Справа № 2-А-5
2008 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2008 року. Путивльський районний суд, Сумської області у складі:
головуючого - судді Литовки М.І.
при секретарі - Ковальовій К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Путивль цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Путивльської районної державної адміністрації, Сумської області третя особа Управління державного казначейства у Путивльському районі, про визнання незаконними дій органу державної влади та стягнення одноразової виплати на оздоровлення,-
ВСТАНОВИВ:
24 грудня 2008 року, позивач звернувся до суду з позовом на незаконні дії відповідача мотивуючи тим, що він являється учасником ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції 1-ї категорії, та інвалідом 2-ї групи і відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи” (Далі - Закон № 798-12) йому передбачена одноразова виплата на оздоровлення, як особі яка отримала інвалідність пов,язану з наслідками ліквідації аварії, в розмірі сорока п,яти мінімальних заробітних плат, що становить 16 590 грн. 60 копійок.
Зазначає, що всупереч вимогам вказаного закону ця виплата була здійснена відповідачем в розмірі, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (Далі - Постанова КМУ № 836) та Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (Далі - Постанова КМУ № 562).
В нарахуванні та виплаті одноразової допомоги на оздоровлення відповідачем було відмовлено та надано довідку, що йому виплачено одноразову допомогу в розмірі 284,40 гривні.
Таким чином вважає, що розмір заборгованості по одноразовій виплаті на оздоровлення з урахуванням виплаченої суми (284,40 грн.), складає 16 590,60 гривні, які і просить стягнути на його користь з відповідача, а бездіяльність останнього в частині відмови в дорахуванні та виплаті одноразової допомоги на оздоровлення, визнати незаконною.
В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги відповідно до заявленого позову.
Представник відповідача позов не визнала, посилаючись на те, що виплата одноразової допомоги на оздоровлення позивачу була здійснена в серпні 2006 року, в сумі 284,40 грн. як це встановлено Постановою КМУ від 26.07.1996 року № 836, в перерахунку з карбованців на гривні ( 28 440 тис. карбованців = 284,40 гривні) і в межах бюджетних асигнувань, які виділялися основним розпорядником коштів - Міністерством праці та соціальної політики України, яке і вважали належним відповідачем по справі.
Наполягала на застосуванні наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду, передбачених ст. 100 КАС України.
Третя особа у своєму відгуку на позов вказав, що на Управління державного казначейства у Путивльському районі (далі УДК) не покладені функції по нарахуванню компенсаційних виплат, в даному випадку громадянам постраждалим від Чорнобильської катастрофи.
До їх функцій належить лише перерахування коштів - загальних сум на відповідні рахунки вказані їх розпорядниками в оформлених ними платіжних дорученнях, в даному випадку відповідачем по справі, в межах кошторисних призначень на відповідний бюджетний рік.
До функцій УДК також належить у разі прийняття судом відповідного рішення - здійснення примусового списання вказаної у рішенні суми з зазначеного реєстраційного рахунку, відкритого на ім,я відповідача по справі.
У вирішенні позову покладалися на розсуд суду, просили справу слухати у їх відсутність.
Суд заслухавши пояснення, вивчивши матеріали справи та зібрані докази в совокупності, дійшов до наступного.
Судом встановлено, що також підтверджується матеріалами справи і не заперечується відповідачем, що ОСОБА_1. є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській електростанції 1-ї категорії та інвалідом 2-ї групи і відповідно до Закону № 798-12, йому передбачена одноразова виплата на оздоровлення, як особі яка отримала інвалідність пов,язану з наслідками ліквідації аварії, в розмірі сорока п,яти мінімальних заробітних плат (а.с. 3, 7,10,22,23).
25 вересня 2007 року, він звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Путивльської районної державної адміністрації із заявою (а.с.4) про дорахування і виплату одноразової допомоги на оздоровлення виходячи з розміру 45 мінімальних заробітних, як це передбачено ст. 48 Закону № 798-12.
25 вересня 2007 року, відповідачем відмовлено у перерахунку та виплаті цієї суми ( а.с.5).
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов,язані діяти лише на підставі та в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З наданих матеріалів облікової справи позивача та довідки відповідача вбачається, що позивач після отримання статусу інваліда 2-ї групи пов,язаної з наслідками ліквідації аварії на ЧАЕС, отримав 31 серпня 2006 року, одноразову допомогу на оздоровлення в розмірі 284,40 гривні (а.с.20).
На час отримання позивачем одноразової допомоги на оздоровлення дію абзацу третього частини першої статті 48 Закону України № 798-12 було зупинено на 2006 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005 } інвалідам II групи - 45 мінімальних заробітних плат, що неконституційним не визнавалося.
Тобто, на момент виплати позивачу одноразової компенсації на оздоровлення, управління праці та соціального захисту населення Путивльської районної державної адміністрації, Сумської області діяло законно і в межах своєї компетенції керуючись Постановою КМУ від 26.07.1996 року № 836, тому позовні вимоги ОСОБА_1 суд визнає такими, що не підлягають задоволенню.
Посилання позивача на ст. 71 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, як на підставу задоволення своїх вимог, що дія положень цього закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього закону, суд вважає необгрунтованими, оскільки даний закон був доповнений статтею 71 лише 05.10.2006 року, і на час отримання позивачем допомоги на оздоровлення, вона не діяла.
Також суд вважає безпідставними посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 року № 20 рп/2004 ( у справі № 1-27/2004), щодо конституційності положень окремих статей Закону України “Про Державний бюджет України на 2004 рік”, про визнання дій про зупинення або обмеження пільг, компенсацій і гарантій, не конституційними, оскільки дане рішення стосується тільки одного бюджетного року.
Посилання відповідача на те, що належним відповідачем у справі є Міністерство праці та соціальної політики України, як головний орган у системі центральних органів виконавчої влади у сфері соціального захисту населення та головний розпорядник бюджетних коштів, є безпідставним, оскільки судом встановлено, що саме управління праці та соціального захисту населення Путивльської районної державної адміністрації відповідно до свого положення (а.с. 31-33) є юридичною особою, яка здійснює нарахування та виплату позивачу сум одноразової допомоги на оздоровлення, які є предметом судового розгляду.
Таким чином, зібрані по справі докази та їх належна оцінка, вказують на відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 8-11, 71, 94, 160, 161,163 КАС України, ст. 19 Конституції України, ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Путивльської районної державної адміністрації, Сумської області третя особа Управління державного казначейства у Путивльському районі, про визнання незаконними дій органу державної влади та стягнення одноразової виплати на оздоровлення, відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Путивльський районний суд Сумської області шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня винесення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги або у порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя: підпис
Копія вірна
Голова
Путивльського районного суду П.П.Гриценко