Судове рішення #16977759

                                                                   УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

                     

            

Справа  № 11-31/11

Стаття ч.1 164 КК

                                                      У Х В А Л А

                   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ


18 січня 2011 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:



головуючого                         Велидчука В.М.

суддів                                    Зав’язуна С.М., Котіка В.П.

з участю

прокурора                            Сидоренка О.П.

засудженого                               ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2 на вирок Бараніського районного суду Житомирської області від 26 жовтня 2010 року, щодо

ОСОБА_1,    ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця с. Вірля, Баранівського району, Житомирської області, судимого 5.12.2008 року Баранівським  районним судом Житомирської області за ч.2. ст. 15, ч. 3 ст.152 КК України до чотирьох років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з  випробуванням та іспитовим строком  терміном три роки, засуджений

за ч. 1 ст. 164 КК України на 80 годин громадських робіт.

          На підставі ст.ст.71,72 КК України, за сукупністю вироків ОСОБА_1 призначено покарання 4 (чотири) роки 8( вісім )днів позбавлення волі

встановив:

          ОСОБА_1  засуджено за те, що він з квітня по грудень 2009 року злісно ухилявся від сплати аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 і мав заборгованість за цей час в сумі 1937 грн.70 коп. Загальний борг становив по несплаті аліментів - 2327 грн. коп.

          В апеляціях засудженого та потерпілої ставиться питання про скасування вироку. Посилаються вони  на те, що засуджений своєчасно платив аліменти на утримання дочки. При цьому засуджений зазначає, що кошти на утримання дочки він передавав через свою матір. Потерпіла в апеляції вказала, що кошти на утримання дочки їй передавала мати засудженого.

          В запереченнях прокурор  просить апеляцій залишити без задоволення, а вирок  як законний  та обґрунтований -  без зміни.

Заслухавши доповідача, думку засудженого, який підтримав доводи апеляції, міркування прокурора, про залишення апеляцій без задоволення, перевіривши справу та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів визнала, що апеляції задоволенню не  підлягають з таких підстав.

Висновок суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину за який його засуджено відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наведеними у вироку доказами.

Так, відповідно до рішення     Баранівського районного    суду    Житомирської області  від 30.11.2006 року, ОСОБА_3 зобов’язаний платити аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3

Із матеріалів справи видно, що засуджений з квітня по грудень 2009 року злісно ухилявся від уплати аліментів на утримання дочки і з цього приводу потерпіла звернулася в органи міліції із заявою, в якій ставила питання про притягнення  ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за ухилення від уплати аліментів. ОСОБА_1 офіційно ніде не працював, за допомогою про працевлаштування у центр зайнятості не звертався, добровільну виплату аліментів щомісяця не проводив, матеріальну допомогу на утримання дочки не надавав. На попередження державного виконавця про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів ОСОБА_1 не реагував, продовжував ухилятися від сплати аліментів. В зв’язку з цим, у нього виникла заборгованість по сплаті аліментів за період з  квітня по грудень 2009 року в сумі 1937 грн.70 коп., а загальний борг становить 2327 грн. коп.

За таких обставин вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину за який його засуджено доведена повністю і його дії суд правильно кваліфікував з за ч. 1 ст. 164 КК України.

При обранні покарання засудженому, районний суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого, яка характеризується позитивно, раніше притягувався до кримінальної відповідальності і призначив йому покарання з дотриманням вимог ст.65 КК України.

З врахуванням того, що засуджений вже притягувався до кримінальної відповідальності і в період звільнення від відбування покарання з випробуванням  та іспитовим строком знову вчинив злочин, підстав для задоволення апеляції немає.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляції засудженого  ОСОБА_1 та потерпілої   ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Баранівського районного суду Житомирської області від 26 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_1, без зміни.

Судді апеляційного суду:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація