Справа № 2-262/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

6 квітня 2007 року                         Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого:  Гал Л.Л.,

при секретарі: Балог В.С.,

перекладачі:    ОСОБА_1,

з участю позивачки ОСОБА_2, її представника за договором - адвоката ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4, його представника за ордером - адвоката ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Берегово справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів,

встановив:

ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірвали шлюб 30 січня 2006 року, про що в відділі РАЦСу Берегівського райуправління юстиції, зроблений актовий запис за № 10. Від шлюбу мають сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Позивачка ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом про стягнення аліментів зазначивши, що відповідач ОСОБА_4 з часу розірвання шлюбу добровільно допомогу на утриманні дітей не надає. В зв'язку з цим позивачка просила стягнути з відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердій грошовій сумі по 250 грн. щомісячно і до повноліття дітей.   

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 змінила свої позовні вимоги, просила суд стягнути з ОСОБА_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2,  в розмірі 1/3 частки усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, оскільки в ході судового розгляду їй стало відомо, що відповідач має постійне місце праці - працює в ТОВ “Єврокар”. При цьому, позивачка пояснила, що її колишній чоловік ОСОБА_4 після розлучення добровільно допомоги на утримання дітей не надає.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні змінений позов визнав частково - погодився сплачувати аліменти в розмірі ¼ частки усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнав позовні вимоги щодо стягнення судових витрат та пояснив, що дійсно допомоги на його утримання після розлучення не надавав. Крім того, відповідач ствердив, що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, який народився вже після розлучення, коли вони з позивачкою проживали вже окремо, не є його сином, а тому він не згідний сплачувати на його утримання аліменти

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду та вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати  дитину  до  досягнення  нею повноліття.

ОСОБА_2 та ОСОБА_4 від шлюбу мають сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, які знаходяться на утримання позивачки (а.с. 7, 8, 5).  

Відповідно до ст. 122 ч. 2 СК України дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу походить від подружжя.

Відповідач ОСОБА_4, як він сам визнав в судовому засіданні, з відповідною заявою до виконкому Свободянської сільради або до відділу РАЦСу про невизнання батьком дитини не звертався.

Запис про батька у свідоцтві про народження сина ОСОБА_7 був проведений відповідно до вимог ст. 135 ч. 1 СК України, за прізвищем матері (а.с. 8).

Враховуючи, що син ОСОБА_7 народився  ІНФОРМАЦІЯ_2 - через  чотири місяці після розірвання шлюбу і відповідач своє батьківство у встановленому порядку не оспорив, тому суд вважає, що дитина походить від подружжя.

Таким чином встановлено, що відповідач в добровільному порядку допомогу на утримання двох неповнолітніх дітей не надає.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Сімейного Кодексу України частка  заробітку  (доходу)  матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Враховуючи матеріальне становище відповідача, який має постійне місце праці, що позивачці потрібно утримувати двох неповнолітніх дітей, суд вважає необхідним задовольнити позов та стягнути з відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1\3 частки усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212, п.1 ч. 1 ст. 367  ЦПК України, ст.ст.  180, 183 ч. 1 СК України,

рішив:

Змінений позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Ужгород, мешканця смт. Батьово,АДРЕСА_1, Берегівського району в користь ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючої в АДРЕСА_2, Берегівського району, аліменти на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частки усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 6 березня 2007 року і до повноліття дітей.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 257 (двісті п'ятдесят сім) гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 в доход держави судовий збір в сумі 51 (п'ятдесят одна) гривня.

Рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Заяву  про  апеляційне  оскарження  рішення  суду   першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  Апеляційна скарга на  рішення  суду  подається  протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                                                        Гал  Л.Л.