ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

        

09 жовтня 2006 р.

№ 5/169-2516

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги відділення Державного казначейства у Тернопільському районі (далі –Відділення), м. Тернопіль,

на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 01.03.2006

зі справи № 5/169-2516

за позовом відкритого акціонерного товариства “Тернопільобленерго” (далі –Товариство), м. Тернопіль,

до фінансового управління Тернопільської районної державної адміністрації,  м. Тернопіль,

  управління праці та соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації (далі –Управління праці), м. Тернопіль,

про стягнення 28 737,21 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення заборгованості з відшкодування витрат, пов’язаних з наданням реабілітованим особам пільг з оплати електроенергії.

Постановою названого суду від 21.10.2005 позов задоволено частково: з Управління праці стягнуто 18 136,70 грн.; в частині стягнення боргу в сумі 8 738,51 грн. у позові відмовлено; в частині стягнення 1 862 грн. провадження у справі закрито.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 01.03.2006 залучено до участі в справі як відповідача управління Державного казначейства України в Тернопільському районі Тернопільської області та розгляд апеляційної скарги Товариства відкладено на 05.04.2006.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Відділення просить зазначену ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати внаслідок порушення норм процесуального права.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.09.2006 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Відділення відмовлено та скаргу передано за підвідомчістю до Вищого господарського суду України.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 26.12.2005 № 3.2-2005 “пріоритет визначення підвідомчості справ адміністративної юрисдикції належить Вищому адміністративному суду України, який відповідно до положень частини 3 статті 125 Конституції України є вищим судовим органом для спеціалізованих адміністративних судів”.   

Отже, за змістом приписів пунктів 8 та 9 статті 3, пунктів 1 та 4 частини першої статті 17, частини другої статті 21, статей 50 та 104 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України) даний спір не віднесено до компетенції адміністративних судів і він має розглядатися в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України (далі –ГПК України).

Згідно з частиною першою статті 11113 ГПК України ухвали місцевого або апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені у касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Аналогічні приписи містить й частина друга статті 211 КАС України, згідно з якою ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.

Чинним господарським і адміністративним процесуальним законодавством України не передбачено можливості касаційного оскарження ухвали апеляційного господарського суду про залучення іншого відповідача та/або про відкладення розгляду справи, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Відповідно ж до пункту 4 роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 № 04-5/367 “Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України” Вищий господарський суд України відмовляє у прийнятті касаційної скарги і виносить з цього приводу відповідну ухвалу у випадку, зокрема, якщо касаційну скаргу подано на ухвалу суду першої або апеляційної інстанції, яку не може бути оскаржено. Наведені обставини виключають перегляд судового рішення у касаційному порядку.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

1. Відмовити відділенню Державного казначейства у Тернопільському районі в прийнятті касаційної скарги на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 01.03.2006 зі справи № 5/169-2516.

2.   Матеріали касаційної скарги повернути відділенню Державного казначейства у Тернопільському районі.  

Суддя               В.Селіваненко

Суддя                І.Бенедисюк

Суддя                                                                                                Б.Львов