Справа № 2-128/11

Р І Ш Е Н Н Я

                                                  І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

                                                                  (заочне)

03 червня 2011 року                     Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі : головуючого –судді                              Кухтея Р.В.

при секретарі                                                  Пилипюк Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на майно та виселення та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Кредитної спілки «Західінком», ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсними договорів іпотеки, поруки, договору про задоволення вимог іпотекодержателя та повернення у власність квартири шляхом витребовування майна від добросовісного набувача і визнання договорів купівлі-продажу недійсними, -

                                     В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності та виселення.

Свій позов обґрунтовує тим, що 25.10.2005 р. між КС «Західінком»та ОСОБА_2 було укладено кредитну угоду, згідно якої КС «Західінком»зобов’язалась відкрити ОСОБА_2 кредитну лінію на споживчі потреби в сумі 12000 грн., зі сплатою 19% річних, а ОСОБА_2 зобов’язався повернути кошти до 25.10.2009 р.

В забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_2 за кредитною угодою було укладено: договір іпотеки від 25.10.2005 р. між ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та КС «Західінкомбанк», відповідно до якого іпотекодавці передають в іпотеку квартиру, яка знаходиться по АДРЕСА_1, договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 25.10.2005 р. між ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та КС «Західінкомбанк», відповідно до якого іпотекодержатель задовольняє свої вимоги за рахунок предмету іпотеки та договору поруки від 25.10.2005 р. –між КС «Західінкомбанк» та ОСОБА_3 від 25.10.2005 р. –між КС «Західінкомбанк»та ОСОБА_5, від 25.10.2005 р. –між КС «Західінком»та ОСОБА_4, відповідно до яких поручителі зобов’язуються перед КС «Західінком»відповідати за виконання ОСОБА_2 зобов’язань, що випливають з кредитної угоди.

01.03.2007 р. між КС «Західінком»та кредитною спілкою «Інкомвклад»було укладено договір відступлення від 01.03.2007 р., відповідно до якого КС «Інкомвклад»приймає на себе право витребування боргу і стає новим кредитором за кредитними договорами між кредитною спілкою «Західінком»та позичальником ОСОБА_2

01.03.2007 р. між кредитною спілкою «Інкомвклад»та ОСОБА_1 було укладено договір поруки, згідно якого ОСОБА_1 поручився перед кредитором відповідати за виконання ОСОБА_2 усіх зобов’язань за кредитною угодою.

Починаючи з лютого 2006 року відповідачами систематично порушувались строки погашення кредиту і відсотків. Відповідачам як солідарним боржникам пропонувалось добровільно погасити кредитну заборгованість. Крім того, відповідачі були попереджені про можливе звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги. Проте, заявлені позивачем вимоги були проігноровані та не задоволені у визначений законом строк.

У зв’язку з невиконанням ОСОБА_2 умов кредитної угоди позивачем, як поручителем було виконано в повному обсязі зобов’язання за кредитною угодою. А тому до нього перейшли усі права кредитора /іпотекодержателя/ по відношенню до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Вважає, що дії відповідачів свідчать про невизнання, оспорювання і заперечення його права власності і просить визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 та виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з займаної квартири АДРЕСА_1.

27.04.2010 р. ОСОБА_3 подав суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1, КС «Західінком», ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсними договорів іпотеки.

Свій позов  обґрунтовує тим, що договір іпотеки від 25.10.2005 р. між ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та КС «Західінкомбанк», відповідно до якого іпотекодавці передають в іпотеку квартиру, яка знаходиться по АДРЕСА_1, договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 25.10.2005 р. між ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та КС «Західінкомбанк», відповідно до якого іпотекодержатель задовольняє свої вимоги за рахунок предмету іпотеки та договору поруки від 25.10.2005 р. –між КС «Західінкомбанк»та ОСОБА_3 від 25.10.2005 р. –між КС «Західінкомбанк»та ОСОБА_5, від 25.10.2005 р. –між КС «Західінком»та ОСОБА_4, відповідно до яких поручителі зобов’язуються перед КС «Західінком»відповідати за виконання ОСОБА_2 зобов’язань, що випливають з кредитної угоди не підписував, оскільки з 25.10.2005 р. перебував на військових зборах, тривалістю 10 днів. Про існування даних договорів він дізнався лише 07.10.2009 р. під час проведення його виселення зквартири. Вважає, що квартира вибула з його власності незаконно, тому всі укладені договори щодо подальшого її відчуження іншим особам є недійсними. На підставі ст. ст.203, 207, 209, 215, 216, 218, 388 ЦК україни просить визнати недійсним договір іпотеки і договір про задоволення вимог іпотекодержателя між ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та КС «Західінком»від 25.10.2005 р. та договір поруки між ОСОБА_3 та КС «Західінкомбанк»від 25.10.2005 р. визнати недійсними, договори купівлі-продажу квартири по АДРЕСА_1 від 21.01.2009 р. між ОСОБА_1 і ОСОБА_6 та від 24.11.2009 р. між ОСОБА_6 і ОСОБА_7 визнати недійсними, витребувати квартиру по АДРЕСА_1 шляхом повернення її в натурі і передачі у власність ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та стягнути судові витрати по справі.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 30.06.2010 р. було прийнято до спільного розгляду з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності та виселення та об’єднано їх в одне провадження, однак у зв’язку із неявками сторін по ньому ухвалою від 03.06.2011 р. зустрічний позов було залишено без розгляду.

Представник позивача ОСОБА_8 в судове засідання не з’явився, попередньо подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав повністю.

Представник відповідачів ОСОБА_9 в судове засідання не з’явився по невідомій суду причині, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується письмовою розпискою про вручення судової повістки.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

       У відповідності до вимог ч.2 ст.197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.10.2008 р. між КС «Західінком»та ОСОБА_2 було укладено кредитну угоду, згідно якої КС «Західінком»(кредитор) зобов’язувався відкрити ОСОБА_2 кредитну лінію на споживчі потреби в розмірі 120000 грн. зі сплатою 19% річних із нарахуванням індексу інфляції за попередній місяць, а ОСОБА_2. зобов’язувався повернути кошти до 25.10.2009 р.

Судом встановлено, що ОСОБА_2. отримав кошти в розмірі 12000 грн. Дані обставини стверджуються кредитною угодою.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитною угодою від 25.10.2005 р., між КС «Західінком»та відповідачами –ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 25.10.2005 р. укладено договір іпотеки, згідно якого відповідачі (іпотекодавці) передають в іпотеку чотирьохкімнатну квартиру загальною площею 80,1 кв.м., по АДРЕСА_1, яка належить їм на праві спільної сумісної власності згідно свідоцтва про право власності на житло від 13.10.2005 року. Крім його, між КС «Західінком»та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 укладені договори поруки від 25.10.2005 р., відповідно до яких поручителі зобов’язуються відповідати за виконання боргових зобов’язань ОСОБА_2, що підтверджується договорами поруки.

01.03.2007 р. між КС «Західінком»та КС «Інкомвклад»було укладено договір відступлення, відповідно до якого КС «Інкомвклад»приймає на себе право витребування боргу і стає новим кредитором за кредитними договорами між КС «Західінком»та позичальниками.

01.03.2007 р. між КС «Інкомвклад» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки, згідно якого ОСОБА_1 поручився перед кредитором відповідати за виконання ОСОБА_2 усіх зобов’язань за кредитною угодою, що підтверджується договором поруки.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, взяті на себе зобов’язання за кредитною угодою ОСОБА_2 не виконав, кошти надані йому не повернув.

Судом встановлено, що у зв’язку з невиконанням ОСОБА_2 умов кредитної угоди позивачем як поручителем було виконано в повному обсязі зобов’язання за кредитною угодою та своєчасно погашено кредитну заборгованість перед кредитною спілкою «Інкомвклад», що підтверджується квитанцією № 1621 від 11.09.2007 р., а тому до нього перейшли усі права кредитора (іпотекодержателя) по відношенню до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 згідно кредитної угоди в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, а також право вимоги по договору іпотеки та договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно ст.35 Закону України «Про іпотеку»у разі порушення основного зобов’язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, пи сьмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов’язань, вимога про виконання порушеного зобов’язання не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до Закону України «Про іпотеку».

В судовому засіданні встановлено, що позивачем як кредитором-іпотекодержателем були надіслані вимоги відповідачам про добровільне погашення кредитної заборгованості та повідомлення про можливе звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання кредитної заборгованості, що підтверджується повідомленнями.

Вимога позивача відповідачами не виконані.

Згідно ст.12,33 Закону України «Про іпотеку»у разі порушення іпотекодавцем обов’язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право  вимагати дострокового виконання основного зобов’язання, а в разі його невиконання- звернути стягнення на предмет іпотеки. У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Враховуючи те, що термін повернення позики в повному обсязі був визнаний позивачем таким, що настав, а заборгованість за кредитною угодою не була сплачена, позивач отримав право звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як вбачається з матеріалів справи предметом іпотеки є чотирьохкімнатна квартира АДРЕСА_1. Квартира належить відповідачам на праві спільної сумісної власності згідно свідоцтва про право власності на житло від 13.10.2005 р.

Згідно ст.39 Закону України «Про іпотеку»одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Відповідно до ст.40 Закону України «Про іпотеку»звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов’язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно,їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Таким чином, аналізуючі зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_2 не виконав умови кредитної угоди, а ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 умови договорів поруки та договір іпотеки, суд приходить до висновку, що слід звернути стягнення на чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 80,1 кв.м., що належить на праві спільної сумісної власності згідно свідоцтва про право власності на житло від 13.10.2005 р. ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з метою задоволення вимог ОСОБА_1, що випливають з кредитної угоди від 25.10.2005 р., договору іпотеки від 25.10.2005 р., договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.10.2005 р., договорів поруки від 25.10.2005 р., договору відступлення права вимоги від 01.03.2007 р. та договору поруки від 01.03.2007 р., а саме,заборгованості по погашенню позики в розмірі 120000 грн. шляхом визнання права власності на квартиру за позивачем та виселити відповідачів з квартири.

Зідно ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Судом встановлено, що позивач при зверненні до суду сплатив 1700 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, тому з відповідачів сляд стягнути в рівних частинах по 436,75 грн. з кожного судового збору  та по 7,50 грн. з кожного  витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Керуючись ст.ст.3, 10, 57, 60, 88, 208, 209, 215, 218 ЦПК України, на підставі ст.ст.526, 527, 530, 575, 590, 591, 1049, 1050, 1054, 1055, 1049 ,1050 Цивільного Кодексу України, ст.109 Житлового Кодексу України, на підставі ст.ст.11, 12, 31, 35, 36, 37 Закону України «Про іпотеку», суд, –                                                              

                                        В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 Волинської області.

Виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1 Волинської області.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в користь ОСОБА_1 1700 (одну тисячу сімсот) грн. сплаченого судового збору, по 436 (чотириста тридцять шість) грн. 75 коп. з кожного сплаченого судового збору та 30 (тридцять) грн., по 7 (сім) грн. 50 коп. з кожного сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подачі протягом десяти днів після його проголошення рішення апеляційної скарги. особи, які не були присутніми при проголошенні рішення можуть оскаржити його в такому ж порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Луцького міськрайонного суду                                             Р.В.Кухтей