ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
____________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.07.11 Справа № 17/69пд/2011(8/154пд
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “САН ФАСОН”, м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “АТРІУМ ЛТД”, м. Луганськ
про розірвання договору суборенди та стягнення 106104 грн. 70 коп.
Суддя Фонова О.С.
Представники:
від позивача –не прибув;
від відповідача –ОСОБА_1, довіреність № б/н від 04.01.2011;
Суть спору: позивачем заявлені вимоги про розірвання договору суборенди №9 від 03.04.2008 та стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 106104,70 грн.
Рішенням господарського суду Луганської області від 19.08.2010, у справі №8/154пд за позовом ТОВ «Сан Фасон»до ТОВ «Атріум ЛТД», позов задоволений частково: розірвано договір суборенди № 9 від 03.04.2008, укладений між ТОВ «Атріум ЛТД»та ТОВ «Сан Фасон»; стягнуто з ТОВ «Атріум ЛТД»на користь ТОВ «Сан Фасон» 106104,70 грн. сплаченої орендної плати. В частині вилучення із володіння ТОВ «Атріум ЛТД»майна загальною вартістю 295303,84 грн., що належить ТОВ «Сан Фасон», провадження у справі припинено. У задоволенні вимоги про стягнення упущеної вигоди відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.03.2011 у справі №8/154пд рішення господарського суду Луганської області від 19.08.2010 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 11.05.2011 у справі №8/154пд постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.03.2011 в частині залишення без змін рішення господарського суду Луганської області від 19.08.2010 у справі № 8/154пд щодо задоволення позову, та рішення господарського суду Луганської області від 19.08.2010 в цій частині скасовано, справу №8/154пд в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду Луганської області.
У зв’язку з зазначеним предметом розгляду даної справи є розірвання договору суборенди №9 від 03.04.2008 та стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 106104,70 грн.
Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 11.05.2011 у справі № 8/154пд підставами для направлення справи на новий розгляд до господарського суду Луганської області є те, що господарськими судами під час розгляду спору у даній справі не з’ясовувалось питання дотримання позивачем порядку, визначеного ст. 188 ГК України. Не взято до уваги ані судом першої інстанції, ані судом апеляційної інстанції, що із змісту зазначеної норми вбачається, що суб’єктивне матеріальне право, а саме право розірвати договір, можна вважати порушеним лише у випадку відмови іншої сторони від пропозиції розірвати господарський договір або не направлення відповіді у встановлений ст. 188 ГК України строк.
Крім того, Вищий господарський суд України зазначив, що заперечним є висновок судів, який ґрунтується на положеннях ч. 2 ст. 651 ЦК України, щодо істотності порушення відповідачем договору, оскільки істотним було б порушення, яке тягнуло для позивача неможливість досягнення мети договору –користування приміщенням, оскільки, матеріали справи не містять доказів того, що внаслідок невчинення відповідачем певних дій, позивач не має можливості користуватись приміщенням. Так, наявні у матеріалах справи листи позивача, адресовані відповідачу; телеграми, надіслані на адресу відповідача та акти про припинення доступу до приміщення, складені працівниками позивача, не є належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 ГПК України, оскільки оформлені представниками позивача в односторонньому порядку.
Відповідач проти позову заперечує, та зазначає, що позивач не чинив перешкод позивачу у користуванні орендованим приміщенням. З огляду на цю обставину відповідач просить також відмовити позивачу у вимозі про стягнення 106104,70 грн. сплаченої орендної плати.
Крім того, відповідач повідомив суд про існування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2011 у справі №5005/3367/2011 між тими ж сторонами про той же предмет спору та з тих же підстав.
Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд
в с т а н о в и в:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сан Фасон" (позивач у справі), як Суборендарем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атріум ЛТД" (відповідач у справі), як Орендарем, укладено договір № 9 від 03.04.2008 (далі - Договір), відповідно до умов якого Орендар зобов'язується передати Суборендарю в тимчасове платне користування частину будинку Торгово-розважального Центру (іменована далі за даним договором "Секція" загальною площею 151,2 м2 для розміщення магазину дитячого одягу "ДОЧКИ&СИНОЧКИ", яка знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Будьонного, 138 (п.1.1, 1.6, 4.1 договору).
Згідно пункту 7.2 Договору, строк суборенди обчислюється з дати підписання даного договору та припиняється 28.02.2011.
За умовами укладеного Договору, позивач брав на себе зобов’язання оплачувати орендну плату у розмірі, визначеному договором (п. п. 10.1, 10.4. договору).
Розмір орендної плати було змінено відповідно до додаткових угод до договору № 2 від 18.12.2008 та № 3 від 31.03.2009.
Розділом 11 Договору передбачена оплата позивачем сервісних послуг: електроенергії; водопостачання; каналізації; опалення; приточно-витяжної вентиліяції; кондиціонування; витрат, пов'язаних з рекламою; експлуатаційних витрат.
Відповідно до п. 15.1. Договору, якщо позивач вчасно здійснює платежі й інші суми, що підлягають оплаті відповідно до даного договору, виконує і дотримується всіх домовленостей і умов, що підлягають виконанню і дотриманню за даним договором, він вправі безперешкодно використовувати орендоване приміщення і користуватися всіма іншими правами суборендаря за даним договором протягом терміну суборенди без будь-якого втручання або перешкод з боку відповідача.
В обґрунтування даного позову позивач посилається на те, що 20.05.2009 він звернувся відповідача з листом №262-09, яким попередив, що, починаючи з 21.05.2009, магазин «Дочки&Синочки»буде закрито для покупців у зв’язку зі зміною колекції та обладнання (том 1, а.с.37).
Як стверджує позивач, відповідач без будь-якого попередження, починаючи з 21.05.2009, опечатав секцію, відключив подачу електричної енергії до неї та припинив туди допуск суборендаря і його працівників, - на підтвердження чого позивач надав документальні докази, у т.ч. акти про недопущення у орендоване приміщення за період з 21.05.2009 по 31.05.2009 (том 1, а.с.38-44; 110-111;144; та ін.).
Такі дії відповідача стали підставою для звернення посадових осіб ТОВ «САН ФАСОН»з заявами до підрозділів міліції УМВС України у Луганській області, які за наслідками перевірок відмовили у порушенні кримінальної справи, вбачаючи у конфлікті сторін господарсько- та цивільно-правові відносини (том 1, а.с.134-136; том 2, а.с.32; та ін.).
Позивач стверджує, що з 21.05.2009 до цього часу він позбавлений можливості користуватися орендованим приміщенням.
У зв’язку з викладеним, позивач вважає, що зазначені обставини є підставою для дострокового розірвання Договору..
Крім того, позивач вважає, що відповідач безпідставно отримав від нього та незаконно не повертає (утримує) грошові кошти у сумі 106104,70 грн., у тому числі:
3548,38 грн. –частина орендної плати за період з 21.05.09 року по 31.05.09 року, - оскільки ТОВ «САН ФАСОН»здійснило оплату орендної плати за травень 2009 року у сумі 10000,00 грн. (платіжне доручення №13 від 07.05.2009 на суму 10000,00 грн.), але упродовж вищеназваного періоду травня 2009 року було позбавлене можливості користуватися суборендованим приміщенням;
10000,00 грн. –орендна плата за червень 2009 року, сплачена на підставі платіжного доручення №248 від 15.06.2009 на суму 10000,00 грн.;
57508,92 грн. –орендна плата за липень 2009 року, сплачена на підставі платіжних доручень №269 від 19.06.2009 на суму 10000,00 грн. та №273 від 22.06.2009 на суму 47508,92 грн.;
35047,40 грн. –половина гарантійного платежу у розмірі 70094,81 грн., сплаченого суборендарем відповідно до п. 1.7 Договору на підставі платіжного доручення №684 від 21.03.2008, - яка є авансовою передплатою за останній місяць оренди.
Вказану суму коштів позивач просить стягнути з відповідача як безпідставно отриману.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених вище.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.
Судом встановлено, що 24.05.2011 господарським судом Дніпропетровської області винесено рішення у справі № 5005/3367/2011 за позовом ТОВ „Сан Фасон” до ТОВ „Атріум ЛТД” та ТОВ „КП Коло” про розірвання договору суборенди № 9 від 03.04.2008.
В судовому рішенні у справі № 5005/3367/2011 вказано, що посилаючись на невиконання відповідачем взятих на себе зобов’язань в частині забезпечення безперешкодного доступу до орендованого приміщення, починаючи з 21.05.2009, позивач заявив вимоги про розірвання договору суборенди № 9 від 03.04.2008.
Також, рішенням у справі № 5005/3367/2011 у задоволенні позову про розірвання договору суборенди № 9 від 03.04.2008 з підстав перешкоджання представниками ТОВ „Атріум ЛТД” в користуванні ТОВ „Сан Фасон” орендованим приміщенням, було відмовлено у зв’язку з тим, що ТОВ „Сан Фасон” не надано жодних доказів того, що внаслідок вчинення ТОВ „Атріум ЛТД” певних дій, ТОВ „Сан Фасон” не мав можливості користуватись приміщенням, що відповідно в свою чергу виключає можливість істотного порушення ТОВ „Атріум ЛТД” договору у відповідності до положень ч. 2 ст. 651 ЦК України. Суд в рішенні зазначив, що наявні у матеріалах справи листи ТОВ „Сан Фасон”, адресовані ТОВ „Атріум ЛТД”; телеграми, надіслані на адресу ТОВ „Атріум ЛТД” та акти про припинення доступу до приміщення, складені працівниками ТОВ „Сан Фасон”, не є належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 ГПК України, оскільки оформлені представниками ТОВ „Сан Фасон” в односторонньому порядку. Таким чином, суд відмовив у задоволення позовних вимог ТОВ „Сан Фасон” з підстав їх не доведеності.
Проаналізувавши склад сторін, предмет та підстави позову у справі №5005/3367/2011, суд дійшов висновку, що позивачем заявлено ту ж саму вимогу до ТОВ „Атріум ЛТД” про розірвання договору суборенди № 9 від 03.04.2008 з аналогічних підстав, зокрема, перешкоджання ТОВ „Атріум ЛТД” з 21.05.2009 користуватись ТОВ „Сан Фасон” орендованим приміщенням.
Крім того, господарським судом Дніпропетровської області зроблено висновок, що з огляду на заявлені позовні вимоги ТОВ „Сан Фасон”, підстави на яких вони ґрунтуються, вбачається відсутність з боку ТОВ „КП Коло” порушень прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ „Сан Фасон” та навмисне залучення ТОВ „Сан Фасон” вказаного ТОВ „КП Коло” для можливості розгляду справи за іншою територіальною підсудністю.
Пунктом 2 частині 1 статті 80 ГПК України, встановлено, що суд припиняє провадження у справі у разі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Таким чином, оскільки дана вимога між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, вже була розглянута господарським судом Дніпропетровської області у справі № 5005/3368/2011, суд припиняє провадження у справі в цій частині, керуючись пунктом 2 частині 1 статті 80 ГПК України.
Стосовно вимоги щодо стягнення грошових коштів у сумі 106104,70 грн., у тому числі: 3548,38 грн. –частини орендної плати за період з 21.05.2009 по 31.05.2009; 10000,00 грн. –орендної плати за червень 2009 року, сплаченої на підставі платіжного доручення №248 від 15.06.2009 на суму 10000,00 грн.; 57508,92 грн. – орендної плати за липень 2009 року, сплаченої на підставі платіжних доручень №269 від 19.06.2009 на суму 10000,00 грн. та №273 від 22.06.2009 на суму 47508,92 грн.; 35047,40 грн. –50% гарантійного платежу у розмірі 70094,81 грн., що є авансовою передплатою за останній місяць оренди, суд зазначає наступне.
Для вирішення питання щодо стягнення, на думку позивача, безпідставно отриманої, орендної плати у заявленій сумі у зв’язку з неможливістю користуватись орендованим приміщенням через дії відповідача, суду необхідно встановити факти перешкоджання відповідачем позивачу користуватись об’єктом оренди, однак, такий факт вже встановлений у рішенні господарського суду Дніпропетровської області у справі № 5005/3368/2011, про що зазначалось вище.
У відповідності до статті 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
В частині з’ясування факту перешкоджання відповідачем позивачу в користуванні орендованим приміщенням має місце преюдиція у вигляді рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі №5005/3368/2011, а тому не потребує доведення відповідачем зворотного.
Згідно вказаного рішення, позивач не довів наявність факту перешкоджання відповідачем йому в користуванні орендованим приміщенням, не вбачається такого і з матеріалів даної справи.
З огляду на зазначене, вимога про стягнення грошових коштів у сумі 106104,70 грн. є безпідставною, а тому до задоволення не підлягає.
З урахування вищевикладеного, в частині розірвання договору суборенди № 9 від 03.04.2008 провадження у справ слід припинити, в решті вимог відмовити, з віднесенням судових витрат на позивача, згідно зі ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 35, 44, 49, п.2 ч.1 ст. 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. У задоволенні позову відмовити частково.
2. Провадження у справі і частині розірвання договору суборенди № 9 від 03.04.2008 припинити.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Судові витрати покласти на позивача.
У судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Повне рішення складено: 01.08.2011.
Суддя О.С.Фонова