РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2-331/11

"08" липня 2011 р.  року                                                                                м. Сімферополь

Залізничний  районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді - Воробйової С.О.,

при секретарі  - Жабенко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, уточнивши позовні вимоги у порядку ст.31 ЦПК України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, мотивуючи позовні вимоги тим, що 20 грудня 2009 року та 17 травня 2010 року з вини відповідачів, а саме: ОСОБА_2, яка є власником квартири АДРЕСА_1, та ОСОБА_3, яка є матір’ю ОСОБА_2 та зареєстрована і проживає у квартирі АДРЕСА_1, сталося залиття квартири АДРЕСА_2, яка належить позивачу на праві власності. Згідно акту ЖЕУ №3 ЖЕО Желєзнодорожного району м. Сімферополя  від 20.12.2009 року внаслідок залиття квартири АДРЕСА_2 намокли стелі на кухні, у ванній кімнаті, прихожій. Залиття сталося у зв’язку з недбалим ставленням до сантехнічних приладів у квартирі АДРЕСА_1. Згідно акту ЖЕУ №3 ЖЕО Желєзнодорожного району м. Сімферополя від 17.05.2010 року залиття сталося, оскільки була засмічена місцева каналізація у квартирі АДРЕСА_1 та вилилася вода із ванни, внаслідок чого залишилися сліди залиття на стелі та стіні, скопилася вода на підлозі у ванній. Добровільно відповідачі не відшкодували завдану шкоду. Внаслідок затоплення стан квартири значно погіршився, у зв’язку з чим позивач позбавлена можливості нормально проживати у своїй квартирі. Також, позивачу спричинена моральна шкода, оскільки внаслідок залиття квартира позивача потребує ремонту, вона знаходиться у постійному стресовому стані, її звичайний уклад життя порушений. Враховуючи викладене, позивач просила стягнути з відповідачів на її користь солідарно на відшкодування матеріальної шкоди 5100 грн., а також  на відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_2 40000 грн. та з  ОСОБА_3 60000 грн..

У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги по тих же підставах та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_4 у судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що ОСОБА_2 хоча і є власником квартири АДРЕСА_1, однак у квартирі не проживає, у квартирі проживає та зареєстрована її мати ОСОБА_3, у зв’язку з чим у задоволенні позову просив відмовити за необґрунтованістю.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилась, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача ОСОБА_2, допитавши експерта, дослідивши матеріали цивільної справи, а також матеріали цивільної справи № 2-208/2010 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа по справі: Житлово-експлуатаційний участок №3 ЖЕО виконкому Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні  вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 15.09.1993 року та свідоцтвом про право на спадщину за законом від 21.04.1994 року (а.с.8,9).

Відповідач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 04.08.1994 року реєстровий номер 3-2578 (а.с.95), однак зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.93, 102) .

Згідно відповіді на запит суду адресно-довідкового сектору ГУ МВС України в АР Крим, а також довідки Житлово-експлуатаційного участку №3 ЖЕО Желєзнодорожного району м. Сімферополя від 09.10.2010 року у квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована та проживає ОСОБА_3 (а.с.93,103).

20 грудня 2009 року та 17 травня 2010 року сталися залиття квартири АДРЕСА_2, яка належить на праві власності ОСОБА_1, із вищерозташованої квартири №38, що належить відповідачу по справі ОСОБА_2.

Згідно акту Житлово-експлуатаційного участку №3 ЖЕО Желєзнодорожного району м. Сімферополя  від 20.12.2009 року внаслідок залиття квартири АДРЕСА_2 із квартири АДРЕСА_1 намокли стелі на кухні, у ванній кімнаті, прихожій. Залиття сталося у зв’язку з недбалим ставленням до сантехнічних приладів  у квартирі АДРЕСА_1 (а.с.12).

Згідно акту Житлово-експлуатаційного участку №3 ЖЕО Желєзнодорожного району м. Сімферополя від 17.05.2010 року залиття квартири АДРЕСА_2 сталося, оскільки була засмічена місцева каналізація у квартирі АДРЕСА_1 та вилилася вода із ванни, внаслідок чого у квартирі №34 залишилися сліди залиття на стелі та стіні, скопилася вода на підлозі у ванній (а.с.14).

Наведені обставини не спростовані й поясненнями сторін у справі.

Відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи №2545 від 28.10.2010 року вартість ремонтно-відновлювальних робіт, необхідних для усунення пошкоджень, що були спричинені внаслідок затоплень квартири АДРЕСА_2, зазначених у актах обстеження квартири від 20.12.2009 року та від 17.05.2010 року, та встановлених на час проведення експертизи складає 196 грн.. Пошкодження, встановлені при огляді у квартирі АДРЕСА_2 характерні для пошкоджень, які виникають при залитті  (а.с.44-53).

Допитана у судовому засіданні експерт Гребенюк Г.І. підтвердила вищезазначені висновки будівельно-технічної експертизи.

Відповідно до вимог статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, враховуючи, що, як було встановлено у судовому засіданні, шкода була завдана ОСОБА_3, саме з неї на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню матеріальна шкода, спричинена внаслідок залиття квартири 20.12.2009 року та 17.05.2010 року у розмірі 196 грн.

Отже, підстав для покладання на ОСОБА_2 відповідальності за шкоду, завдану позивачу з вини відповідача ОСОБА_3,  немає.

В іншій частині вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди є необґрунтованими і не підлягають задоволенню за недоведеністю.

Згідно з ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позивачу спричинена також моральна шкода, що полягає в наступному: внаслідок залиття квартира ОСОБА_1 потребує ремонту, у зв’язку з чим тимчасово змінився її звичайний уклад життя, так як потрібно усувати наслідки залиття.

Разом з тим, суд знаходить, що позовні вимоги позивача про відшкодування  моральної шкоди у розмірі 100000 грн. є завищеними і стягненню підлягає лише сума в розмірі 100 грн.

Також, відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача підлягають стягненню понесені нею судові витрати по сплаті судового збору, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та проведення судової будівельно-технічної експертизи пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 5,95 грн.

На підставі ст.ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України,  керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 15, 60, 88, 209, 212-215, 218, 294  ЦПК України, суд,  –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, спричинену внаслідок залиття квартири 20.12.2009 року та 17.05.2010 року, у розмірі 196 грн., моральну шкоду у розмірі 100 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та проведення судової будівельно-технічної експертизи у сумі 5,95 грн., а всього 301 гривня 95 копійок.

В іншій частині позову і у позові до ОСОБА_2 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: