Справа №2-566/07р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2007р.                                                   Іванівський районний суд Одеської області

в складі:        судді Доніна В. Є.,

при секретарі Таруті Ж.В.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Іванівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання державного ак­ту недійсним,  встановлення порядку володіння й користування земельною ділянкою /треті особи - ОСОБА_3,  Іванівська селищна рада Іванівського району Одеської обла­сті/,  та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  Іванівської селищної ради Іванівського району Одеської облас­ті про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном,  та стягнення моральної шкоди з ОСОБА_3,  ОСОБА_4,

ВСТАНОВИВ:

01.12.2006р.ОСОБА_1.,  власник квартири АДРЕСА_1,  звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 ,  в якої просить визнати недійсним виданий відповідачу державний акт на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку,  господарських бу­дівель та споруд (присадибну ділянку) по АДРЕСА_1,  та згідно  ст.  ст. 106,  107 ЗК України визначити нову межу,  яка поділяє земельні ділянки позивача й відповідача і не порушує права жодного співвласника. 19.02.2007р. позовОСОБА_1. доповнений вимога­ми визнати недійсною спадщину ОСОБА_2 ,  яка складає житлову квартиру АДРЕСА_2

11.12.2006р. ОСОБА_2  надала суду позовну заяву з вимогами зобов'язати ОСОБА_3. знести прибудовану до її квартири веранду,  яка заважає вільно користуватися квартирою,  знести підсобне приміщення (сарай),  забудований на її земельної ділянки,  зобо­в'язати ОСОБА_3.,  ОСОБА_4 припинити дії з тероризування та вимагання поділитися зе­мельною ділянкою,  припинити ображати та обзивати,  стягнути з ОСОБА_3. моральну шкоду в сумі 1700 грн.,  стягнути з ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 1000 грн.,  зобов'язати канів­ську селищну раду призначити компетентну комісію,  яка вирішить питання про облашту­вання вільного виїзду-в'їзду до квартири з вулиці Леніна.

ПозовиОСОБА_2. та ОСОБА_2  об'єднані в одне провадження.

В судовому засіданніОСОБА_2. позов підтримав. Відповідач позов не визнала,  вва­жає його безпідставним.

ОСОБА_2  зустрічний позов підтримала. Відповідачі позов не визнали,  поси­лаючись на невідповідність його закону.

Суд,  заслухавши пояснення сторін,  опитавши свідків,  перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази,  прийшов до наступного.

Судом встановлено,  що ОСОБА_1 є власником 23/100 частини житло­вого будинку АДРЕСА_1,  про що наданий договір купівлі-продажу від 19.03.1993р.,  посвідчений державним нотаріусом Іва-

нівської державної нотаріальної контори,  реєстр №681,  та зареєстрований у Одеському між­міському бюро технічної інвентаризації згідно реєстраційного посвідчення від 20.04.1993р.

В теперішній час користувачем зазначеного житла є мати позивача ОСОБА_3

Згідно архівної копії (витягу) з рішення 12-ої сесії Іванівської селищної ради народ­них депутатів Іванівського району Одеської області ХХШ-го скликання від 28.12.1999р.,  ви­рішено передати ОСОБА_1 безкоштовно в приватну власність раніше на­дану в постійне користування земельну ділянку в АДРЕСА_1 загальною площею 0, 03 га для будівництва та обслуговування житлового будинку. Державний акт на право приватної власності на землю видатиОСОБА_2. після визначення меж земельної діля­нки в натурі землевпорядними органами та зареєструвати в Іванівській селищній раді. При виявленні невідповідності в даних про розмір ділянок з фактичними розмірами,  остаточний розмір ділянки визначає Іванівська селищна рада.

Державний акт на право приватної власності на землюОСОБА_2. не видавався,  межи земельної ділянки в натурі не встановлювалися,  остаточний розмір ділянки Іванівською се­лищною радою не визначався.

Тобто, ОСОБА_2. не набув право власності на зазначену земельну ділянку в порядку  ст. 125 ЗК України,  згідно якої право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа,  що посвідчує право власності земельною ділянкою,  та його держав­ної реєстрації. Право власності на земельну ділянку посвідчується державними актами (ч. 1  ст. 126 ЗК України).

З наведених причин,  суд дійшов до висновку про безпідставність позовних вимогОСОБА_2. на підставі  ст.  ст. 106,  107 ЗК України визначити нову межу,  яка поділяє земельні ділянки позивача й відповідача і не порушує права жодного співвласника,  тому що правила цього закону стосуються власників,  а не користувачів земельних ділянок.

ВимогиОСОБА_2. про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку,  господарських бу­дівель та споруд (присадибну ділянку) по АДРЕСА_1,  виданого 09.10.2006р. Іванівською селищною радою ОСОБА_2 ,  не могуть розглядатися в по­рядку цивільного судочинства,  тому що в даному випадку має місце спір адміністративної юрисдикції - спір фізичної особи із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його дій з приводу надання земельної ділянку у власність,  та акта індивідуальної дії - державного акта на право власності на землю. Зазначений спір є публічно-правовим,  а не приватноправо­вим,  тому згідно  ст.  ст.  2,  3,  17,  18 КАС України відноситься до юрисдикції адміністративних судів та повинен розглядатися за правилами Кодексу адміністративного судочинства Украї­ни.

Відповідно до  ст. 60 ЦПК України,  кожна сторона зобов'язана довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень,  крім випадків,  встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами,  які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини,  які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб,  які беруть участь у справі,  виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд рахує необгрунтованими вимогиОСОБА_2. про визнання недійсною спадщини ОСОБА_2 ,  яка складає житлову квартиру АДРЕСА_2

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку (серія ЯГ №934205),  виданого 09.10.2006р. Іванівською селищною радою,  ОСОБА_2  є власником земе­льної ділянки площею 0, 03 га,  яка розташована в АДРЕСА_1 Акт заре­єстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею,  договорів оренди землі за №010652000103.

Межі земельної ділянки,  наданої ОСОБА_2  для будівництва та обслугову­вання жилого будинку,  господарських будівель і споруд (присадибна ділянка),  встановлені в натурі,  про що 02.10.2006р. складений акт комісії Іванівської селищної ради Іванівського ра-

йону Одеської області,  за участю представника ПП ВКФ „Стелхен" Ю.М. Шараєва,  голови Іванівської селищної ради В.І.Хобта,  начальника Іванівського районного відділу земельних ресурсів Т.Є.Самойленко. За твердженнямОСОБА_2.,  при складанні акта встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_2 ,  його підпис на акті була підроблена,  про що свідчать протоколАДРЕСА_1М від 04.12.2006р. про адміністративне правопорушення,  передбачене п."г" ч.3  ст. 5 Закону України „Про боротьбу з корупцією" складений Іванівським РВ ГУМВС України в Одеській області, 

постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 30.11.2006р. та лист Іванівського РВ від 30.11.2006р. за №7070.

З зазначених обставин,  суд критично відноситься до правовстановлювальних докуме­нтів ОСОБА_2  на земельну ділянку площею 0, 03 га за адресою: АДРЕСА_1

Правовстановлювальні документи на квартиру АДРЕСА_2  яка розташована на зазначеної ділянці,  ОСОБА_2  не надані,  технічна докумен­тація відсутня.

На думку ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3. (мати власника квартири АДРЕСА_1) побудувала на ділянці ОСОБА_2  сарай з вугільним двором без згоди позивача землі.

Крім того,  в 2000 році власник квартириАДРЕСА_1,  без згоди ОСОБА_2 ,  добудува­ли до квартири веранду,  що заважає її повноцінно користуватися квартирою АДРЕСА_2

Судом встановлено,  що згідно технічного паспорту житлового будинкуАДРЕСА_1  станом на 22.12.1992р. спірний сарай вже існував,  він не віднесе­ний Іванівським БТІ до самовільного будівництва.

Згідно рішення №11 від 07.11.2002р. виконавчого комітету Іванівської селищної ради в порядку п.9  ст. 31 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні",  узаконені ОСОБА_1,  жителю АДРЕСА_1самовільні добудови до житлового будинку (веранда - 8, 4 кв.м,  сан.вузол - 2, 7 кв.м,  кладова -1, 8 кв.м,  кухня -8кв.м,  літня кухня -16, 0 кв.м).

Тобто,  власник землі станом на 2002р. - Іванівська селищна рада,  надала згоду на за­значене будівництво. Генеральний план присадибної ділянки АДРЕСА_1 добудови до жилого будинку та літній кухні 16, 0 кв.м,  узгоджений головним архітектором району С. В.Бурлаковим,  головою селищної ради В.І.Хобта,  начальником УЕГХ Л.П.Тарнаковським,  головним лікарем СЕС Л.В.Бошняковим,  начальником ППЧ-19 В.І.Ободовським.

Відповідно до ч.7  ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту,  що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб,  істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення,  яким зобов'язати особу,  яка здійснила (здійснює) будівництво,  провести відповідну перебудову.

Тобто,  право на звернення до суду з позовом знести прибудовану до квартириАДРЕСА_1 ве­ранду та примусити ОСОБА_3. знести підсобне приміщення (сарай),  - належить Іванівської районної державної адміністрації або Іванівської сільської раді Одеської області згідно ч.1  ст. 45 ЦПК України.

В решті інших позовних вимог ОСОБА_2  (зобов'язати ОСОБА_3.,  ОСОБА_4 припинити дії з тероризування та вимагання поділитися земельною ділянкою,  припини­ти ображати та обзивати,  стягнути з ОСОБА_3. моральну шкоду в сумі 1700 грн.,  стягнути з ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 1000 грн.) суд рахує необгрунтованими та заявленими з порушенням вимог  ст. 60 ЦПК України.

Суд рахує неприпустимим розглядати в порядку цивільного судочинства вимоги ОСОБА_2  про зобов'язання Іванівської селищної ради призначити компетентну комі­сію,  яка вирішить питання про облаштування вільного виїзду-в'їзду до квартири з вулиці Ле­ніна,  тому що зазначений спір є публічно-правовим,  а не приватноправовим,  тому згідно  ст.  ст.  2,  3,  17,  18 КАС України відноситься до юрисдикції адміністративних судів та повинен розглядатися за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись  ст.  ст. 152,  158 ЗК України,   ст.  ст. 16,  376,  381 ЦК України,   ст.  ст.  10,  11,  15,  57-60,  209,  212-215,  218 ЦПК України,  суд

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнан­ня державного акту недійсним,  встановлення порядку володіння й користування земельною ділянкою /треті особи - ОСОБА_3,  Іванівська селищна рада Іванівського райо­ну Одеської області/,  - відмовити.

В зустрічному позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  Іванівської селищної ради Іванівського району Одеської області про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном,  та стягнення моральної шкоди з ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  - відмо­вити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рі­шення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4  ст. 295 ЦПК України.