Справа № 2-1900/11

Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України

20.07.2011 року. Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

у складі:    головуючого –          судді Шестакової З.С.

                при секретарі –                    Пометій Є.Т.           

за участю: позивача –                             ОСОБА_1

                  представника позивача -      ОСОБА_2

                відповідача –                         ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, в якості третіх осіб: ОСОБА_4, ОСОБА_5, Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Глорія-Н” про вселення та зустрічними позовами ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_5 в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_6 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, та ОСОБА_5 в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_6 до ОСОБА_3, в якості третьої особи Служба у справах дітей Нікопольської міської ради про вселення, суд

встановив:

          Спочатку ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про вселення в квартиру АДРЕСА_1..

Свої вимоги мотивує тим, що з 14.07.1989 р. вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 Від шлюбу вони мають дитину ОСОБА_7, 1989 року народження.

У 1995 року  за ордером на їх сім’ю з 5-ти осіб була надана 2-іхкімнатна квартира АДРЕСА_1

          Останні два-три роки ОСОБА_3 почав зловживати спиртними напоями та застосовувати до неї фізичну сілу. У березні 2007 року, після чергової сварки, вона вимушена була піти з квартири. Деякий час вона проживала у своїх друзів, а коли повернулася до дому, то ОСОБА_3 її в квартиру не впустив та почав погрожувати фізичною розправою. Згодом відповідач ОСОБА_3 поміняв замки на вхідних дверях, чим перешкоджає їй користуватися квартирою та речами, які залишися в ній.

          Позивач має намір проживати у квартирі, а тому вона просила суд продовжити їй строк збереження жилого приміщення за тимчасово відсутнім з поважних причин громадянином понад шість місяців і вселити її в квартиру АДРЕСА_1 та зобов’язати ОСОБА_3 надати їй дублікат ключів від вхідних дверей квартири.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_5 в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_6, 2006 року народження, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.

Свої вимоги мотивує тим, що його колишня дружина ОСОБА_1 з березня 2007 року не проживає в спірній квартирі, фактично вона створила нову сім’ю. Її дочка від першого шлюбу ОСОБА_5 разом з неповнолітньою дитиною ОСОБА_6, 2006 року народження, з березня 2007 року постійно проживає у свого чоловіка ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2. ОСОБА_5 не має наміру проживати в спірній квартирі, не приймає участі в оплаті комунальних послуг та ніяких її речей в квартирі не має.

Зважаючи на те, що відповідачі не проживають в спірній квартирі більш шести місяців без поважних причин, ОСОБА_3 просив суд  визнати ОСОБА_1 ОСОБА_5 в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_6 такими, що втратили право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 підтвердив факт заміни замків на вхідних дверях та показав, що він заперечує проти проживання ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1, оскільки між ними склалися неприязні стосунки, які перешкоджають їм разом проживати. Крім того, їх спільна дочка ОСОБА_4. народила дитину та вони мають потребу в окремій кімнаті. Тому просив суд в позові ОСОБА_1 відмовити та задовольнити його зустрічний позов.

В свою чергу ОСОБА_5 в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_6, 2006 року народження, позовні вимоги ОСОБА_3 не визнала та звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 в якості третьої особи Служба у справах дітей Нікопольської міської ради про вселення.

Свої вимоги мотивує тим, що вона зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1, але тимчасово в ній проживає, оскільки навесні 2006 року її вітчим ОСОБА_3 змусив її піти з квартирі. Зараз вона перебуває у шлюбі із ОСОБА_8 та проживає разом з ним у квартирі АДРЕСА_2, яка належить її чоловіку на підставі договору дарування.

Просила суд в позові ОСОБА_3 відмовити та вселити її з неповнолітньою дитиною в квартиру АДРЕСА_1.

3-я особа ОСОБА_4 суду показала, що між її батьками ОСОБА_1 склалися неприязні стосунки, часто виникали сварки, тому її мати ОСОБА_1 вимушена була пити із квартирі АДРЕСА_1. Підтвердила те, що ОСОБА_3 замінив замки на вхідних дверях квартири.

Представник 3-ої особи голова правління Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Глорія-Н” (далі по тексту –ОСББ „Глорія-Н”) ОСОБА_9 суду показала, що до правління  ОСББ „Глорія-Н” зверталася ОСОБА_1 та писала заяву про те, що ОСОБА_3 перешкоджає їй користуватися жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1. Вони приходили до дому ОСОБА_3, але він не відкрив їм двері. Вони намагалися відкрити двері ключем, якій був у ОСОБА_1, але замок був замінений на новий.    

Представник 3-ої особи Служби у справах дітей Нікопольської міської ради про день слухання справи був належним чином повідомлений, з позовом ознайомлений, але в судове засідання не з’явився. Сторони не заперечували проти розгляду справи без участі представника  Служби у справах дітей Нікопольської міської ради.

Заслухавши думку сторін, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

              Якщо наймач або члени його сім'ї  були  відсутні  з  поважних причин  понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього  може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Згідно ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 на підставі ордеру № 103 від 30.06.1992 року була надана ОСОБА_3 на сім’ю з 5 чоловік: його, дружину ОСОБА_1, спільну доньку ОСОБА_7 та двох дітей ОСОБА_1 від першого шлюбу -  ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.22).

На даний час квартира не приватизована (а.с.21), договір найма укладений з ОСОБА_3 В квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4., ОСОБА_5 та ОСОБА_6, 2006 року народження (а.с.7).

          Позивач ОСОБА_1 проживала в квартирі АДРЕСА_1 до березня 2007 року, але після сварки з відповідачем ОСОБА_3, яка сталося 15 березня 2007 року, вона вимушена була піти з квартири.

          Згодом ОСОБА_3 став чинити ОСОБА_1 перешкоди в доступі до квартири та поміняв замки на вхідних дверях. Цей факт підтверджується показаннями ОСОБА_4, голови правління ОСББ „Глорія-Н” ОСОБА_9, свідка ОСОБА_10, які показали, що ОСОБА_3 не впускав в квартиру  ОСОБА_1, погрожував їй фізичною розправою та змінив замки на вхідних дверях.

Також сам відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні підтвердив те, що він поміняв замок на вхідних дверях квартири та не бажає щоб позивач проживала у спірній квартирі.

          Те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 погіршилися стосунки та відповідач спричиняв їй тілесні пошкодження, підтверджується постановою про відмову в порушені кримінальної справи стосовно ОСОБА_3 від 23.10.2005 р.   

          З цих самих причин суд не може прийняти до уваги доводи відповідача ОСОБА_11 про те, що ОСОБА_1 добровільно пішла з квартирі.

          Інших доказів відсутності ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1 понад шість місяців підряд без поважних причин, відповідач ОСОБА_3 не надав.

          В акті від 10 листопада 2008 року про непроживання ОСОБА_1 в спірній квартирі з березня 2007 року не вказана причина її відсутності (а.с.20). Крім того, акт був затверджений начальником КП „ЖЄК-1”, в той час, як з 01 листопада 2008 року будинок був переданий на баланс ОСББ „Глорія-Н” (а.с.22).

          Суд також враховує те, що іншого житла позивач ОСОБА_1 не має та має намір проживати в спірній квартирі.

             З урахуванням викладених обставин суд приходить висновку, що позивач ОСОБА_1 була відсутня у квартирі у квартирі АДРЕСА_1 понад установленого законом строку з поважних причин, внаслідок неправомірної поведінки наймача ОСОБА_3, а тому цей строк підлягає продовженню та ОСОБА_1 підлягаю вселенню у квартиру АДРЕСА_1.

          Враховуючи те, що ОСОБА_3 замінив замки на вхідних дверях, суд вважає доцільним зобов’язати його надати ОСОБА_1 дублікат ключів від вхідних дверей спірної квартири.

          Судом також встановлено, що ОСОБА_5 проживала в квартирі АДРЕСА_1 до літа 2006 року, потім вона уклала шлюб із ОСОБА_8 та пішла проживати до чоловіка за адресою: АДРЕСА_2 де проживає до теперішнього часу разом з неповнолітньою дитиною ОСОБА_6, 2006 року народження.

          У судовому засідання третя особа ОСОБА_4 суду показала, що ОСОБА_5 добровільно пішла з квартири АДРЕСА_1 проживати до свого чоловіка, у зв’язку з укладенням шлюбу. Їй ніхто не перешкоджав користуватися спірною квартирою.

          З цих самих причин, суд вважає доводи ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_3 перешкоджав їй користуватися жилим приміщенням у спірній квартирі, не обґрунтованими.

Інших доказів, які б підтверджували ці факти, судом не добуто.

          Суд також враховує те, що ОСОБА_5 з літа 2006 року до суду з позовом про вселення в квартиру не зверталася, не приймала ніяких мір для врегулювання даного питання; з вимогами про вселення звернулася до суду лише після того, як було відкрите провадження по справі ОСОБА_3 про визнання її такою, що втратила право користування жилим приміщенням у спірній квартирі.

          При таких обставинах, суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 разом з неповнолітньою дитиною ОСОБА_6 була відсутня в квартирі АДРЕСА_1  понад встановленого законом строку без поважних причини.

З урахуванням викладених обставин та добутих доказів, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_5 разом з неповнолітньою дитиною ОСОБА_6, 2006 року народження, відповідно до ст.ст. 71, 72 ЖК України втратили право користування жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1, а тому позовні вимоги ОСОБА_3 в цій частині підлягають задоволенню.

В той же час відповідач ОСОБА_5, усупереч ст. 10 ЦПК України, належним чином не довела те, що ОСОБА_3 створив їй перешкоди в доступі до квартири, та якими саме діями він порушив її право користування жилим приміщенням, а тому в зустрічному позові ОСОБА_5 в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_6 про вселення в квартиру слід відмовити.

          На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 повинен бути стягнутий судовий збір в сумі 8,5 грн. (а.с.3) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7,5 грн. (а.с.4).

           Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 217-218  ЦПК, 71, 72 ЖК України, суд

вирішив:

          Позов ОСОБА_1 задовольнити.

          Продовжити ОСОБА_1 строк збереження жилого приміщення за тимчасово відсутнім з поважних причин громадянином понад шість місяців.

          Вселити ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1, зобов’язавши ОСОБА_3 надати ОСОБА_1 дублікат ключів від вхідних дверей спірної квартири.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір 8,5 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 7,5 грн., а всього до стягнення 16 (шістнадцять) грн.

          Зустрічний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

          Визнати ОСОБА_5 та її неповнолітню дитину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, такими, що втратили право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.

          В іншому в позові ОСОБА_3 відмовити.

          У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_6 до ОСОБА_3, в якості третьої особи Служба у справах дітей Нікопольської міської ради про вселення відмовити.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. У разі, якщо рішення було ухвалене без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя:З. С. Шестакова