Справа № 2-а-7771/11   

П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

 21 липня 2011 року                                           м. Тульчин Вінницької області

Я, суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Карнаух А.П., розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні Тульчинського районного суду Вінницької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ у Вінницькій області про визнання їх дій щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати додаткової пенсії протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії,

                                                                     ВСТАНОВИВ:

 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ПФУ у Вінницькій області про визнання їх дій щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати додаткової пенсії протиправними та зобов’язання здійснити  перерахунок та виплату додаткової пенсії, мотивуючи свої вимоги наступним. Позивач є пенсіонером, пенсію отримує по вислузі років. Він є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 4). Як особа, постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, має право на пільги встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року. Відповідно до ст. 51 даного Закону особам віднесеним до 4-ї категорії виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком. В зв’язку з цим, позивач звернувся до Головного управління ПФУ у Вінницькій області з заявою про здійснення перерахунку та виплати вищезазначеної додаткової пенсії. Головне управління ПФУ у Вінницькій області дало позивачу відповідь, що згідно ст.. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ (зі змінами та доповненнями) особам, віднесеним до 4 категорії, додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров”ю призначається у розмірі 5% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 установлено розміри додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, особам, віднесеним до 4 категорії в розмірі 5% прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

Позивач вважає, що додаткова пенсія йому виплачується у розмірі, значно нижчому, ніж передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року.

   Вказані обставини змусили позивача звернутися до суду з даним позовом.

   Просить суд визнати дії Головного управління ПФУ у Вінницькій області щодо відмови в перерахунку та виплаті додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю, протиправними. Зобов”язати Головне управління ПФУ у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю передбачену ст.. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, щомісячно, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01.10.2010 року.

       Ознайомившись з позовною заявою, вивчивши додані до позовної заяви письмові докази, вважаю, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Позивач, згідно паспорту серії НОМЕР_1, виданого Тульчинським РВ УМВС України у Вінницькій області 12.09.1997 року є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_1. Пенсію отримує по вислузі років. Він є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 4), про що має посвідчення серії НОМЕР_2, видане Вінницькою облдержадміністрацією 17.05.1999 року.       

Відповідно до ч. 1 статті 46 Конституції України позивач має право на соціальний захист, як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначений та закріплений в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року.

Згідно ст.. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року №796-ХІІ, пенсії особам віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст. 51 даного Закону особам віднесеним до 4-ї категорії виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.

В зв”язку з цим, позивач звернувся до Головного управління ПФУ у Вінницькій області з заявою про перерахунок та виплату йому додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю, передбачену ст.. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року. Проте, Головне управління ПФУ у Вінницькій області відмовило позивачу у перерахунку вищевказаної додаткової пенсії.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 зміни, внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року, зокрема до ст.. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»були визнані неконституційними і втратили чинність. Аналогічна позиція з даного питання була висловлена і у Рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року №796-ХІІ особам віднесеним до 4-ї категорії виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком. У ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

           Вищезазначеним рішенням Конституційного Суду України, зокрема в п. 4.4. було встановлено, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати  їх, оскільки з об”єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними, мають використовуватися окремі закони.

        Крім того, відповідно до ст. 71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року, дія положень даного Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

         Згідно ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Згідно ст. 64 конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією.         

За таких обставин, невиплата позивачу додаткової пенсії, передбаченої ст.. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року на підставі постанов Кабінету Міністрів України, що обмежували пенсійні виплати, суперечить вимогам ст. 51 та ст. 71 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».      

      Відповідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відповідач у встановлений ст.. 183-2 КАС України строк заперечення проти позову не надав.

         Відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод  та  інтересів  особи  встановлюється  шестимісячний строк, який,  якщо  не  встановлено  інше, обчислюється з дня, коли особа  дізналася  або  повинна  була  дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Таким чином, позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню в межах шести місяців до дня його звернення до суду.

           На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 99, 159, 183-2 КАС України, суд, -

                                                                       ПОСТАНОВИВ:

           Позов задоволити частково.

           Визнати дії Головного управління ПФУ у Вінницькій області щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, відповідно до ст.. 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком протиправними.

            Зобов”язати Головне управління ПФУ у Вінницькій області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров”ю, відповідно до ст.. 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року, в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, та виплачувати її щомісячно до втрати права на таку пенсію, починаючи з 08.12.2010 року, виплативши заборгованість з 08.12.2010 року по теперішній час.

            Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

            Постанова суду підлягає негайному виконанню.

            Постанова суду може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня отримання її копії.

            Постанова суду є остаточною крім випадків її оскарження в апеляційному порядку.

Суддя: