Судове рішення #16977777

                                                                   УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

                     

            

Справа  № 11/0690/518/11

Стаття ч.2 272 КК

                                                      У Х В А Л А

                   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ


12 липня 2011 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:



головуючого                                        Велидчука В.М.

суддів                                                   Ткача С.О., Широкопояса Ю.В.          

за участю                                         

прокурора                                                 Селюченко І.І.          

представника цивільного

відповідача                                          ОСОБА_1

засудженого                                         ОСОБА_2                                        

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу за апеляціями прокурора Андрушівського району та цивільного відповідача „Андрушівській маслосирзавод” на вирок Андрушівського районного суду від 11 травня 2011 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець м. Андрушівка, працюючий головним інженером ТОВ „Андрушівський маслосирзавод”, не судимий, засуджений за:

- лч.2 ст.272 КК України із застосуванням ст.69 КК на 2( два) роки позбавлення волі без позбавлення права займати посади пов’язані з організаційно - розпорядчими, адміністративно господарськими функціями на підприємствах та установах.

          Відповідно до вимог ст.ст.75,76 КК України, засудженого звільнено від відбування  основного покарання з випробуванням та іспитовим строком терміном 1( один) рік.

          Запобіжний захід – підписка про невиїзд.

          За вироком, ОСОБА_2, засуджений за те, що працюючи головним інженером ТОВ „Андрушівський маслосирзавод”, будучи службовою особою у функції якого входить виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, і відповідно до його обов’язків зобов'язаний забезпечити контроль дотримання та виконання правил і норм по охороні праці і техніки безпеки робітниками заводу,  порушив вимоги ст.ст.8,18 Закону України „Про охорону праці”,п.п.1.3,1.5.,1.12,7.2.1,7.2.2,7.2.7 Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, вимоги посадової інструкції головного інженера ТОВ „Андрушівський маслосирзавод”, інструкції № 99 по охороні праці ТОВ „Андрушівський маслосирзавод”, внаслідок чого була заподіяна шкода здоров'ю працівникам виробництва ОСОБА_3 та ОСОБА_4

          Злочин вчинено за таких обставин.

          24.09.2010 року, підсудний, в порушення своїх функціональних обов'язків та вищевказаних вимог закону, інструкції по охороні праці, перед допуском до роботи на висоті більше 5 метрів не провірив, чи пройшли навчання та перевірку знань з питань  охорони праці, працівники виробництва ТОВ „Андрушівський маслосирзавод” ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які працюють відповідно теслярем та муляром, наявність в останніх наряду-допуску на виконання робіт з підвищеною небезпекою, не перевірив міцність крокв, справність та надійність несучих конструкцій даху, не забезпечивши їх засобами індивідуального захисту, не встановивши надійно закріплені металеві стійки на даху, у зв'язку з відсутністю на даху постійних конструкцій для кріплення страхувальних канатів, дав усне розпорядження провести ремонт даху прибудови котельної товариства. На виконання розпорядження, близько 14 год. 00 хв. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 здійснювали заміну дерев'яної балки покрівлі прибудови до котельної. Під їх вагою лист плоского шиферу розламався і ОСОБА_3 та ОСОБА_4 одночасно, з висоти 8 метрів, впали на бетонну підлогу у приміщення прибудови котельні.

           В результаті падіння з висоти ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому 12 ребра перелому нижнього кута правої лопатки, закритого перелому ліктьового відростка правої ліктьової кістки зі зміщенням, садна ліктьового суглобу, забою правої нирки, які відносяться до категорії ушкоджень середнього ступеню тяжкості. ОСОБА_3 отримав ушкодження у вигляді закритих переломів обох виростків гомілково - стопного суглобу, закритого уламкового перелому таранної кістки правої стопи, вивиху в правому гомілково - стопному с переломів лонної і сідничної кісток справа зі зміщенням, закритого уламкового перелому верхньої частини правого стегна зі зміщенням, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього тяжкості.

          Згідно акту про нещасний випадок від13 жовтня2010 року, нещасний випадок пов'язаний з виробництвом, причинами його настання є допуск до роботи робітників без навчання та перевірки знань з охорони праці, невикористання засобів індивідуального захисту через незабезпечення ними.

           В апеляції прокурора ставиться питання про скасування вироку за м’якістю призначеного покарання та постановлення нового вироку з призначенням  ОСОБА_2 за ч.2 ст.272 КК України покарання 2(два) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов’язані з організаційно – розпорядчими та адміністративно - господарськими функціями на підприємствах всіх форм власності стоком на два роки.

          Відповідно до ст.75 КК, звільнити засудженого від відбування основного покарання з випробуванням та іспитовим строком терміном 2  роки.

          Стягнути з ТОВ „ Андрушівський маслосирзавод” на користь ОСОБА_4 на відшкодування моральної шкоди 100000 грн. Посилання на те, що суд при обранні покарання засудженому із застосуванням ст.69 КК України, зазначив що ОСОБА_2 щиро розкаявся та сприяв розкриттю злочину, характеризується позитивно. Дані обставини не відповідають ступеню тяжкості вчиненого злочину, і судом не могли бути підставою для застосування ст.69 КК. Крім цього, вважає,  що суд недостатньо врахував моральні страждання потерпілого внаслідок отримання ним  тілесних ушкоджень та невірно визначив розмір стягнення.

           В доповненні до апеляції прокурор просить виключити з вироку посилання суду на ч.3 ст.34 Закону України „  Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, як необгрунтоване.    Посилання на те, що     частину  3  статті  34  виключено з вищезазначеного Закону на  підставі Закону України N 717  V ( 716) від 23.02.2007 р.

          В апеляції цивільного відповідача ставиться питання про зміну вироку в частині вирішення цивільного позову та зменшення розміру стягнення на відшкодування моральної шкоди. Посилається апелянт на те, що розмір стягнення на відшкодування моральної шкоди не обґрунтований та не підтверджений  належними доказами, є явно завищеним та на те, що суд необгрунтовано застосував при вирішенні цивільного позову ч.3 ст.34 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який підтримав доводи апеляції прокурора району та частково заперечував проти  задоволення апеляції цивільного відповідача, думку цивільного відповідача, який частково підтримав доводи своєї та прокурора апеляцій, перевіривши справу та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів визнала, що апеляції підлягають частковому задоволенню з таких підстав.          

Відповідно до ч.1 ст.69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

На підставах передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначити додаткове покарання, що передбачене  в санкції статті Особливої частини цього Кодексу як обов’язкове.

Обираючи засудженому покарання за ч.2 ст.272 КК  без позбавлення права  обіймати певні посади, суд умотивував своє рішення  наявністю кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, зазначивши, що особа винного  характеризується позитивно, щиро розкаялася та активно сприяла розкриттю злочину, обставин, які обтяжують покарання, не встановлено.

З врахуванням наявності вищевказаних кількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, даних щодо особи винного, відсутності обставин, які обтяжують покарання, колегія суддів вважає , що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про можливість застосування правил ст. 69 КК України та призначив засудженому покарання за ч.2 ст.272 КК  без позбавлення права  обіймати певні посади.

          При вирішенні цивільного позову в частині стягнення на відшкодування моральної  шкоди потерпілому  ОСОБА_4, суд дотримався вимог закону і прийшов до обґрунтованого висновку щодо його розміру.

          З матеріалів справи видно, що вищевказаному потерпілому, на виробництві були заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості. Приймаючи рішення щодо цивільного позову, суд врахував те, що заподіянням потерпілому тілесних ушкоджень середньої тяжкості було погіршено стан його здоров’я, сталися  вимушені змінии у його життєвих і виробничих стосунках, він втратив нормальні життєві зв’язків, для відновлення його попереднього стану необхідні додаткові зусилля, що в цілому призвело останнього до моральних страждань.

           З врахуванням вищенаведеного, слід визнати, що визначаючи розмір стягнення на відшкодування моральної шкоди потерпілому ОСОБА_4, суд дотримався засад розумності, виваженості та справедливості

          Разом з тим, при вирішенні цивільного позову в частині стягнення на відшкодування моральної  шкоди потерпілому  ОСОБА_4, суд  зіслався на ч.3 ст.34 Закону України „  Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”. Таке посилання слід визнати помилковим, оскільки частину  3  статті  34  виключено з вищезазначеного Закону на  підставі Закону України N 717  V ( 716) від 23.02.2007р. і виключити його з вироку.          

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

          Апеляції прокурора Андрушівського району та цивільного відповідача „ Андрушівській маслосирзавод ” задовольнити частково.

           Вирок Андрушівського районного суду від 11 травня 2011 року щодо ОСОБА_2 змінити,  виключивши нього посилання суду на ч.3 ст.34 Закону України „  Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, як необгрунтоване.

          В решті   цей вирок залишити  без зміни.


С у д д і  :

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація