КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 березня 2011 року 9689/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом Васильківського міськрайонного центру зайнятості –робочого органу виконавчої Дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и в:
Васильківський міськрайонний центр зайнятості –робочий орган виконавчої Дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі –відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 2997,86 грн.
В обґрунтування вказує, що Позивачем у відповідності до ст.ст. 2, 4 Закону України «Про зайнятість населення»ОСОБА_1 було надано статус безробітного з 08.03.2007 по 01.03.2008.
Водночас під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, яке здійснювалося Позивачем відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення та Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» було встановлено, що згідно даних обміну з Державним реєстратором з ОСОБА_1 з 27.09.2004 по 05.12.2007 була зареєстрована як фізична особа –підприємець.
Отже, в період перебування на обліку в центрі зайнятості Відповідач відносився до зайнятого населення, а тому на думку Позивача відповідно до п. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»не мав права перебувати на обліку як безробітний та отримувати допомогу по безробіттю.
Представник позивача в судове засідання не з’явився. Просив суд розглядати справу у його відсутності в порядку письмового провадження.
Представник відповідача повторно в судове засідання не з’явився. Про час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзивів на позовну заяву не подавав. Явку свого представника до суду не забезпечив.
Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, перевіривши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представника позивача та відповідача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивачем на підставі заяви ОСОБА_1 та у відповідності до ст.ст. 2, 4 Закону України «Про зайнятість населення»відповідачу було надано статус безробітного з 08.03.2007 по 01.03.2008.
Під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, яке здійснювалося відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення та Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»було встановлено, що у Єдиному державному реєстрі юридичних особі та фізичних осіб - підприємців містяться відомості про реєстрацію фізичної особи –підприємця ОСОБА_1
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»безробітними визнаються працездатні громадяни, працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законом доходів і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до роботи.
Підпунктом б п. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що до зайнятого населення належать зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство».
Тобто, при поданні заяви відповідач –ОСОБА_1 зазначив неправдиві відомості вказавши, що як суб’єкт підприємницької діяльності не зареєстрований, так як відносився на той момент до зайнятого населення, а тому відповідно до п. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»не мав права перебувати на обліку як безробітний та отримувати допомогу по безробіттю.
Відповідно до п. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та на підставі п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, в тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, якщо під час одержання допомоги безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Враховуючи вищевикладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1.Адміністративний позов задовольнити.
2.Стягнути з ОСОБА_1 на користь Васильківського міськрайонного центру зайнятості – робочого органу виконавчої Дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на рахунковий рахунок № 37173001002215 в Васильківському ГУ ДКУ в Київській області, МФО 821018, код 22208617 незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 2 997 (дві тисяч дев’ятсот дев’яносто сім) грн. 86 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Головенко О.Д.