Справа № 2-967/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2007 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області у складі: головуючого - судді Дубовика Р.Є., при секретарі Ярошко Н.В., за участю представника позивача ОСОБА_6, представника третьої особи ОСОБА_7, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Горлівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
про вселення у квартиру та захист права власності, -
ВСТАНОВИВ:
Звернувшись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 просила постановити рішення, яким вселити її та її неповнолітнього сина ОСОБА_5, 1996 року народження, у квартиру АДРЕСА_1, оскільки 7/13 часток даної квартири належать їй на праві власності, а відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які спільно користуються іншою частиною даної квартири, вигнали її та сина з квартири, змінили замки на вхідних дверях, чим перешкоджають їй користуватися та розпоряджатися належним їй майном.
Представник позивачки за довіреністю - ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав та уточнив заявлені позовні вимоги, крім вимог щодо вселення ОСОБА_1 та її сина у зазначену квартиру, просив також зобов'язати відповідачів повернути позивачці ключі від вхідних дверей квартири та не чинити перешкоди у здійсненні позивачкою права користування та розпоряджання належним їй майном у виді 7/13 часток спірної квартири, пояснивши, що на підставі договору дарування від 16.04.2003р. ОСОБА_1 на праві приватної власності належить 7/13 часток жилої квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, право власності її зареєстровано у КП "Горлівське міське бюро технічної інвентаризації". Інша частина спірної квартири знаходиться у спільному користуванні відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 на підставі ордера. Згідно рішення виконкому Горлівської міської ради від 03.05.1990 року був зроблений розділ особового рахунку у квартирі. На житловій площі позивачки зареєстрований також її малолітній син - ОСОБА_8, 1996 року народження. З жовтні 2006 року ОСОБА_1 не може користуватися належною їй частиною квартири з тієї причини, що відповідачі змінили замок на вхідних дверях у квартиру, не пускають її у квартиру, чинять їй перешкоди у користуванні та розпоряджанні її майном. На неодноразові прохання позивачки дати їй ключі від нових замків, щоб вона та її син мали можливість проживати у належній їй частині квартири, відповідачі відмовили та силою вигнали її з під'їзду будинку, у якому знаходиться вказана квартира. У квартирі залишилася частина речей та майна позивачки, вона продовжує регулярно оплачувати комунальні послуги за належну їй частину квартири, але через зазначені причини змушена проживати разом зі своїм малолітнім сином у своєї матері, що створює для неї значні незручності. Вважав, що відповідачі не мали права та жодних підстав виселяти ОСОБА_1 та її малолітнього сина з квартири, а також чинити перешкоди у здійсненні нею права користування та розпорядження належним їй майном у виді 7/13 часток спірної квартири, тому просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала суду заяву про згоду з позовними вимогами та розгляд справи за її відсутності.
Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 у судове засідання не з'явились, заперечень проти позову суду не надали, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, тому суд розглядає справу за їх відсутності.
Представник третьої особи - Комунального підприємства "Гагаріно" за довіреністю у судовому засіданні вважала позовні вимоги ОСОБА_1 обгрунтованими, пояснивши, що дійсно 03.05.1990 року рішенням виконкому Горлівської міської ради особовий рахунок на квартиру АДРЕСА_1 був розділений, у теперішній час
7/13 часток квартири по особовому рахунку НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_1, з якою разом зареєстрований її малолітній син ОСОБА_8, 1996 року народження, а інша частина квартири по особовому рахунку № 7888 згідно ордеру знаходиться у спільному користуванні відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4, а також сина ОСОБА_2 - ОСОБА_9, який тривалий час за вказаною адресою не мешкає і не є відповідачем у справі. ОСОБА_1 заборгованості по комунальним платежам по її особовому рахунку не має, тоді як відповідачі мають заборгованість по квартирній платі у розмірі 820 грн. Вважала дії відповідачів неправомірними.
Суд, вислухавши пояснення представників позивачки, третьої особи, дослідивши матеріали справи, вважає, що заявлені та уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:
У судовому засіданні встановлено, що рішенням виконкому Горлівської міської ради від 03.05.1990 року особовий рахунок на квартиру АДРЕСА_1 був розділений. На підставі Договору дарування від 16.04.2003р., посвідченого приватним нотаріусом Горлівського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстром № 292, зареєстрованого у КП "Горлівське міське бюро технічної інвентаризаці'Г під реєстраційним № 608012, 7/13 часток квартири АДРЕСА_1 належать на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_1.
Інша частина зазначеної квартири на підставі ордеру знаходиться у користуванні відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4, які у жовтні 2006 року всупереч волі позивачки змінили замки на вхідних дверях у квартиру, вигнали її та її малолітнього сина - ОСОБА_8 з квартири, до теперішнього часу перешкоджають їй у здійсненні права користування та розпоряджання належним їй майном у виді 7/13 часток квартири.
Відповідно до ст. 9 Житлового кодексу України - ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Відповідно до ст. 150 Житлового кодексу України - громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання сленів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, ст. 48 Закону України "Про власність" - власник майна має право вимагати усунення передшкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Аналізуючи досліджені у судовому засіданні обставини та докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обгрунтованими, заснованими на законі, та приходить до висновку, що ОСОБА_1 разом з її малолітнім сином - ОСОБА_8 підлягають вселенню у квартиру АДРЕСА_1, оскільки були протиправно, без жодних законних підстав виселені з неї відповідачами, а відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 необхідно зобов'язати повернути позивачці ОСОБА_1 ключі від вхідних дверей зазначеної квартири та не чинити перешкоди у здійсненні позивачкою права користування та розпоряджання належним їй майном у виді 7/13 часток даної квартири.
Керуючись ст. ст. 9, 150 ЖК України, ст. 391 ЦК України, ст. 48 Закону України від 07.02.1991р. "Про власність" (з наступними змінами), ст. ст. 209, 212-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Вселити ОСОБА_1, 1969 року народження, ОСОБА_5, 1996 року народження, у квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.
Зобов'язати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3народження, повернути ОСОБА_1 ключі від вхідних дверей квартири АДРЕСА_1 Донецької області та не чинити надалі перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права користування та розпоряджання належним їй майном у виді 7/13 часток зазначеної квартири.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_1 08 грн.50 коп. у рахунок відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 07 грн.50 коп.
Про апеляційне оскарження рішення може бути подано заяву до Микитівського районного суду м. Горлівки протягом десяти днів з дня його проголошення, а також апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.