Справа № 22-ц-150/2008р.                                  Головуючий у 1-й інстанції Риков В.В.

Категорія № 23                                                     суддя-доповідач Попруга С.В.      

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 2008 року лютого 12 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

 

Головуючого - Попруги С.В.

 

Суддів             -  Гагіна М.В., Кононенко О.Ю.

 

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.

 

та осіб, які приймають участь у розгляді справи: позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2., представника третьої особи ТОВ „Спецмонтажпроект” - Ващенко В.Д., розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми Сумської області від 06 грудня 2007 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю „Спецмонтажпроект” про відшкодування майнової та моральної шкоди,

 

ВСТАНОВИЛА:

 

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 06 грудня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 300 грн., моральну шкоду - 100 грн.

 

Вимоги було заявлено про стягнення майнової шкоди у розмірі 1 160 грн., моральної шкоди - 2 000 грн.

 

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

 

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції на порушення вимог цивільного законодавства не стягнув у повному обсязі з винних осіб майнову та моральну шкоду, безпідставно зменшив розмір збитків, крім того не залучив до участі у справі співвідповідачів, не вирішив питання про розподіл судових витрат.

 

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції фактично виходив з того, що вина відповідача у залитті водою квартири позивачки  доведена (ОСОБА_2. особисто визнавав ці обставини), розмір майнової шкоди, з урахуванням обставин справи та майнового стану відповідача, становить 300 грн., а розмір моральної шкоди - 100 грн.

 

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

 

Так, згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним   є  рішення,  яким  суд,  виконавши  всі  вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

 

 

Обґрунтованим  є  рішення,  ухвалене  на  основі  повно  і

всебічно  з'ясованих  обставин,  на  які сторони посилаються як на

підставу своїх вимог і заперечень,  підтверджених  тими  доказами,

які були досліджені в судовому засіданні.

 

Згідно ч.4 ст. 10 ЦПК України суд  сприяє  всебічному  і  повному  з'ясуванню   обставин справи:  роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки,  попереджує  про  наслідки  вчинення   або  невчинення

процесуальних  дій  і  сприяє  здійсненню  їхніх  прав у випадках,

встановлених цим Кодексом.

 

Названих приписів закону суд першої інстанції не дотримався.

Як убачається з позовної заяви ОСОБА_1 від 02 липня 2007 року, вона звернувшись з названим позовом до суду лише до ОСОБА_2., про відшкодування шкоди заподіяної залиттям водою 29 липня 2006 року та 24 березня 2007 року її квартири АДРЕСА_1, з квартири №8 в цьому ж будинку, заявляла клопотання про витребування доказу (довідки про склад осіб, які зареєстровані та постійно проживають у квартирі №8), з метою з'ясування кола осіб, які мають відповідати за заподіяну шкоду поряд з ОСОБА_2 Проте суд названий доказ не витребував, і на порушення процесуального законодавства не вирішив питання про повний склад осіб, які братимуть участь у справі, в тому числі щодо належних відповідачів, що в послідуючому призвело до неправильного вирішення справи.

Так, відповідно до ч.1 ст. 10 ЖК України громадяни зобов'язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію.

Відповідно до ч.1 ст. 190 ЖК України підприємства, установи, організації, а також громадяни, які заподіяли шкоду жилим будинкам, жилим приміщенням, інженерному обладнанню, об'єктам благоустрою і зеленим насадженням на прилеглих до будинків ділянках, зобов'язані відшкодувати заподіяну шкоду.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Статтею 1190 ЦК України передбачено, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

З витребуваної апеляційним судом довідки, виданої ТОВ „Спецмонтажпроект”, вбачається, що на час винекнення спору в квартирі №8 були зареєстровані і проживали повнолітні ОСОБА_4 (наймач), його син ОСОБА_2., колишня дружина ОСОБА_4 - ОСОБА_5., бабуся ОСОБА_6 З пояснень відповідача, в квартирі постійно проживає і його дружина.

З'ясування цих обставин, з огляду на вимоги закону, сприяло б суду правильно вирішити справу, однак цього зроблено не було.

Суд першої інстанції під час судового розгляду залучив до участь у справі в якості другого відповідача ОСОБА_5, інших осіб, мешканців квартири №8, до участі у справі не залучив, і належним чином не роз'яснив процесуальні права позивачки з цього приводу.

Постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції фактично не розглянув вимог до ОСОБА_5 (навіть не згадав про неї у рішенні), не дивлячись на те, що ОСОБА_2. постійно наполягав на тому, що за заподіяну шкоду позивачці, крім нього, зобов'язані відповідати і ОСОБА_5. з ОСОБА_4 Крім того, відповідач не визнавав своєї вини щодо факту залиття квартири 24 березня 2007 року, однак суд з цього приводу зробив протилежний немотивований висновок.

Ураховуючи наведені обставини та вимоги закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув не всі вимоги позивачки і цей недолік не був і не може бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав, передбачених п.5 ч.1 ст. 311 ЦПК України з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 291, 303, 304, 307, п.5 ч.1 ст. 311, ст.ст. 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

 

Скасувати рішення Ковпаківського районного суду м. Суми Сумської області від 06 грудня 2007 року, справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі.

 

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.

 

 

 

 

Головуючий

 

Судді