ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.
РІШЕННЯ
Іменем України
26.09.2006 | Справа №2-15/12808-2006 |
За позовом Приватного сільськогосподарського підприємства “Чернишевське”, с. Чернишове Роздольненського району
До відповідача Колективного підприємства “Кримхолодтеплоторг”, м. Сімферополь
Про стягнення 2580,00 грн.
Суддя І.А.Іщенко
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача - Зубарєв А.В. представник, довіреність № 83 юр. від 28.08.06 р., у справі
Від відповідача - не з’явився
Обставини справи: Приватне сільськогосподарське підприємства “Чернишевське” подав до господарського суду АР Крим позов до Колективного підприємства “Кримхолодтеплоторг” про стягнення 2580,00 грн. основного боргу, 27,64 грн. пені , а також судових витрат.
Під час розгляду справи від представника позивача надійшло клопотання про забезпечення позву шляхом накладення арешту на банківські рахунки позивача.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Отже, за приписами вказаної статті, забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача та є за своєю суттю заходами превентивного характеру у випадку існування загрози змінення обставин таким чином, що виконання рішення зі спору стане неможливим.
Позивачем не надано належних доказів на підтвердження клопотання щодо забезпечення позову, які б свідчили, що невжиття заходів з забезпечення позовних вимог може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення зі спору про стягнення відповідної суми боргу.
Судом вказане клопотання залишено без задоволення.
Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив. До початку слухання справи від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.
При цьому, у відзиві на позовну заяву відповідач і вважає не обґрунтованими позивні вимоги позивача.
У зв’язку з цим справа розглянута на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у цій справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до усної домовленості між сторонами Приватним сільськогосподарським підприємством “Чернишевське” перерахувало на розрахунковий рахунок Колективного підприємства “Кримхолодтеплоторг” 29 червня 2006 року суму у розмірі 2580,00 грн. за компресор, платіжне доручення № 525 (а.с. 8)
Згідно рахунку – фактури № 562 від 29 червня 2006 року, також довіреності ЯЛЗ № 198692 від 30 червня 2006 року Колективне підприємства “Кримхолодтеплоторг” відпустило, а Приватне сільськогосподарське підприємства “Чернишевське” отримало компресор однофазовий 9 атмосфери двигун 2,2 КВТ (1,5 КВТ), у кількості 1 шт. (а.с. 6,39)
Однак в судовому засіданні представник позивач пояснив, що замовляв відповідачеві компресор однофазовий 9 атмосфери двигун могутністю 2,2 КВТ, у кількості 1 шт., а отримав компресор однофазовий 9 атмосфери двигун могутністю 1,5 КВТ.
Позивач 04.07.06 р. № 231 на адресу відповідача спрямував вимогу, в котрій вказує на завишення ціни на компресор, просить повернути сплачену згідно рахунку № 562 суму грошей, в розмірі 2580,00 грн. (а.с. 9).
На вимогу позивача по завишення ціни, відповідач згідно платіжного доручення № 364 від 11 липня 2006 року зробив повернення грошей позивачеві у розмірі 500,00 грн. відповідно листа № 231 від 04.07.06 р. по рахунку № 562 за компресор (а.с. 39)
Суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав,
по - перше представник позивача отримав компресор;
по - друге, суд враховує і ті обставини, що позивачем компресор був отриманий згідно рахунку-фактури № 562 від 29.06.06 р., довіреності ЯЗЛ № 198692 від 30.06.06 р., про що є відмітка позивача без яких не будь зауважень до невідповідності могутності двигуна, згідно видаткової накладної № 562 від 30.06.06 р. де вказано, що компресор однофазний 9 атмосфери, ел. двигун могутністю 1,5 КВТ при отримані компресору зауважень представник позивача не заявив, компресор отримав.
Також треба зазначити, що повернення компресору відповідачеві позивач не здійснив, просить стягнути суму 2580.00 грн., в той час як відповідач повернув позивачеві різницю в ціні у розмірі 500,00 грн.
За приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд вважає, що позивач не представив належних доказів, а тому немає підстав для задоволення позову.
Витрати з оплати держмита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться при відмові в позиві на позивача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні, яке відбулося 26 вересня 2006 року було оголошено вступна та резолютивна частина рішення.
Рішення оформлене відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 29 вересня 2006 року.
Керуючись статтями 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
В позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.