.000 грн. за умови сплати за користування кредитом 16% річних з графіком зниження максимального ліміту заборгованості. В порушення умов вказаного договору відповідач з 03.11.2008 року припинив повертати основну суму кредиту та сплачувати відсотки за користування кредитом, у зв’язку з чим станом на 21.01.2010 року сума заборгованості склала 4.387.085,07 грн., яка складається з: простроченої заборгованості, за кредитом в сумі 3000.000 грн., простроченої заборгованості за відсотками в сумі 634.280,01 грн.; простроченої заборгованості за комісією в сумі 119.500 грн., пеню в сумі 633.305,06 грн., що підтверджується розрахунком сум заборгованості(а.с.7).

          В якості забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором були укладені договори іпотеки:

іпотечний договір №276 від 15.04.2008 року, за якими було передано в іпотеку земельну ділянку площею 2га, цільове призначення   для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1223281500-02-084-0007, що знаходиться на території Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 912530; іпотечний договір №275 від 15.04.2008 року, за яким було передано в іпотеку земельну ділянку площею 2га, цільове призначення –для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер1223281500-02-084-0006, що знаходиться на території Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 912529; іпотечний договір №274 від 15.04.2008 року, за яким було передано в іпотеку земельну ділянку площею 2га, цільове призначення –для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер1223281500-02-084-0005, що знаходиться на території Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 912528.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно п.4.6 Іпотечних договорів, позивач за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки, у тому числі шляхом продажу предмета іпотеки від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 ЗУ «Про іпотеку».

Відповідно до п.2.4.12 іпотечних договорів іпотеко держатель має право достроково звернути стягнення на предмет іпотеки у разі, крім іншого, порушення господарським судом справи про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом позичальника та/або іпотекодавця (а.с.14-19).

      Відповідно до ч.ч. 1,3 ст.33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

           Звернення стягнення   на   предмет  іпотеки  здійснюється  на підставі рішення суду,  виконавчого напису нотаріуса або згідно  з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

         Частина 1 статті 35 цього ж Закону передбачає, що у разі   порушення   основного   зобов'язання   та/або   умов іпотечного  договору  іпотекодержатель  надсилає  іпотекодавцю  та боржнику,  якщо він є відмінним від іпотекодавця,  письмову вимогу про  усунення  порушення. В  цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань,  вимога  про виконання  порушеного зобов'язання  у  не  менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі  розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

             Відповідно до ст. 39  цього ж Закону, у разі задоволення судом позову про  звернення  стягнення  на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:  загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;  опис нерухомого   майна, за рахунок якого    підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження  предмета іпотеки  або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;     спосіб реалізації   предмета  іпотеки  шляхом  проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу,  встановленої статтею 38 цього Закону;  пріоритет та  розмір  вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна   предмета   іпотеки   для   його    подальшої реалізації.

             Одночасно з  рішенням  про  звернення  стягнення  на  предмет іпотеки, суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення  про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

             Суд вправі відмовити у  задоволенні  позову  іпотекодержателя про  дострокове  звернення  стягнення  на  предмет  іпотеки,  якщо допущене боржником або іпотекодавцем,  якщо він  є  відмінним  від боржника,  порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

            Стаття 41 цього  Закону зазначає, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду  або  за виконавчим написом нотаріуса,  проводиться, якщо  інше  не  передбачено  рішенням  суду,  шляхом  продажу   на прилюдних торгах   у   межах  процедури  виконавчого провадження, передбаченої Законом   України   "Про    виконавче    провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Колегія судів вважає, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, оскільки наявність порушень зобов’язань за кредитним договором знайшла підтвердження в судовому засіданні та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Позивачем була дотримана процедура звернення стягнення на предмет іпотеки та своєчасно було направлено боржнику письмову вимогу про усунення порушень з виплати кредиту/ а.с.135-136/.

        Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини та наведені вимоги закону, підстав для відмови в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, не вбачається.

       Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягали застосуванню, висновки суду про встановлені обставини й правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

       З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

        Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 ЦПК України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2  –відхилити.

       Рішення Новомосковського міськрайонного суду  Дніпропетровської області від 08 квітня 2011 року – залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду  України протягом двадцяти днів.


Судді:



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація