Справа №  1-338/11

Провадження №11/0390/341/11 Головуючий у 1 інстанції:Квятковський М.С.

Категорія:ч.ч.1, 2 ст. 307 КК України      Доповідач: Матвієнко Н. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

07 червня 2011 року місто Луцьк  

          Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

          головуючого - судді  Матвієнко Н. В.

суддів -  Лозовського А.О., Опейди В.О.    

 за участю прокурора –Старчука В.М.

засудженого - ОСОБА_1,

 захисника - ОСОБА_2,     

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальну справу за апеляцією  адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Луцького міськрайонного суду від   8 квітня 2011   року  , -     

В С Т А Н О В И Л А :

Зазначеним вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець с.Романів Луцького району Волинської області, з середньою освітою, непрацюючий, неодружений, проживаючий у АДРЕСА_1, раніше не судимий,-

- засуджений за ч.1 ст.307 КК УКраїни на 3  роки позбавлення волі, за ч.2 ст.307 КК   України із застосуванням ст.69 КК України на  3 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1  призначено покарання  3 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу змінено з підписки про невиїзд на утримання під вартою та останнього взято під варту із зали суду.

Строк відбуття покарання постановлено рахувати з часу взяття засудженого під варту, зарахувавши йому в строк відбуття покарання час перебування під вартою з 13 січня 2011 року по 14 січня 2011 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судові витрати по справі за проведення експертиз в сумі 2685,56 грн.

Вироком вирішено долю речових доказів.

За даним вироком ОСОБА_1 визнанний винним і засуджений за те, що приблизно в липні 2010 року при невстановлених обставинах незаконно придбав з метою збуту психотропну речовину - амфетамін масою 0,0307 грама, який зберігав та 26 липня 2010 року переніс в предметах свого одягу на вул.Мамсурова у м.Луцьку, де поблизу станції технічного обслуговування автомобілів о 18 год. 30 хв. за грошову винагороду в розмірі 100 гривень незаконно збув її громадянину ОСОБА_3, який залучався працівниками міліції до проведення оперативної закупівлі на підставі Закону України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними" від 15.02.1995 року під легендованим прізвищем ОСОБА_3

Приблизно в грудні 2010 року ОСОБА_1, повторно, при невстановлених обставинах, незаконно придбав з метою збуту психотропну речовину - амфетамін масою 0,1384 грама, який зберігав та переніс в орендований ним гараж, що розміщений на автостоянці по АДРЕСА_2, де 21 грудня 2010 року  о 16 годині за грошову винагороду в розмірі 360 грн. незаконно збув її громадянину ОСОБА_3.

Приблизно в січні 2011 року  ОСОБА_1 повторно, при невстановлених обставинах, незаконно придбав з метою збуту психотропну речовину - амфетамін масою 0,0232 грама, який зберігав та переніс  в орендований ним гараж, що розміщений на автостоянці по АДРЕСА_2, де 12 січня 2011 року о 16 год. 50 хв. за грошову винагороду в розмірі 120 грн. незаконно збув її громадянину ОСОБА_3

Крім того, приблизно в січні 2011 року ОСОБА_1, повторно, при невстановлених обставинах, незаконно придбав з метою збуту 0,0487 грама психотропної речовини - амфетаміну, який переніс в орендований ним гараж, що розміщений на автостоянці по АДРЕСА_2, де зберігав з метою збуту. 12 січня 2011 року о 18 год. 10 хв. під час огляду місця події вказаний амфетамін був виявлений та вилучений працівниками міліції.

У поданій в інтересах засудженого ОСОБА_1 апеляції захисник,  не оспорюючи доведеності вини та правильність кваліфікації його дій, вказує, що  призначене ОСОБА_1 покарання є надто суворим і не відповідає встановленим обставинам справи та особі засудженого. При його обранні судом порушено принцип індивудуалізації призначення покарання, не враховано всіх пом"якшуючих покарання обставин, які були встановлені на попередньому і судовому слідстві, а також відсутність тяжких наслідків внаслідок злочинних дій засудженого. Зазначає, що ОСОБА_1 добровільно пройшов курс лікування від наркоманії, вперше притягується до кримінальної відповідальності, хворіє, щиро розкаюється у скоєному і осуджує свою поведінку, позитивно характеризується, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, а тому його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства. З врахуванням зазначених обставин захисник просить вирок змінити і на підставі ст.75 КК Украни звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням та з покладенням на нього обовязків, передбачених ст. 76 КК України.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким та в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляції, пояснення засудженого та його захисника, які апеляцію підтримали і просили вирок суду змінити та застосувати ст.75 КК України, міркування прокурора про залишення вироку без змін, дослідивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає з таких підстав.

Висновки суду про вчинення ОСОБА_1 злочину при зазначених у вироку обставиних грунтуються на зібраних і досліджених судом доказах. Фактичні   обставини   справи та кваліфікація дій засудженого ОСОБА_1 за ч.ч.1, 2 ст. 307 КК України  ніким не оспорюються.

Твердження захисника в апеляції про те, що судом при призначенні ОСОБА_1 покарання не враховано усі пом'якшуючі обставини та не дотримано принципу індивідуалізації призначення покарання безпідставні, оскільки вони  суперечать як матеріалам справи, так і змісту вироку.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, вирішуючи питання про призначення засудженому ОСОБА_1 покарання, у відповідності до вимог ст.ст.50, 65 КК України врахував характер та ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які відносять до категорії тяжких, особу винного, який позитивно характеризується по місцю проживання,  та інші обставини, що впливають на ступінь відповідальності.

Крім того, суд врахував, що засуджений раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочинів, на утриманні у нього знаходиться двоє неповнолітніх дітей та батьки, які є пенсіонерами, тяжких наслідків від його злочинних дій не наступило.

Зазначені  обставини суд першої інстанції визнав такими, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених вчинених ним  злочинів, і при відсутності обтяжуючих покарання обставин, обгрунтовано обрав ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст.69 КК України, нижче від найнижчої межі, передбаченої ч.2 ст.307 КК України.

Разом з тим, враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив злочин у сфері розповсюдження психотропної речовини, що являє підвищену суспільну небезпечність, даний злочин  є тяжким, вчинений з корисливих мотивів,  суд обгрунтовано призначив йому покарання у виді позбавлення волі, яке є необхідним і достатнім для його виправлення і запобігання вчинення ним нових злочинів.

Підстав вважати призначене покарання таким, що не відповідає тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого внаслідок суворості, та підстав для звільнення ОСОБА_1 від відбуванні покарання на підставі  ст.75 КК України, про що ставиться питання в апеляції захисника, колегія суддів не знаходить.

          На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1  залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду від 8 квітня 2011 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Головуючий                     

Судді