02.02.2011

                       Справа № 2-а-595/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

02.02.2011 року                                                                                                                                           м. Вінниця

Суддя Ленінського районного суду м. Вінниці Кашпрук Г.М., розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій неправомірними, зобов’язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій щодо не донарахування державної та додаткової пенсії неправомірними та зобов’язання провести перерахунок та виплату пенсії.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії, інвалідом 2-ої групи, інвалідність пов'язана з виконанням робіт по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідним посвідченням НОМЕР_1 від 16.08.2001 року, а також довідкою МСЕК від 01.07.2002 року № 071000. У зв'язку з втратою працездатності, позивач отримує пенсію, яка не відповідає розмірам, передбаченим ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», де розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок захворювання пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими по 2-й групі інвалідності - вісім мінімальних пенсій за віком і відповідно ст. 50 цього ж закону, інвалідам другої групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір такої пенсії згідно зі статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Ці нормативні акти є чинними та ніким не скасовані. Позивач звертався до управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці з заявою про призначення йому пенсії з урахуванням ст.ст. 54, 50, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Але отримав відмову в задоволенні прохання, про що позивач дізнався з листа від 16.11.2010 року № 1179/Ж-12.

Відповідач копію ухвали про відкриття скороченого провадження отримав, своїм правом щодо подання заперечення у встановлений законом строк не скористався.   

Розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження у відповідності із ст.183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Суддя за результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, оцінивши обставини справи, вважає їх достатніми для прийняття рішення.

Позивач звертався до відповідача про роз’яснення нарахування пенсійного забезпечення на, що отримував відповідь, що нарахування пенсії здійснюється згідно чинного законодавства та в повному об’ємі.   

Відповідач необґрунтовано відмовив позивачу в перерахунку пенсії виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».  

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.  

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України від 28.02.1991 року №796 «Про статус і соціальний захист   громадян, які   постраждали   внаслідок   Чорнобильської    катастрофи».

Статтею 54 Закону України  «Про статус і соціальний захист   громадян, які   постраждали   внаслідок   Чорнобильської    катастрофи», яка діяла  до прийняття Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік»№ 107-VI від 28.12.2007, тобто до 01.01.2008 року, передбачено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 2-ій групі інвалідності –8 мінімальних пенсій за віком.   

Відповідно до ст. 50 Закону України  «Про статус і соціальний захист   громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, які є інвалідами 2-ої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.   

Наявність у позивача такого права є визначальним для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується ч. 2 ст. 46 Конституції України.  

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов висновку, що при розмірі пенсії позивачеві застосуванню підлягають ч. 1 ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України  «Про статус і соціальний захист   громадян, які   постраждали   внаслідок   Чорнобильської    катастрофи», а не Постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.   

При цьому враховується, що частини третю і четверту статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»було замінено чотирма частинами нового змісту, згідно із Законом України від 28.12.2007 року № 107-VI, щодо нового розміру пенсій для інвалідів з числа осіб постраждалих 1-ої категорії.  

Проте вищезазначені зміни, внесені підпунктом 15 пункту 28 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 р. № 107-VІ, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008.   

Згідно ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали   внаслідок Чорнобильської катастрофи»випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю за основу їх нарахування береться розмір мінімальної пенсії за віком.   

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.  

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету  України.    

З урахуванням вимог ст. 7 Закону  України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено, що фінансове  забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється  за рахунок   коштів державного бюджету України, приходжу до висновку, що  вимоги позивача  про стягнення  сплаченої суми судового  збору  в розмірі 3,40 грн. підлягають задоволенню та повинні бути  присуджені з Державного Бюджету України.   

Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовано ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 3, 5, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 3, 5, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2, 17-20, 100-103, 183-2, 256 Кодексу Адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 25.12.2010 року та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці виплатити заборгованість по недоплаченій пенсії з різницею отриманих сум з 25.12.2010 року, виплатити різницю між нарахованою і отриманою пенсією та виплачувати перераховану пенсію в подальшому по день припинення права на таку пенсію.

Судові витрати віднести за рахунок держави.  

Постанову суду допустити до негайного виконання.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Вінниці шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.   

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.  

Суддя: /підпис/

Копія вірна.

Суддя :

Секретар :