Справа №  2-567/11

Р І Ш Е Н Н Я

                                                   І М Е Н Е М           У К Р А Ї Н И

05 травня 2011 року                                                                                       м. Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі

головуючого –судді                         Перекупка І.Г.,

при секретарі                                    Трифонової І.О.,

за участю представника позивача  ОСОБА_1,

представника відповідача                Наумова О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Димитров Донецької області справу за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «Красноармійськвугілля»ВП «шахта ім. О.Г.Стаханова» про відшкодування моральної шкоди, пов’язаної з професійним захворюванням на виробництві,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача Державного підприємства «Красноармійськвугілля»ВП «шахта «ім. О.Г.Стаханова»про відшкодування моральної шкоди, пов’язаної з професійним захворюванням на виробництві. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у період з 26 лютого 1996 року по 04 серпня 2008 року він працював гірником очисного вибою. В умовах шкідливих факторів на вугільних підприємствах загалом має стаж роботи 7 років 8 місяців. В наслідок тривалої роботи у шкідливих підземних умовах з тяжкою фізичною працею Донецькою обласною клінічною лікарнею профзахворювань м. Донецька йому був встановлений діагноз: хронічна вертеброгенна пояснично-крестцова радікулопатія з легким больовим лівостороннім корешковим синдромом у стадії субреміссії.

17 серпня 1999 року після розслідування професійного захворювання Державним підприємством «Красноармійськвугілля»був складений акт розслідування хронічного професійного захворювання форми П-4 від 17 серпня 1999 року.

20 жовтня 1999 року Донецька міжрайонна МСЕК № 1 встановила йому 40% втрати працездатності.

23 листопада 2000 року, 01 листопада 2001 року Донецька міжрайонна МСЕК № 1 на чергових пересвідченнях встановила та підтвердила йому 40% втрати працездатності.

06 листопада 2003 року Міжрайонна МСЕК м. Красноармійська на черговому пересвідчені встановила йому 40% втрати працездатності.

15 листопада 2005 року Міжрайонна МСЕК м. Красноармійська на черговому пересвідчені встановила йому 40% втрати працездатності та ІІІ групу інвалідності.

07 лютого 2008 року Міжрайонна МСЕК м. Красноармійська на черговому пересвідчені встановила йому 40% втрати працездатності та ІІІ групу інвалідності безстроково.

Позивач вважає, що внаслідок професійного захворювання йому заподіяна моральна шкода, тому що перебуваючи на лікуванні, він не міг вести повноцінний спосіб життя, протягом тривалого часу відчував фізичні страждання, обумовлені важкістю захворювання, психологічний дискомфорт і значне порушення щиросердечного спокою яке він випробовую до дійсного моменту.

Враховуючи вище викладене позивач вважає, що з Державного підприємства «Красноармійськвугілля»на його користь слід стягнути 200 000 грн. як відшкодування моральної шкоди, отриманої у зв’язку з професійним захворюванням на виробництві.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав  позовні вимоги позивача, наполягав на їх задоволені.  

Представник відповідача - ДП «Красноармійськвугілля»позовні вимоги не визнав.

Представник третьої особи направив до суду листа згідно якого просить винести рішення без його участі та на розсуд суду.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Позивач працював на підприємствах вугільної промисловості з вересня 1977 року разом з тим саме на підприємстві відповідача ВП «Шахта «Стаханова»ДП «Красноармійськвугілля»з 26  лютого 1996 року по серпень 2008 року він працював гірником очисного вибою. (а. с. 4-6).

В умовах шкідливих факторів на вугільних підприємствах загалом має стаж роботи 7 років 8 місяців. В наслідок тривалої роботи у шкідливих підземних умовах з тяжкою фізичною працею Донецькою обласною клінічною лікарнею профзахворювань м. Донецька йому був встановлений діагноз: хронічна вертеброгенна пояснично-крестцова радікулопатія з легким больовим лівостороннім корешковим синдромом у стадії субреміссії.

17 серпня 1999 року після розслідування професійного захворювання Державним підприємством «Красноармійськвугілля»був складений акт розслідування хронічного професійного захворювання форми П-4 від 17 серпня 1999 року. (а. с. 13-15).

20 жовтня 1999 року Донецька міжрайонна МСЕК № 1 встановила йому 40% втрати працездатності. (а. с. 17).

23 листопада 2000 року, 01 листопада 2001 року Донецька міжрайонна МСЕК № 1 на чергових пересвідченнях встановила та підтвердила йому 40% втрати працездатності. (а. с. 18).

06 листопада 2003 року Міжрайонна МСЕК м. Красноармійська на черговому пересвідчені встановила йому 40% втрати працездатності. (а. с. 20).

15 листопада 2005 року Міжрайонна МСЕК м. Красноармійська на черговому пересвідчені встановила йому 40% втрати працездатності та ІІІ групу інвалідності. (а. с. 21).

07 лютого 2008 року Міжрайонна МСЕК м. Красноармійська на черговому пересвідчені встановила йому 40% втрати працездатності та ІІІ групу інвалідності безстроково. (а. с. 22)

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв ` язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Законом України “Про охорону праці”, а саме, ч. 1 ст. 9, було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоров’я або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Відповідно до змін, внесених до Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” від 23 лютого 2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.

Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обов»язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам ст. 22 Конституції України.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)” спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що в зв’язку з професійним захворюванням на виробництві позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він, був здоровою працездатною людиною, втратив 40% працездатності в зв’язку з професійним захворюванням. Після одержання інвалідності і втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання з приводу погіршення відносин з оточуючими. Спостерігається критичне відношення до себе, як до неповноцінного, в трудовому відношенні, громадянина.

Позивач ОСОБА_3 отримав професійне захворювання і при цьому мала місце протиправність дій відповідача Відокремленного підрозділі «шахта ім. О.Г.Стаханова»Державного підприємства «Красноармійськвугілля», пов’язаних з порушенням Закону України „Про охорону праці”, «Правил безпеки у вугільних шахтах”, що стало причиною нещасного випадку.

Вищезазначене законодавство, а також роз’яснення Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року із змінами від 25 травня 2001  року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»пов`язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрєс, а із наявністю втрат фізичного і психичного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу ОСОБА_3 заподіяно моральну шкоду, і згідно ст. 237-1 КЗпП України, роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України, позивач має право на його відшкодування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме значне погіршення стану здоров`я позивача, те, що професійна працездатність в зв`язку з нещасним випадком на виробництві втрачена на 40%.

Виходячи із викладенного, суд вважає можливим стягнути з відповідача Державного підприємства «Красноармійськвугілля»на користь позивача в рахунок  відшкодування моральної шкоди 40 000 (сорок тисяч) грн .

Згідно до ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я. Оскільки моральна шкода у позивача виникла внаслідок ушкодження здоров’я, пов’язаного з травмою на виробництві, то заперечення відповідача  являються необґрунтованими.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача Державного підприємства «Красноармійськвугілля»на користь держави підлягають стягненню судові витрати: по сплаті судового збору –в розмірі 8,50 грн., по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи –в розмірі 37,00 грн.

На підставі викладеного , керуючись  ст. 237-1 КЗпП України, ст. 23, 268 ЦК України, ст. ст. 3, 5, 7, 8, 10, 14, 57-60, 79, 88, 208-209, 212-218 ЦПК України, суд  

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Державного підприємства «Красноармійськвугілля»ВП «шахта ім. О.Г.Стаханова»  про відшкодування моральної шкоди, пов’язаної з професійним захворюванням на виробництві задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля»з розрахункового рахунку 26000301192 в філії «Красноармійського відділення № 2863»ВАТ Державний банк України МФО 394233 ЄДРПОУ 32087941 на користь ОСОБА_3 40 (сорок тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля»з розрахункового рахунку 26000301192 в філії «Красноармійського відділення № 2863»ВАТ Державний банк України МФО 394233 ЄДРПОУ 32087941  на користь держави судовий збір в розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37,00 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано Апеляційному суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана Апеляційному суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: