Справа № 2-185/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 серпня 2007 року                     Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:

                                                           головуючого:   Гал Л.Л.,

                                                           при секретарі:  Балог В.С.,

з участю позивача ОСОБА_1, представника  позивача за усною заявою - адвоката ОСОБА_2,  відповідачки ОСОБА_3, представника відповідачки за ордером - адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Берегово цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, виконкому Берегівської міської ради, про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності та встановлення права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в Берегівський районний суд з позовом до ОСОБА_3 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності та встановлення права власності на самочинно збудоване нерухоме майно зазначивши, що разом із ОСОБА_3 володіє на праві спільної часткової власності домоволодінням у см. Берегово, АДРЕСА_1, яке складається з двох окремих самостійних жилих будинків та прибудованих до них підсобних приміщень, та які зареєстровано під одним номером. Крім того, позивачем на земельній ділянці, яка належить йому на праві приватної власності, споруджені без дозволу згідно технічного паспорту: веранда до жилого будинку під літерою А площею 11,5 м², сходову клітку в підвал площею 1,8 м², сарай під літерою Ж площею 25,2 м², фундамент під літерою Е та вбиральню під літерою Д. 

Оскільки, будинки відокремлені один від одного межею, мають окремі двори та окремі в'їзди до кожного подвір'я, але позивачка у позасудовому порядку відмовилась від добровільного розділу, тому позивач просив виділити його домоволодіння, яке розташоване в м. Берегово, АДРЕСА_1, із спільного майна в окреме самостійне домоволодіння з присвоєнням окремого номеру, визнати право приватної  власності за ним на ціле домоволодіння у м. Берегово, АДРЕСА_1, яке складається з жилого будинку під літерою А, сараю під літерою Г, вбиральні під літерою Д, фундаменту під літерою Е, сараю під літерою Ж, огорожі під №1-3, колодязя під № 4 та стягнути з відповідачки ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 795,05 грн..

Ухвалою суду за клопотанням представника позивача адвоката ОСОБА_2. на підставі ст. 33 ЦПК України притягнуто до участі в справі в якості співвідповідача виконком Берегівської міської ради до якого відноситься вимога про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги.

Представник позивача адвокат ОСОБА_2. в судовому засіданні пояснив, що будинковолодіння у м. Берегово, АДРЕСА_1, зареєстроване на праві спільної часткової власності за позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_3. Оскільки будинковолодіння фактично розділене, сторони приватизували свої земельні ділянки і між ними вже встановлена огорожа, але оскільки відповідачка в добровільному порядку відмовилась провести розподіл домоволодіння та позивачем здійснене самочинне будівництво на його частині будинковолодіння, тому він був змушений звернутися до суду із даним позовом. В зв'язку з цим, позивач просить суд виділити його частку із майна, яке є у спільній частковій власності з відповідачкою та встановити його право власності на ціле домоволодіння у м. Берегово, АДРЕСА_1, яке складається з жилого будинку під літерою А, сараю під літерою Г, вбиральні під літерою Д, фундаменту під літерою Е, сараю під літерою Ж, огорожі під №1-3, колодязя під № 4, присвоїти домоволодінням які належать сторонам окремі номера та стягнути з відповідачки ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 795,05 грн..

Відповідачка  ОСОБА_3 позов визнала частково.

Представник відповідачки адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що відповідачка проти виділення частки із майна, що є у спільній частковій та встановлення права  власності за ОСОБА_1 на його частину будинковолодіння не заперечує, однак вона не визнає вимогу про стягнення з неї судових витрат, оскільки будинковолодіння вже фактично розподілене між сторонами, на земельній ділянці встановлена огорожа. Відповідачка вже узаконила самочинно збудовані споруди, які збудовані на її частині будинковолодіння. В той же час, позивач крім встановлення права власності на самочинне будівництво вимагає встановлення права власності на об'єкти незавершеного будівництва, що суперечить вимогам закону. За таких обставин відповідачка не повинна нести витрати позивача пов'язані із його зверненням до суду. Крім того, представник позивача ствердила, що вимога про присвоєння окремих номерів будинкам сторін є зайвою.

Представник відповідача виконкому Берегівської міськради в судове засідання не з'явився, згідно поданої заяви просили суд розглянути справу без їх участі, вирішення спору залишили на розсуд суду (а.с. 38).

Заслухавши пояснення сторін, їх представників та вивчивши матеріали справи суд приходить до наступного.

Відповідно до довідок КПББТІ БРР домоволодіння №АДРЕСА_1 в м. Берегово зареєстровано на праві спільної часткової власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по ½ частині. Домоволодіння складається з двох будинків. В домоволодінні самочинно перебудовано житловий будинок під літерою “А” та побудовано сарай під літерою “Г”. Рішенням виконкому від 11.09.1986 року № 593 перебудований житловий ОСОБА_1 житловий будинок прийнято експлуатацію. (а.с. 7, 53, 55).

Згідно технічного паспорту на будинок №АДРЕСА_1 в м. Берегово, будинковолодіння складається з двох окремих частин і по ½ частині належить ОСОБА_5. та ОСОБА_3 (а.с. 8-11).

Протоколом від 18.01.2007 року складеного начальником державного архітектурно-будівельного контролю було встановлено, що ОСОБА_1 проводить будівництво вбиральні, сараю та фундаменту під літню кухню без погодженої проектної документації. (а.с. 13).

Правовідносини які виникли між сторонами регулюються частиною  1 статті 364 ЦК України, згідно якої співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, а  відповідно до ч. 3 і ч. 5 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Враховуючи, що ОСОБА_1 є власником ½ частини будинку, рішенням Берегівського райсуду від 3.05.2007 року вже встановлено право власності на частину майна ОСОБА_3 (а.с. 40-41), самочинно збудовані  добудови та споруди на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності (а.с. 6), на самочинне будівництво виготовлено проектну документацію (а.с. 15-16), згідно довідки відділу містобудування та архітектури Берегівського району самочинно збудоване нерухоме майно не суперечить будівельним нормам та правилам, а також генеральному плану забудови території м. Берегово (а.с. 54), суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності та встановлення права власності на самочинно збудоване нерухоме майно яке знаходиться за адресою м. Берегово, АДРЕСА_1, - жилий будинок під літерою “А”, сарай під літерою “Г”, вбиральню під літерою “Д”, сарай під літерою “Ж”, огорожу під № 1-3, колодязь під № 4, я слід задовольнити.

Щодо вимоги про встановлення права власності на фундамент під літерою “Е” то суд констатує, що фундамент не є окремою будівлею або спорудою, тобто це є об'єкт незавершеного будівництва. Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва, тому в даній вимозі слід відмовити.

Крім того, суд вважає, що в вимозі позивача про присвоєння окремих номерів домоволодінням сторін слід також відмовити, оскільки це компетенція органу місцевого самоврядування - виконкому Берегівської міськради.

Враховуючи, що до встановлення права власності на самочинно збудоване нерухоме майно позивачем ОСОБА_1 було неможливим виділення його частки із майна, що є у спільній частковій власності, відповідачка ОСОБА_3 понесла витрати по встановленню права власності на свою частину нерухомого майна, тому у вимозі про стягнення з відповідачки ОСОБА_3 судових витрат в розмірі 795,05 грн. слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212 ЦПК України, ст.ст. 328, 376, 392 ЦК України,

 р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами та будівлями, згідно технічного паспорту - жилий будинок під літерою “А”, сарай під літерою “Г”, вбиральню під літерою “Д”, сарай під літерою “Ж”, огорожу під № 1-3, колодязь під № 4, за адресою м. Берегово, АДРЕСА_1, в цілому, та виділити його в окреме домоволодіння.

   Заяву  про  апеляційне  оскарження  рішення  суду   першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  Апеляційна скарга на  рішення  суду  подається  протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                                                Гал Л.Л.