У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

  6 липня 2011 року м. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ситнік О.М. , розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 та її представника – ОСОБА_3 на ухвали Першотравневого районного суду м. Чернівці від     20 квітня 2011 року, рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 20 квітня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 25 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа – приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним.

Позовні вимоги мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла його мати ОСОБА_6, яка проживала в АДРЕСА_1.

Після смерті матері він звернувся до Першої Чернівецької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, де дізнався, що за один день до смерті його мати заповіла все своє майно на користь  ОСОБА_2

За життя його мати ОСОБА_6 страждала психічним захворюванням, у зв’язку з чим знаходилась на стаціонарному лікуванні в Чернівецькій обласній психіатричній лікарні з діагнозом – «органічний маячний розлад», тому вважає, що його мати, в силу свого психічного стану не могла усвідомлювати своїх дій під час складання заповіту.

 Ухвалами Першотравневого районного суду м. Чернівці від 20 квітня 2011 року ОСОБА_2 та її представнику ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні клопотання про з’ясування у позивача ОСОБА_4 прізвищ, ім’я та по батькові дружини та свекрухи його сина ОСОБА_7; працювали чи працюють вказані особи в Чернівецькій обласній психіатричній лікарні та відмовлено у призначенні у справі повторної та додаткової посмертної судово-психіатричної експертизи.

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 20 квітня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 25 травня 2011 року, задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 – визнано недійсним заповіт, складений ОСОБА_6 на користь     ОСОБА_2

У касаційній скарзі ОСОБА_2 та її представник –       ОСОБА_3 просять скасувати ухвали Першотравневого районного суду м. Чернівці від 20 квітня 2011 року, рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 20 квітня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 25 травня 2011 року, мотивуючи свою вимогу порушенням судом першої та апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права.

    У прийнятті касаційної скарги в частині оскарження ухвали суду першої інстанції слід відмовити з таких підстав.

     Відповідно до ст. 324 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов’язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 1,3,4,13,14,15,16,17,18,20,24,25,26,27,28,29,31-33 частини першої статті 293 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку і ухвали апеляційного суду, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Касаційна скарга ОСОБА_2 та її представника – ОСОБА_3   на ухвали Першотравневого районного суду м. Чернівці від 20 квітня 2011 року   не може бути прийнята до провадження, оскільки вказана ухвала не підлягає оскарженню в касаційному порядку відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України.

У відкритті касаційного провадження у справі в частині оскарження рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 20 квітня           2011 року та ухвали апеляційного суду Чернівецької області від 25 травня 2011 року слід відмовити з таких підстав.  

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.    

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Із матеріалів касаційної скарги та змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга не містить належного обґрунтування, у чому полягає порушення вимог матеріального і процесуального права і наведені в ній доводи не викликають необхідності перевірки та не дають підстав для висновку щодо незаконності чи неправильності зазначених судових рішень, оскільки судами першої та апеляційної інстанції правомірно зазначили, що спадкодавця у момент підписання заповіту, внаслідок як психіатричного так і тяжкої хвороби, не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними.

Судом першої інстанції обґрунтовано, які саме докази є допустимими та достовірними.

Керуючись ст. 324, п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_2 та її представнику – ОСОБА_3 у прийнятті касаційної скарги на ухвали Першотравневого районного суду м. Чернівці від     20 квітня 2011 року.

Відмовити ОСОБА_2 та її представнику – ОСОБА_3   у відкритті касаційного провадження у справі   за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа – приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним,   за касаційною скаргою на   рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 20 квітня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 25 травня 2011 року.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути, особі яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ                                    О.М. Ситнік