донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
12.07.2011 р. справа №28/5009/723/11
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Шевкової Т.А.
суддівБойченка К.І., Черноти Л.Ф.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 дов. від 07.12.2010 року
ОСОБА_2 дов. від 07.12.2010 року
від відповідача:
від третьої особи:ОСОБА_3
не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області
від26.04.2011р.
у справі№ 28/5009/723/11 (суддя Яцун О.В.)
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м. Запоріжжя
до
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаФізичної особи-підприємця ОСОБА_3 м. Запоріжжя
Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гармонія-17»м. Запоріжжя
про стягнення 77 858 грн.34коп.
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 м. Запоріжжя звернулась до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 м.Запоріжжя 77 858 грн.34коп. суми заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення від 05.04.2007 року.
Господарський суд Запорізької області ухвалою від 30.03.2011р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучив – Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гармонія –17».
Позивачем, в судовому засіданні 26.04.2011р., надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з ФОП ОСОБА_3 23735грн. –боргу по сплаті орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення від 05.04.2007р., 11867грн.50коп. –штрафу, 2184грн. - пені за порушення виконання умов договору, 2482грн. –інфляційних втрат.
Господарський суд Запорізької області рішенням від 26.04.2011р. у справі № 28/5009/723/11 у задоволенні позову відмовив, встановивши, що спірний договір оренди від 05.04.2007 року, відповідно до ст. 638 ЦК України, ч.2 ст.180, п.8 ст.181 ГК України, є неукладеним, таким, що не відбувся, та не породжує для сторін виникнення зобов’язань, у зв’язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення орендної плати за цим договором та нарахованих штрафних санкцій.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 м. Запоріжжя, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 26.04.2011р. у справі № 28/5009/723/11 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Заявник скарги не погоджується із висновком господарського суду про те, що договір оренди є неукладеним, оскільки сторонами підписаний акт приймання-передачі нежитлового приміщення, за прибутковими касовими ордерами № 05/04 від 05.04.2001 року, № 10/05 від 10.05.2007 року відповідач перераховував позивачеві орендну плату.
Заявник скарги зазначає, що передбачені ст.284 ГК України істотні умови договору оренди не є обов’язковими для суб’єктів права приватної власності, чиє майно є об’єктом оренди, за винятком випадків, коли орендарями виступають державні підприємства. Об’єкт оренди за договором купівлі-продажу об’єкта комунальної власності № 15 від 09.06.2004 року належить ОСОБА_4 на праві приватної власності.
Відповідач вважає рішення господарського суду Запорізької області від 26.04.2011р. у справі № 28/5009/723/11 законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомив. Враховуючи ті обставини, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників третьої особи.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним з дотриманням встановлених до нього вимог, враховуючи наступне.
Між суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_4 та суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 05.04.2007р. укладено договір оренди нежитлового приміщення, за умовами якого позивач (орендодавець) передає, а відповідач (орендар) приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення під здійснення репетицій, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1, площа приміщення складає 60,0кв.м.
Розділом 2 договору сторони узгодили, що вступ орендаря у володіння та користування приміщення, а також початок відрахування строку нарахування платежів, передбачених договором, починається з моменту вступу у дію договору.
Пунктом 3.1 договору встановлено, що орендна плата за один місяць оренди складає 505грн. Гарантійний платіж за останній місяць оренди теж складає 505грн. Після спливу двох місяців орендна плата за кожний наступний місяць складає 700грн. та підлягає індексації у відповідності до норм чинного законодавства.
Позивач, вважаючи, що відповідачем порушені умови договору в частині внесення орендної плати за період з 05.04.2007року по 15.03.2008року, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення боргу по орендній платі у сумі 23735грн. у примусовому порядку.
Відповідно до ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Аналогічний припис містить ст. 638 ЦК України.
Згідно п. 8 ст.181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Специфіка договору оренди, який вказаний у підставі позову, виключає одночасність укладення та виконання угоди, фактично унеможливлює усну форму і свідчить про відсутність самої угоди.
Таким чином, договір визнається неукладеним тоді, коли у ньому відсутня хоча б одна з істотних умов.
Частиною 1 ст. 284 ГК України встановлено, що істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
Відповідно до ст.760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що сторонами не досягнуто згоди щодо істотних умов договору, а саме, договір не містить визначення індивідуальних ознак майна (нежилого приміщення), що передається в оренду, та вартості майна з урахуванням індексації.
Так, за договором оренди нежитлового приміщення від 05.04.2007р., об’єктом оренди є нежитлове приміщення площею 60 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Тоді як, з наявних в матеріалах справи договорів купівлі-продажу об’єктів нерухомості, вбачається, що жодного приміщення площею 60кв.м. у власність позивач не отримував.
План поверхів будівлі літера «А-5»по АДРЕСА_1, обґрунтований не прийнятий господарським судом у якості належного доказу, оскільки зазначений план взагалі не відноситься до договору купівлі-продажу нерухомого майна, так як він не є невід’ємною частиною договору та не визначає об’єкт нерухомості, який в свою чергу мав би виступати предметом договору.
Відповідно до плану поверхів будівлі літера «А-5»по АДРЕСА_1, ОСОБА_4 передала в оренду приміщення №№5,7,9, загальною площею (51,5+7,9+2,8) 62,2кв.м., що жодним чином не співпадає з предметом оренди нежитлового приміщення 60кв.м.
Будь-яких інших індивідуальних ознак нежитлового приміщення в договорі не визначено.
До того ж, договір оренди нежилого приміщення від 05.04.2007р. не містить порядок використання амортизаційних відрахувань, порядок відновлення орендованого майна.
Враховуючи вищенаведене, слід визнати, що сторонами при підписанні договору оренди нежилого приміщення від 05.04.2007 року не досягнуто згоди щодо істотних умов, передбачених законом для договорів оренди, а саме: об'єкт оренди (склад та вартість майна), порядок використання амортизаційних відрахувань, порядок відновлення орендованого майна, тому, у відповідності до ст.638 ЦК України, ч.2 ст. 180, п.8 ст.181 ГК України, даний договір визнається неукладеним, таким що не відбувся, та не породжує для сторін виникнення зобов’язань, про що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку та відмовив у задоволенні позову про стягнення заборгованості з орендної плати.
Враховуючи те, що позовні вимоги в частині стягнення суми боргу є недоведеними, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині пені, штрафу та 3% річних.
Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Запорізької області від 26.04.2011р. у справі № 28/5009/723/11 є таким, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.
Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита при зверненні з апеляційною скаргою покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м. Запоріжжя залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 26.04.2011р. у справі № 28/5009/723/11 залишити без змін.
Головуючий Т.А. Шевкова
Судді К.І. Бойченко
Л.Ф. Чернота
Надруковано 6 прим:
1 –позивачу
2 –відповідачу
3 –третій особі
4 –до справи
5 –гос. суду 6 –ДАГС