ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
____________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.07.11 Справа № 16/99/2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання", м. Луганськ
до Контрольно-ревізійного управління в Луганській області, м. Луганськ
про стягнення 928 грн. 77 коп.
Суддя Фонова О.С.
Представники:
від позивача –ОСОБА_1, довіреність № 42 від 01.01.2011;
від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 6639 від 13.07.2011.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у сумі 928,77 грн.
У судовому засіданні 14.07.2011, відповідно до статті 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 18.07.2011 на 12 год. 20 хв., та з 18.07.2011 до 22.07.2011 на 11 год. 00 хв.
Представник відповідача у судовому засіданні 14.07.2011 надав суду відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги не визнає та зазначає, що фінансування відповідача здійснюється за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, у зв’язку з чим відповідач може виконувати свої зобов’язання виключно у разі надходження грошових коштів із загального фонду Державного бюджету України на його рахунок.
Крім того, відповідач просить застосувати до спірних правовідносин позовну давність, на підставі ч.3 ст. 267 ЦК України за вимогами про стягнення пені за прострочення оплати спожитої електроенергії за березень 2010 року за період з 01.05.2010 по 09.06.2010 та за квітень 2010 року за період з 14.05.2010 по 09.06.2010, всього в сумі 490,30 грн.
Позивачем в судовому засіданні 22.07.2011 надано протоколи розрахунку пені за травень –листопад 2010 року та розрахунок пені № 2, згідно якого пеня склала 528,42 грн.
Однак, заяв про зменшення позовних вимог від позивача не надходило у зв’язку з чим суд розглядає раніше заявлені позовні вимоги.
Дослідивши обставини справи, надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд
в с т а н о в и в:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання»(позивач у справі), як Постачальником, та Контрольно-ревізійним управлінням в Луганській області (відповідач у справі), як Споживачем, було укладено договір про постачання електричної енергії № 1952 від 22.01.2007 (далі –Договір), за яким Постачальник зобов’язується постачати електричну енергію, а Споживач зобов’язується оплачувати Постачальнику її вартість.
У відповідності з п. 8 Додатку «Порядок розрахунків»до Договору, розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, за недораховану електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, за перетікання реактивної електричної енергії, оплату сум на відшкодування збитків та пені за порушення строків розрахунків споживач здійснює на підставі наданих Постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання. Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточні рахунки Постачальника.
На виконання умов вказаного договору позивачем були надані послуги у повній мірі та поставлено електричну енергію відповідачеві за період з березня 2010 року по жовтень 2010 року.
Однак, відповідачем умови Договору по вчасній сплаті спожитої активної електроенергії у встановлені строки виконано не було, вартість електроенергії за вказаний період була оплачена, однак з порушенням строків розрахунків, визначених у п. 8 Додатку «Порядок розрахунків»до Договору.
Відповідач в порушення умов договору своєчасно оплату не здійснював, у зв’язку з чим, на підставі умов пункту 4.4.1 договору, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 928 грн. 77 коп. за порушення строків оплати спожитої електроенергії за період з 01.05.2010 по 28.11.2010 згідно наданого розрахунку. На суму нарахованої пені відповідачу надавалися нарочним окремі рахунки.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.
Матеріалами справи підтверджено постачання позивачем електричної енергії відповідачу, на виконання умов Договору, та виставлення рахунків на її оплату.
Однак, зобов’язання по перерахуванню позивачеві вартості спожитої активної електроенергії та послуг з перетікання реактивної електроенергії, в обумовлені Договором строки відповідачем не були виконані вчасно, що підтверджено наданими позивачем доказами, та не спростовано відповідачем.
Згідно розрахунку заявленої суми пені (а.с.9,10) позивачем визначені наступні періоди нарахування пені, а саме:
за березень 2010 року –на борг за активну електроенергію: з 01.05.2010 по 24.06.2010 в сумі 365,66 грн.; на борг за реактивну електроенергію: з 01.05.2010 по 09.06.2010 в сумі 20,76 грн.;
за квітень 2010 року –на борг за активну електроенергію: з 14.05.2010 по 24.06.2010 в сумі 234,64 грн.; на борг за реактивну електроенергію: з 14.05.2010 по 09.06.2010 в сумі 13,09 грн.;
за травень 2010 року –на борг за активну електроенергію: з 10.06.2010 по 28.06.2010 в сумі 80,75 грн.; на борг за реактивну електроенергію: з 10.06.2010 по 28.06.2010 в сумі 4,37 грн.;
за червень 2010 року –на борг за активну електроенергію: з 10.07.2010 по 22.07.2010 в сумі 76,18 грн.; на борг за реактивну електроенергію: з 10.06.2010 по 28.06.2010 в сумі 6,60 грн.;
за серпень 2010 року –на борг за активну електроенергію: з 09.09.2010 по 14.09.2010 в сумі 8,58 грн.; на борг за реактивну електроенергію: з 09.09.2010 по 14.09.2010 в сумі 1,98 грн.;
за вересень 2010 року –на борг за активну електроенергію: за 12.10.2010 в сумі 4,13 грн.; на борг за реактивну електроенергію: за 12.10.2010 в сумі 0,25 грн.;
за жовтень 2010 року –на борг за активну електроенергію: з 11.11.2010 по 28.11.2010 в сумі 105,48 грн.; на борг за реактивну електроенергію: з 11.11.2010 по 28.11.2010 в сумі 6,30 грн.;
Всього сума пені складає 928,77 грн.
Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань передбачена сторонами у п. 4.4.1 Договору у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості невиконаних зобов’язань за кожен день прострочення.
Однак, відповідачем було заявлено позовну давність до вимог про стягнення пені.
Статтями 256-257 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності, відповідно до статті 261 ЦК України, починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно статті 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Якщо відповідно до чинного законодавства або за договором неустойка (штраф, пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов’язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо.
Матеріали справи свідчать, що позивачем рахунки № 1952/3/1 на суму 15039,20 грн. на оплату спожитої у березні 2010 року активної електроенергії та № 1952/3/3 на суму 929,10 грн. на оплату послуг з перетікань реактивної електроенергії у березні 2010 року, з терміном їх оплати 09.04.2010, було вручено відповідачу 01.04.2010 (а.с.29-30).
Відповідачем рахунок № 1952/3/1 було сплачено 20.05.2010 в сумі 7799,21 грн. та 25.06.2010 в сумі 7239,99 грн., а рахунок № 1952/3/3 було сплачено 10.06.2010 в сумі 929,10 грн.
Таким чином прострочення зобов’язання по оплаті обох рахунків розпочалось з 10.04.2010, з цього часу почався перебіг позовної давності за вимогами по стягненню пені за період прострочення оплати електричної енергії спожитої за березень 2010 року.
Позивач звернувся до господарського суду 10.06.2011 з вимогою про стягнення пені, нарахованої на борг за активну електроенергію за березень 2010 року: з 01.05.2010 по 24.06.2010 в сумі 365,66 грн.; на борг за реактивну електроенергію за березень 2010 року: з 01.05.2010 по 09.06.2010 в сумі 20,76 грн.
По вказаних рахунках, таким, що заявлений в межах позовної давності та періоду, вказаного в розрахунку, буде період нарахування пені з 10.06.2010 по 24.06.2010.
Таким чином, пеня у сумі 20,76 грн., що нарахована на борг за послуги з перетікань реактивної електроенергії за період з 01.05.2010 по 09.06.2010 є нарахованою за межами позовної давності, а тому не підлягає до стягнення.
Щодо пені, нарахованої на борг за активну електроенергію за березень 2010 року, то вона з урахуванням часткових оплат самого боргу, за період з 10.06.2010 по 24.06.2010 складатиме 56,53 грн. (7239,99 грн.*19%/365*15 днів).
Стосовно пені, нарахованої на борг за активну електроенергію за квітень 2010 року: з 14.05.2010 по 24.06.2010 в сумі 234,64 грн.; та на борг за реактивну електроенергію за квітень 2010 року: з 14.05.2010 по 24.06.2010 в сумі 13,09 грн., слід вказати наступне.
Позивачем рахунки № 1952/4/1 на суму 10141,07 грн. на оплату спожитої у квітні 2010 року активної електроенергії та № 1952/4/3 на суму 569,05 грн. на оплату послуг з перетікань реактивної електроенергії у квітні 2010 року, зі строком їх оплати 13.05.2010, було вручено відповідачу 05.05.2010 (а.с.31-32).
Відповідачем рахунок № 1952/4/1 повністю було сплачено 25.06.2010, а рахунок № 1952/4/3 було сплачено 10.06.2010 також в повному обсязі.
Таким чином прострочення зобов’язання по оплаті обох рахунків розпочалось з 14.05.2010 та закінчилось по рахунку № 1952/4/1 –25.06.2010, а рахунку по № 1952/4/3 –10.06.2010, з 14.05.2010 почався перебіг позовної давності за вимогами по стягненню пені за період прострочення оплати електричної енергії спожитої за квітень 2010 року.
По вказаних рахунках, таким, що заявлений в межах позовної давності та періоду, вказаного в розрахунку, буде період нарахування пені з 10.06.2010 по 24.06.2010. Однак, позивачем на борг по рахунку № 1952/4/3, який сплачено 10.06.2010 нарахована пеня з 14.05.2010 по 24.06.2010, що є помилковим. Пеня може бути нарахована тільки по 09.06.2010.
Таким чином, з урахуванням обґрунтованого періоду нарахування, пеня у сумі 13,09 грн., що нарахована на борг за послуги з перетікань реактивної електроенергії є нарахованою за межами позовної давності, а тому не підлягає до стягнення.
Щодо пені, нарахованої на борг за активну електроенергію за квітень 2010 року, то вона за період з 10.06.2010 по 24.06.2010 складатиме 79,18 грн. (10141,07 грн.*19%/365*15 днів).
Направлення позивачем рахунків на оплату пені не змінюють початку перебігу позовної давності про стягнення пені.
Згідно частин 3-4 статті 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Пеня, нарахована на решту періодів виникнення боргу, заявлена без пропуску позовної давності, вірно обрахована, а тому підлягає до стягнення в повному обсязі.
Судом відхиляються доводи відповідача про відсутність його вини у порушенні строків оплати спожитої електричної енергії через несвоєчасне надходження коштів з Державного бюджету України, оскільки умови Договору не містять застережень при визначенні строків оплати щодо її здійснення тільки у разі надходження коштів з Державного бюджету України.
Таким чином, обґрунтовано заявленою, вірно нарахованою та такою, що підлягає задоволенню є вимога про стягнення пені в сумі 430,33 грн., в решті вимог про стягнення пені в сумі 498,44 грн. слід відмовити.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з віднесенням судових витрат на сторін пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Контрольно-ревізійного управління в Луганській області, м. Луганськ, вул. Магнітогорська, буд. 2, ідентифікаційний код 21796517, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання», м. Луганськ, кв. Гайового, буд. 35а, ідентифікаційний код 31443937: пеню у сумі 430,33 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 47,26 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 109,35 грн. на п/р № 2600218961 у Луганській обласній дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 304007, видати наказ.
У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Повне рішення складено: 25.07.2011.
Суддя О.С. Фонова