ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

19 вересня 2006 р.

№ 7/46

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Удовиченко О.В., –головуючого

Панової І.Ю.,

Яценко О.В.

розглянувши касаційну  скаргу

Латиша В.Ю.

на ухвалу

Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.05.2006

у справі господарського суду

№  7/46 Полтавської області

за  заявою

ТОВ “Новосанжарський консервний комбінат”

про	Визнання банкрутом

за участю представників сторін:

від Латиша В.Ю. –Безуглий К.В.

від АБ “ Полтава-банк” –Костюченко П.О.

від боржника –Котляревський С.І.

                                                   В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.05.2006 у справі № 7/46 ( Колегія суддів : Яковлєв М.Л., Міщенко П.К., Федоров М.О.)  відмовлено в прийнятті апеляційної скарги учасника ( співвласника) товариства з обмеженою відповідальністю  “ Новосанжарський консервний комбінат” Латиша Володимира Юрійовича на ухвали від 31.05.2005, 30.08.2005, 29.11.2005, 24.02.2006, 30.03.2006, 27.04.2006 на підставі ст.ст. 91,93,106 ГПК України.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції , Латиш В.Ю. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, згідно якої просив скасувати ухвалу Київського міжобласного господарського суду від 30.05.2006 про відмову в прийнятті апеляційної скарги посилаючись на те, що   ч.3 ст.106 ГПК України зазначено, що  апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені  у цьому Кодексі та Законі України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” власник майна зазначений як учасник справи про банкрутство , скаржник, як учасник товариства, що володіє часткою 70% у його майні , має право на звернення із апеляційною скаргою на ухвалу місцевого господарського суду.     

Колегія суддів Вищого господарського суду України , переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом  апеляційної інстанції норм   матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з такого:

    -  судом апеляційної інстанції встановлено, що 27.04.2006  ухвалою господарський суд Полтавської області затвердив мирову угоду укладено між ТОВ “ Новосанжарський консервний комбінат” в особі керуючого санацією Коренєва І.Г. та кредиторами, вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів та підтверджені ухвалою господарського суду від 30.08.2005, припинивши провадження у справі.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою,  учасник ( співвласник) ТОВ “ Новосанжарський консервний комбінат” Латиш В.Ю. подав апеляційну скаргу, в який просив скасувати ухвали господарського суду Полтавської області підготовчого та попереднього засідань від 31.05.2005,30.08.2005,2911.2005, 24.02.200630.03.2006 а також ухвалу про припинення провадження у справі від 27.04.2006, визнати недійсною мирову угоду та припинити провадження у справі.

Судом апеляційної інстанції в ухвалі від  30.05.2006 у справі № 7/46 встановлено, що  скаржник є одним із засновників боржника.

Ухвала   Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.05.2006 мотивована тим, що  скаржнику  не наданий місцевим господарським судом статус у даній справі  кредитора, а  ні боржника.

У разі подання апеляційної скарги особою, яка не має права на її подання, виключають перегляд судових актів місцевого господарського суду в апеляційному порядку.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що правові підстави для скасування ухвали суду апеляційної інстанції відсутні, виходячи з наступного:

- відповідно до  вимог ч.3 ст.106 ГПК України  апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”

Згідно з ст.1 Закону України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони ( кредитори та боржник), арбітражний керуючий ( розпорядник майна ,керуючий санацією, ліквідатор), власник майна ( орган  уповноважений управляти майном боржника), а також у випадках, передбачених цим Законом  інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган  з питань  банкрутства представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника.

Латиш  В.Ю.  у розумінні Закону України “ Про господарські товариства” є  власником корпоративних прав, а не власником майна боржника.

Відповідно до вимог  ст.12 Закону України   “ Про господарські товариства”   товариство є власником : майна переданого йому засновниками і учасниками у власність, продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності, одержаних доходів, іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Заявник  апеляційної скарги Латиш В.Ю. не  відноситься  до  переліку осіб,  які передбачені   ст.1 Закону України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”  та,  які є учасниками провадження у справі про банкрутство.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1117, 1119, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Латиша В.Ю.   залишити без задоволення.

Ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.05.2006  у справі № 7/46  залишити без змін.  

Головуючий                                                                           О.С. Удовиченко

Судді                                                                                                   І.Ю. Панова

                                                                                                    О.В. Яценко