У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2011 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Луспеник Д.Д., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Одеської області від 2 червня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_2 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що з 23 березня 1996 року до 20 квітня 2001 року працював в агентстві відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» (далі – ВАТ «Українське Дунайське пароплавство») у Болгарії. Відповідач у вказаний період не зазначав у його особовому рахунку всі належні види оплати праці, що призвело до відсутності відомостей про нарахування йому заробітку в розмірі 55 222 доларів США, що еквівалентні 187 967 грн. 75 коп., та неможливості врахування даної суми під час визначення розміру призначеної пенсії. Позивач, уточнивши позовні вимоги, просив суд визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та несплати зборів на обов’язкове державне пенсійне страхування, зобов’язати його провести відповідні нарахування та виплати до Пенсійного фонду України, внести до особових рахунків відомості про заробітну плату з розшифруванням іноземної валюти в національну валюту України за період з 23 березня 1996 року до 20 квітня 2001 року та записи всіх видів нарахувань та утримань.
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 6 грудня 2010 року позов задоволено: визнано неправомірною бездіяльність ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» щодо не нарахування зборів на обов’язкове державне пенсійне страхування на заробіток ОСОБА_2 в іноземній валюті з розшифруванням її в національну валюту України; зобов’язано ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» визначити розмір заробітної плати з розшифруванням іноземної валюти в національну валюту України, що була сплачена позивачу за період з 23 березня 1996 року до 20 квітня 2001 року за роботу за кордоном, з якої не обчислені збори на обов’язкове державне пенсійне страхування; внести до особових рахунків ОСОБА_2 відомості про заробітну плату за вищевказаний період та записи всіх видів нарахувань та утримань; сплатити до Пенсійного фонду України суму зборів на обов’язкове державне пенсійне страхування, не сплачені відповідачем до Пенсійного фонду України в період роботи позивача за кордоном з 23 березня 1996 року до 20 квітня 2001 року.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 2 червня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
ОСОБА_2 касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження, встановленого чинним законодавством, проте в касаційній скарзі ним заявлено про поновлення цього строку з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин.
Відповідно до ч. 2 ст. 325 ЦПК України, у разі пропущення строку на касаційне оскарження, з причин, визнаних поважними, суддя касаційної інстанції за заявою особи, яка подала касаційну скаргу, може поновити цей строк.
Наведені в клопотанні доводи свідчать про поважність причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження.
За таких обставин клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення слід задовольнити.
Проте у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись ст. 325, п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,
у х в а л и в:
Заяву ОСОБА_2 про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити.
Поновити ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження рішення апеляційного суду Одеської області від 2 червня 2011 року.
У відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Одеської області від 2 червня 2011 року відмовити.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ Д.Д. Луспеник