Справа № 6-19цс11 сторінка  04.08.2011Справа № 3-4412 к 05 –15/19

Доповідач Жайворонок Т.Є.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2011 року м. Київ

Верховний Суд України у складі:

головуючого Жайворонок Т.Є.,

суддів:Балюка М.І.,Барбари В.П.,Берднік І.С.,

Вус С.М.,Глоса Л.Ф.,Гошовської Т.В.,

Григор’євої Л.І.,Гриціва М.І.,Гуля В.С.,

Гусака М.Б.,Ємця А.А.,Канигіної Г.В.,

Кліменко М.Р.,Ковтюк Є.І.,Короткевича М.Є.,

Коротких О.А.,Косарєва В.І.,Кривенка В.В.,

Кузьменко О.Т.,Лященко Н.П.,Маринченка В.Л.,

Онопенка В.В.,Охрімчук Л.І.,Панталієнка П.В.,

Пивовара В.Ф.,Потильчака О.І.,Пошви Б.М.,

Редьки А.І.,Романюка Я.М.,Сеніна Ю.Л.,

Скотаря А.М.,Таран Т.С., Терлецького О.О.,

Тітова Ю.Г.,Шицького І.Б.,Школярова В.Ф.,

Яреми А.Г., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали судді Верховного Суду України від 10 листопада 2010 року й ухвали судді Верховного Суду України від 29 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання незаконною відмови в прийнятті на роботу та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

У червні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання незаконною відмови в прийнятті на роботу та відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25 червня 2010 року позовну заяву ОСОБА_1. залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13 липня 2010 року вказану позовну заяву визнано неподаною та повернуто ОСОБА_1

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 22 вересня 2010 року апеляційну скаргу ОСОБА_1. на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 13 липня 2010 року залишено без розгляду.

Ухвалою судді Верховного Суду України від 10 листопада 2010 року касаційну скаргу ОСОБА_1. на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 22 вересня 2010 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків скарги - не оплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Ухвалою судді Верховного Суду України від 29 грудня 2010 року вказану касаційну скаргу визнано неподаною та повернуто ОСОБА_1

У заяві про перегляд ухвал судді Верховного Суду України ОСОБА_1 посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції ч. 3 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) щодо оплати при зверненні до суду витрат на інформаційно-технічне забезпечення у справах про поновлення на роботі, просить скасувати ухвали судді Верховного Суду України від 10 листопада 2010 року та від 29 грудня 2010 року й відкрити касаційне провадження за його касаційною скаргою від 10 жовтня 2010 року на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 22 вересня 2010 року.

В обґрунтування неоднакового застосування судом касаційної інстанції ч. 3 ст. 81 ЦПК України заявник надав ухвали Верховного Суду України від 14 вересня 2009 року, від 9 листопада 2010 року, від 1 грудня 2009 року, від 11 січня 2010 року та від 9 лютого 2011 року й ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 грудня 2010 року та від 18 лютого 2011 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 квітня 2011 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1. до Кабінету Міністрів України про визнання незаконною відмови в прийнятті на роботу та відшкодування моральної шкоди за заявою ОСОБА_1. про перегляд ухвали судді Верховного Суду України від 10 листопада 2010 року та ухвали судді Верховного Суду України від 29 грудня 2010 року з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, допущено до провадження Верховного Суду України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши наведені заявником обставини в межах його доводів, Верховний Суд України вважає, що заява ОСОБА_1. не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

За положеннями ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Вимоги до заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах встановлені ст. 357 ЦПК України, відповідно до п. 3 ч. 2 якої в заяві необхідно зазначити конкретні різні за змістом судові рішення, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

У порушення вказаної норми ОСОБА_1 у своїй заяві не зазначив, у чому, на його думку, полягає різне застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права та не вказав, які саме норми матеріального права суд неоднаково застосував у подібних правовідносинах і чи є ці правовідносини подібними.

Ухвали суду касаційної інстанції, оскаржувані ОСОБА_1, та ухвали судів касаційної інстанції, на які він посилається в обгрунтування підстав для перегляду судових рішень, стосуються процесуального порядку подання касаційної скарги.

Ураховуючи те, що така підстава для перегляду судових рішень Верховним Судом України, як неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права, процесуальним законодавством не передбачена, подана ОСОБА_1 заява про перегляд ухвали судді Верховного Суду України від 10 листопада 2010 року та ухвали судді Верховного Суду України від 29 грудня 2010 року не може бути предметом розгляду Верховного Суду України по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 360-5 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Оскільки немає підстав вважати, що судом касаційної інстанції неоднаково застосовані одні й ті самі норми матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, у задоволенні заяви ОСОБА_1. необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 355, 360-3, 360-5 ЦПК України, Верховний Суд України

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали судді Верховного Суду України від 10 листопада 2010 року та ухвали судді Верховного Суду України від 29 грудня 2010 року відмовити.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п. 2 ч. 1 ст. 355 Цивільного процесуального кодексу України.

ГоловуючийТ.Є. Жайворонок

СуддіМ.І. Балюк

В.П. Барбара

І.С. Берднік

С.М. Вус

Л.Ф. Глос

Т.В. Гошовська

Л.І. Григор’єва

М.І. Гриців

В.С. Гуль

М.Б. Гусак

А.А. Ємець

Г.В. Канигіна

М.Р. Кліменко

Є.І. Ковтюк

М.Є. Короткевич

О.А. Коротких

В.І. Косарєв

В.В. Кривенко

О.Т. КузьменкоН.П. Лященко

В.Л. Маринченко

В.В. Онопенко

Л.І. Охрімчук

П.В. Панталієнко

В.Ф. Пивовар

О.І. Потильчак

Б.М. Пошва

А.І. Редька

Я.М. Романюк

Ю.Л. Сенін

А.М. Скотарь

Т.С. Таран

О.О. Терлецький

Ю.Г. Тітов

І.Б. Шицький

В.Ф. Школяров

А.Г. Ярема