Торезький міський суд Донецької області    

                            Справа № 2-328/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2011 року Торезький міський суд Донецької області в складі:

головуючої  судді                                                                                           Фролової Л.Д..

при секретарі                                                                                                   Небелиці Н.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  міста Торез цивільну справу за  позовом  ОСОБА_1 до  ОСОБА_2, ОСОБА_3  про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою,-

                                             В с т а н о в и в :

           позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої ДТП в якій зазначено, що 25 жовтня 2010 року приблизно о 14-30 годині на автомийці  по вулиці Енгельса у місті Торезі  сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої відповідачем ОСОБА_2 на  автомобілі, який зареєстрований за ОСОБА_3, було пошкоджено автомобіль позивача. Вина відповідача ОСОБА_2 у ДТП підтверджується постановою судді Торезького міського суду Донецької області від 18 листопада 2010 року, справа № 2306/10. Для визначення розміру спричиненої шкоди позивач звернувся до експерта, висновком якого матеріальна шкода, спричинена позивачу відповідачами складає 7611 грн. 07 коп. Позивачем також понесені збитки, пов’язані з оплатою послуг експерта в сумі 400 грн. З висновками експертизи позивач звернувся до приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія  «Провідна»», в якій була застрахована цивільна відповідальність відповідача ОСОБА_3. Позивачу компенсовано розмір страхового відшкодування в сумі  5832,56 грн.. Виходячи з загального розміру шкоди позивачу не компенсовано 1641грн. 94коп., з яких 369 грн.19коп. різниця в ринковій вартості деталей та вартості  зазначеної експертом, 1245,75грн. - сплата позивачем  податку на додану вартість, 4059 грн.80коп. - не відшкодована втрата товарної вартості автомобіля,  400 грн.00коп. - на оплату послуг експерта. Просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі  6238 грн. 31 коп.,   моральну шкоду в сумі  3500 грн.00коп., а також судові витрати.

Позивач в судове засідання не з'явився, хоча  про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надійшла заява про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, хоча  про місце і час розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки до суду не повідомили.

Відповідно до  ст.169 ЦПК України справу розглянуто за відсутності сторін, так як в справі достатньо матеріалів  про права та взаємовідносини сторін.

За згодою позивача суд ухвалив рішення про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, встановив наступні фактичні обставини.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу позивачу належить автомобіль HYUNDAI Accent державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 25,26-29).

18 листопада 2010 року постановою судді Торезького міського суду відповідач притягнутий до адміністративної відповідальності по ст.124 КУпАП України. В судовому засіданні встановлено, що автомобіль TOYOTA, номерний знак НОМЕР_2, який спричинив наїзд на автомобіль позивача, належить ОСОБА_3. Керував цім автомобілем ОСОБА_2 (а.с.3).

Згідно звіту № 11/11 від 18 листопада 2010 року про оцінку вартості матеріальної шкоди, спричиненої власнику транспортного засобу,  шкода складається  з вартості відновлюваного ремонту без врахування фізичного зносу вузлів та деталей машини  у сумі 7611 грн. 07 коп. і величини втрати товарної вартості у сумі 4059 грн. 80 коп. (а.с.8-24). Згідно квитанції послуги за проведення експертизи складають 400 грн. (а.с. 36).

Відповідно до заказу –наряду № 4440 від 20.12.2010 року підприємством тов «Алекс Восток»пред’явлено до сплати позивачем 7474 грн.50коп. за ремонт автомобіля (а.с.38-39), які ОСОБА_1 внесла готівкою згідно касового чеку у повному обсязі, з яких сума ПДВ склала 1245,75 грн. (а.с.40).

Згідно страхового акту № 1 0501/39/3035  53939  від  15 грудня  2010 року за договором страхування наземного транспорту від  08 липня 2010 року, розрахунок суми страхового відшкодування  становить 5832 грн. 56 коп. ( а.с.35).При цьому страхувальником  визначена  ОСОБА_3. Сума страхового відшкодування згідно відомості № ВПТ-002269 від 16 грудня 2010 року була перерахована позивачу  в рахунок компенсування вартості ремонту (а.с.32-34).

Суд, розглянувши подані  позивачем документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги позивача   підлягають частковому  задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 22  Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.  Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.   

              Статею 9 зазначеного Закону визначено ліміт відповідальності страховика.

          Відповідно до п. 9.1. обов'язковий  ліміт  відповідальності  страховика  -  це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового  відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором  страхування  на  індивідуальних  умовах   можуть   бути

визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.

          Відповідно до п. 32.7. статті 32 Закону не відшкодовується  шкода, пов'язана   із   втратою   товарного   вигляду транспортного засобу.

Згідно ст.1166 ГК України відшкодування матеріальної шкоди можливо при наявності складу правопорушення: протиправних дій особи, заподіяння шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і наслідками, вини особи, що причинили збиток.

Згідно ст.1187 ГК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, зв'язана з використанням,  зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, що здійснює цю діяльність, і для інших осіб. Шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, що на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди та ін.) володіє транспортним засобом, механізмом, використання, зберігання або утримання  якого створює підвищену небезпеку. Особою, відповідальною за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є особа яка володіє таким джерелом на відповідній правовій підставі.

Згідно з роз'ясненнями п.2 постанови Пленуму Верховного Суду  України «Про практику розгляду судами цивільних справ по позовах про відшкодування шкоди»від 27 березня 1992 року № 6 з наступними змінами і доповненнями   шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно з роз'ясненнями п.4 цієї ж Постанови під власником джерела підвищеної небезпеки мається на увазі громадянин, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки, у тому числі за дорученням.

При визначенні розміру відшкодування шкоди при зіткненні транспортних засобів,  частина 2 ст. 1192 ГК України визначила, що розмір збитків , які підлягають відшкодуванню потерпілому  визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду  справи чи виконання робіт, необхідних для відновлення ушкодженої речі.

З огляду на фактичні обставини справи суд дійшов висновку про те, що шкода заподіяна  діями відповідача, провина якого встановлена на підставі досліджених судом матеріалів справи. Згідно звіту оцінювача від 18 листопада 2010 року про оцінку вартості матеріальної шкоди, спричиненої власнику транспортного засобу, остання складається  з вартості відновлюваного ремонту без врахування фізичного зносу вузлів та деталей машини  у сумі 7611 грн. 07 коп. і величини втрати товарної вартості у сумі 4059 грн. 80 коп..  Фактично позивач сплатила за ремонт автомобіля 7474,50 грн.. Страхової компанією частково відшкодовано шкоду позивачу  у сумі 5832 грн. 56 коп..  На теперішній час не відшкодовані збитки у сумі:

-          396,19 грн. різниця у вартості ремонтних робіт;

-          1245,75грн.  сума ПДВ сплачена позивачем за ремонтні роботи

-          400,00 грн. оплата послуг оцінювача

-          4059,80 грн. сума втрати товарної вартості автомобіля, згідно висновку оцінювача.

Загальна сума  становить : 6101грн.74 коп..

Встановлені фактичні обставини визначають виникнення між сторонами правовідносин, що випливають із зобов'язань по відшкодуванню шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Виходячи з загальних положень відшкодування шкоди, стягненню з відповідачів підлягає реальна шкода, яка включає в себе витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення порушеного права у зв»язку з пошкодженням майна. Оскількі розмір матеріальної шкоди складає   6101грн.74 коп., позивач має право на відшкодування майнової шкоди  у цьому розмірі, що встановлена  судом як реальна шкода.

При з*ясуванні фактів, з якими закон пов*язує відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ст.1167 ЦК України, яка визначає підстави покладання обов*зку по відшкодуванню такої шкоди та обставини, які мають враховуватися при визначенні розміру відшкодування.

Відповідно до роз”яснень, які містяться у п. 5 постанови № 4 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, обов*язковому з*ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв*язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні.

Стаття 23 ГК України передбачає підстави моральної шкоди.  Моральна шкода , зокрема, полягає у фізичному болі і стражданнях, що особа зазнала в зв'язку з  каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, що фізична особа зазнала в зв'язку з протиправною поведінкою у відношенні його; у душевних  стражданнях, що фізична особа зазнала в зв'язку з  ушкодженням чи знищенням майна; у приниженні честі, достоїнства, а також ділової репутації. Моральна шкода стягується незалежно від стягнення майнової шкоди.

У пункті 3 постанови № 4 Пленуми Верховного Суду України від 31 березня 1995 року “Про судову практику по справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди”  зазначаються фактори спричинення моральної шкоди, зокрема, порушення нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні відносин з оточуючими людьми, настання інших негативних наслідків.  

Приймаючи до уваги конкретні обставини справи , суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди виходячи з характеру й обсягу фізичних, душевних і психічних страждань, що випробував потерпілий  у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу з урахуванням  тривалості знаходження у ремонті транспортного засобу, необхідності використання автомобіля для поїздок на роботу, сімейного і матеріального становища, стану здоров*я, інших обставин, виходячи з принципів розумності, виваженості і справедливості. Моральна шкода позивачу заподіяна неправомірними діями ОСОБА_2 на автомобілі, власником якого є ОСОБА_3 Між неправомірними діями і шкодою існує причинний зв'язок, вина ОСОБА_2 в заподіянні шкоди встановлена. Тому, вимоги позивача у частині відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню у сумі  2500  грн. 00 коп. з урахуванням вищезазначених вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню у відшкодування матеріальної шкоди  сума  6101 грн. 74 коп., у відшкодування моральної шкоди  сума 2500  грн. 00 коп., всього 8601 грн.74 коп..

У відповідності зі ст.88 ЦПК України  суд вирішує питання про розподіл судових витрат  пропорційно  до розміру задоволених позовних вимог.

У зв’язку з частковим задоволенням вимог матеріального характеру з відповідача на користь позивача підлягають стягненню : судовий збір у сумі 61 грн.15 коп., витрати за інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи у сумі 117 грн.60коп..

Відповідно до задоволення вимог нематеріального характеру, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню  судовий збір у сумі  06 грн.04 коп..  Порядком  оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258, передбачено, що у разі  якщо позовна заява містить одночасно вимоги, які належать до різних категорій справ і для яких передбачено різний розмір витрат, їх оплата здійснюється за справою з найбільшим розміром.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у загальній сумі 67грн.19коп та витрати за інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи у сумі 117 грн.60коп..  Зайво сплачені суми судового збору та витрат на інформаційно-технічне обслуговування підлягають поверненню позивачу у встановленому законом порядку.

Керуючись Законом України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст.ст. 23, 1166, 1167, 1187, 1192  ЦК України,  п.п. 3, 7, 9  постанови № 4 Пленуми Верховного Суду України від 31 березня 1995 року “Про судову практику по справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди”, ст.ст.10, 11, 60, 79, 80, 84, 85,  209, 212,  213, 214, 215 ЦПК України,-

                                                 В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь  ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди  6101грн.  74 коп., у відшкодування моральної шкоди у сумі 2500 грн. 00 коп., судовий збір в розмірі 67грн.19коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  в розмірі  117  грн. 60 коп. всього 8786 грн.53 коп.  ( Вісім тисяч сімсот вісімдесят шість грн.53 коп.).

У задоволенні вимог в іншій частині відмовити.

Рішення ухвалене  у нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 21 липня 2011 року.

          Повний текст рішення  виготовлений  25 липня 2011 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через   Торезький міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.   

Суддя                                                                                                               Л.Д.Фролова   

                                                                                                          Справа № 2-328/11

                                                                       Р І Ш Е Н Н Я

                                                          ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ                                  

(вступна та резолютивна частини)

21 липня 2011 року Торезький міський суд Донецької області в складі:

головуючої  судді                                                                                           Фролової Л.Д..

при секретарі                                                                                                   Небелиці Н.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  міста Торез цивільну справу за  позовом  ОСОБА_1 до  ОСОБА_2, ОСОБА_3  про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою,-

                                             В С Т А Н О В И В :

Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду, пов'язаного з потре бою у обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає на необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.

Керуючись Законом України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст.ст. 23, 1166, 1167, 1187, 1192  ЦК України,  п.п. 3, 7, 9  постанови № 4 Пленуми Верховного Суду України від 31 березня 1995 року “Про судову практику по справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди”, ст.ст.10, 11, 60, 79, 80, 84, 85,  209, 212,  213, 214, 215 ЦПК України,-

                                                 В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь  ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди  6101грн.  74 коп., у відшкодування моральної шкоди у сумі 2500  грн. 00 коп., судовий збір в розмірі 67грн.19коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  в розмірі  117  грн. 60 коп. всього 8786 грн.53 коп.  ( Вісім тисяч сімсот вісімдесят шість грн.53 коп.).

У задоволенні вимог в іншій частині відмовити.

Рішення ухвалене  у нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 21 липня 2011 року.

          Повний текст рішення буде виготовлений  25 липня 2011 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через   Торезький міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.   

Суддя:Л. Д. Фролова