Справа №  1-230/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2011 року  Дубенський міськрайонний суд  Рівненської області в особі:

головуючого судді          Л. П. Федорова   

при секретарі          Комісарук А.П.

за участю  прокурора          Бірука П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубно справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця с.Іванівка Млинівського району Рівненської області, українця, громадянина України, з середньою-освітою, не працюючого, не одруженого, жителя АДРЕСА_1, не судимого.

обвинувачується

в скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 України,

В С Т А Н О В И В:

12 березня 2011 року біля 11 год. ОСОБА_1, керуючись корисливими спонуканнями, на возі який має в своєму користуваанні приїхав на територію господарства ОСОБА_2, яке знаходиться в АДРЕСА_2 де скориставшись відсутністю власника та сторонніх осіб,  проник в середину веранди будинку, звідки таємно викрав 7 кг. цукру вартістю 63 грн.

Продовжуючи злочинну діяльність, діючи єдиним умислом.ОСОБА_1 проник в приміщення сараю, звідки таємно викрав автомобільне колесо з шиною марки "Пнеумант" вартістю 150 грн. та металевим диском вартістю 78,96 грн. Викрадене вивіз за межі господарства, перевівши в протиправне володіння.
          Внаслідок даного злочину ОСОБА_2 було заподяно шкоди на суму 291 грн. 96 коп.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину визнав, дав показання, що 12.03.2011 року він в сусіда взяв коня з возом, для того щоб поїхати в с.Привільне та вивезти гній з господарства племінника ОСОБА_2 Коли приїхав до господарства,з айшов до веранди будинку, двері якої були відчинені. Двері які ведуть в будинок були закриті на навісний замок, він зрозумів що дома нікого немає, вирішив скоїти крадіжку. На веранді в мішку знаходився цукор, він набрав приблизно 7 кг. цукру в пакет, який знайшов на веранді. Коли вийшов на вулицю зайшов у сарай, двері якого були відкриті та виявив 5 коліс до легкового автомобіля. Він взяв одне колесо, закинув на віз та поїхав с.Бортниця. Колесо віддав для ОСОБА_3, а цукор сказав співмешканці продати. ОСОБА_4 пішла до сусідів і продала цукор за 25 грн. За гроші виручені від продажу цукру співмешканка купила горілки і вони її разом випили. 13.03.2011 року працівники міліції виявили на присадибній ділянці колесо, яке вилучили.

Крім повного визнання вини підсудним його вина підтверджується показами потерпілого, матеріалами кримінальної справи.

Потерпілий ОСОБА_2 дав показання, що 12.03 .2011 року він повернувся додому і дочка йому сказала, що викрадено цукор, який знаходився на веранді. Він здогадавшись, що було вчинено крадіжку вирішив перевірити приміщення сараю. Коли зайшов в сарай побачив, що викрадено колесо від автомобіля. Він запідозрив у вчинені крадіжки свого дядька. Претензій до підсудного немає.

У відповідності до ст 299 КПК України враховуючи думку прокурора, підсудного та потерпілого, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно всіх фактичних обставин справи, викладених підсудним, які повністю не оспорюються сторонами, обмеживши судове слідство дослідженням обставин, які характеризують особу підсудного. При цьому суд переконався в тому, що підсудний правильно розуміє зміст всіх обставин справи, які підлягали б доказуванню, тобто обставини щодо часу, місця, мотиву вчинення злочину. Ці обставини так як вони викладені в обвинуваченні підсудним не заперечуються. Сумнівів в добровільності і істинності позиції підсудного немає. Підсудному роз"яснено, що він у випадку прийняття судом рішення про недоцільність дослідження доказів, які не оспорюються сторонами, буде позбавлений можливості оспорювати їх в апеляційному порядку.

Оцінивши зібрані і перевірені в суді докази  в їх сукупності, суд дійшов висновку, що злочин мав місце, скоїв його підсудний, дії якого вірно кваліфіковано по ст.185 ч.3 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) поєднана з приникненням у житло та інше приміщення.

Обираючи міру покарання підсудному суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу винного який розкаявся в скоєному ,активно сприяв розкриттю злочину, по місцю проживання характеризується з негативної сторони, добровільно відшкодував збиток і вважає, що його виправлення і перевиховання можливе без позбавлення волі, шляхом звільнення від відбування покарання з випрбуванням, іспитовим строком відповідно до ст.75 КК України

Цивільний позов не заявлявся.   

              На підставі викладеного та керуючись  ст.323,324 КПК  України, суд,   

З А СУ Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним по ст.185 ч.3 КК України і обрати покарання у вигляді 5(п"яти )років позбавлення волі

На підставі ст.75 КК України засудженого звільнити від відбування покарання з випробуванням,встановивши іспитовий строк на 3(три)роки.

На підставі ст.76 п.3 та 4 КК України покласти на засудженого обов"язки:

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи;

-періодично з"являтися для реєстрації в криінально-виконавчій інспекції.

Строк покарання рахувати з дня вступу вироку в законну силу.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попередній-підписку про невиїзд.

Речові докази: автомобільне колесо та поліетиленовий пакет з цукром залишити в користуванні ОСОБА_2.

На вирок суду може бути подано апеляцію до апеляційного суду Рівненської області протягом 15 діб з моменту проголошення через Дубенський міськрайонний суд.

                      Суддя :