Справа № 2-а-788/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2011  Суддя  Баглійського  районного  суду  м. Дніпродзержинська  Дніпропетровської  області             САВЧЕНКО В.О.,  розглянувши  у  скороченому  провадженні  у  м. Дніпродзержинську  справу  за  адміністративним  позовом  ОСОБА_3   до  Управління  Пенсійного  фонду  України  в  Баглійському  районі міста  Дніпродзержинська  про  визнання  бездіяльності  неправомірною  та  визнання  права  на  отримання  невиплаченої  соціальної  допомоги  відповідно  до  Закону  України  «Про  соціальний  статус  дітей  війни»

В С Т А Н О В И  В :

У  лютому  2011 року   ОСОБА_3  звернувся  до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі міста Дніпродзержинська про  визнання  бездіяльності  неправомірною  та  визнання  права  на  отримання  невиплаченої  соціальної  допомоги  відповідно  до  Закону  України  «Про  соціальний  статус  дітей  війни», оскільки  народився  ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідно до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей  війни” має статус дитини  війни . Згідно зі статтею 6 зазначеного Закону йому з 1 січня 2006 року повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. У 2007 –2011 роках така допомога не виплачувалася. Вважає дії Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі   м. Дніпродзержинська щодо не нарахування підвищеної пенсії протиправними .

Вивчивши матеріали справи, суддя вважає, що позов необхідно частково задовольнити з наступних підстав .

Позивач  ОСОБА_3  народився  ІНФОРМАЦІЯ_1  та  відповідно  до  Закону  України  “Про соціальний  захист  дітей  війни”  має  статус  дитини  війни, що підтверджено його  пенсійним посвідченням .

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної  пенсії за віком .

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року були визнанні неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, яким було зупинено дію на 2007 рік ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” була відновлена. Таким чином, відповідач зобов’язаний був зробити перерахунок пенсії позивачу, починаючи з    9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року .

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

При таких обставинах відповідач був зобов’язаний підвищити позивачу пенсію починаючи з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року .

Відносно вимог позивача за 2008 рік суд вважає, що вони є аналогічними з 2007 роком. Підстави для підвищення пенсії за період з січня по 22 травня 2008 року відсутні, оскільки позивачу пенсія виплачувалася у збільшеному розмірі , тому позовні вимоги за цей період не підлягають задоволенню.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положенням Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік”  щодо викладення положень ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей  війни” в новій редакції.

Таким чином , відновлено дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6  Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року , що не було зроблено .

          Нарахування за 2009 –2011 роки також проводилися в сумах, менших від розміру, передбаченого законом.

Щодо вимог позивача про нарахування пенсії на майбутнє, суд вважає,  що вирішувати спір на майбутній час суд не вправі, тому у задоволенні цих позовних вимог необхідно відмовити.  

Виплати є періодичними, повинні були здійснюватися щомісячно, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у  лютому  2011 року, тому позов підлягає задоволенню в межах строку звернення до суду на підставі  ч. 2 ст. 99 КАСУ. У задоволенні іншої частини позовних вимог необхідно відмовити.

Судові витрати відповідно до ст. 94 ч. 1 КАС України підлягають стягненню з місцевого бюджету на користь позивача у розмірі, встановленому Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року, тобто  судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп.

Звернути постанову суду до негайного виконання згідно ч.1 ст.256 КАС України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 2, 6, 8, 9, 69, 94, 99, 100,  104, 159, 162, 183-2, 256 ч.1  Кодексу адміністративного судочинства України, суддя              

          П О С Т А Н О В И В :

 Заявлений   позов,     --     з а д о в о л ь н и т и     ч а с т к о в о.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі                                           м. Дніпродзержинська щодо нарахування та виплати  ОСОБА_3  підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”  з  01  серпня 2010  року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в  Баглійському  районі   м. Дніпродзержинська здійснити перерахунок та виплати    ОСОБА_3      підвищення пенсії  згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне  страхування”  з  01  серпня 2010  року.

В задоволенні решти  позовних  вимог  ОСОБА_3,  --  в і д м о в и т и .

Стягнути  з  бюджету  Баглійського  району  м. Дніпродзержинська  на  користь   ОСОБА_3   судові   витрати   в   розмірі   3  гривні  40  копійок.

Постанову може бути оскаржено до Апеляційного адміністративного суду через Баглійський районний суд                        м. Дніпродзержинська  протягом  десяти  днів  з  моменту  отримання  копії  даної  постанови.

           С у д д я :                                                                                                                    САВЧЕНКО В.О.