ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

03.10.2006

Справа №2-15/12238-2006

колективного підприємства Фірми “Клант”, м. Красноперекопськ

До Красноперекопського виробничого підприємства   водопровідного – каналізаційного господарства, м. Краноперекопськ

Про стягнення 8888,22 грн.

                                                                                                              Суддя Іщенко І.А.

  

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача  -  Аносова Н.М. – директор, довіреність від 01.08.06 р., у справі                                                    

Від відповідача  - Ібрагімов Р.І. представник, довіреність 12.12.05 р., у справі   

Обставини справи: Багатопрофільне колективне підприємства Фірми “Клант” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Красноперекопського виробничого підприємства   водопровідного – каналізаційного господарства про  стягнення 8888,22 грн.

Представник позивача позивні вимоги підтримав, мотивуючи тим що своїми діями відповідач наніс збитків в розмірі 8888,22 грн. (у тому числі неодержаний прибуток составів 6290,00 грн.)

Клопотанням № 21 від 08.08.06 р. збільшив свої позивні вимоги за період з 28.06.06 р. на 4253,10 грн.

Враховуючи те, що позивна заява подана 17.07.06 р. представник позивача клопотанням б.н. від 29.08.06 р.  збільшив позивні вимоги ще  на 2038,37 грн.. за період з 08.08.06 р. по 29.08.06 р..

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві вважає не обґрунтованими позивні  вимоги позивача.

19 вересня  2006 року в судовому засіданні оголошувалась перерва в порядку статті  77 Господарського процесуального кодексу України до 03 жовтня 2006року

03 жовтня 2006 року судове засідання продовжено у присутності представників:

від позивача: Аносова Н.М. – директор, довіреність від 01.08.06 р., у справі

від відповідача: Ібрагімов Р.І. представник, довіреність 12.12.05 р., у справі   

Розглянувши матеріали справи,  заслухав представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

02 лютого 2004 року між Багатопрофільним колективним підприємством Фірма “Клант”(позивач) та Красноперекопським виробничим підприємством  водопровідного – каналізаційного господарства (відповідач) був укладений договір  № 336 на відпуск води з комунального водопроводу і прийом стоків в комунальну каналізацію з додатком (а.с.9-11)

08 листопада 2005 року рішенням господарського суду АР Крим  по справі (№ 2-9/13598) встановлена та стягнута з позивача сума заборгованості за договором  № 336 на постачання води з комунального водопроводу і прийму стоків в комунальну каналізацію у розмірі 5596,80 грн.  (а.с.42-43)

До теперішнього часу заборгованість у розмірі 5596,80 грн. не погашена.

Відповідно до Правил користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України пункт 2.13 водоканал має право не подавати воду, якщо абонент ухиляється від оплати за водокористування та водовідведення.  

Згідно  пункту 5 договору відповідач маючи право до погашення заборгованості  зупинити подачу води і прийом стоків. Склав 03.04.06 р. Акт по порушенню Правил користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України. Відповідно якого позивач був відключений від   магістрального водопроводу (а.с. 8)

Представник позивача вважає, що своїми діями відповідач наніс збитків в розмірі 8888,22 грн. (у тому числі неодержаний прибуток составів 6290,00 грн.), що стало підставою для звернення з позовом до суду.

Відповідно до часті 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку   набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Визначення поняття збитків наводиться у частині 2 статті 22 Цивільного кодексу України. Збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодження речі, а також витрат, які особа зробила або мусить зробити  для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).  

Питання відшкодування збитків у сфері господарювання урегульовані положенням глави 25 Господарського кодексу України.

Дійсно частина 2 статті 224 Господарського кодексу України “під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона   одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою  стороною”, однак дана стаття застосовується у випадках невиконання або неналежного виконання зобов’язань за договором.

Відповідальність являється слідство правопорушення, состав якого створює суб’єкт, об’єкт, суб’єктивна сторона, об’єктивна сторона. Суб’єктом являється боржник, об’єктом правопорушення  обов’язкові правовідносини, в які вступили сторони. Суб’єктивна сторона  громадських правовідносин створює віну.    Об’єктивна сторона правопорушення створює: наявність збитків, протиправність сторони, виразивши  в невиконанні або неналежному виконанні взятих на себе зобов’язань, причиний зв’язок між противоправною поведінкою відповідача і збитків.

Відповідно до частини 1 статті 22, частини 1 статті 623 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 224 Господарського кодексу  України відшкодуванню підлягають збитки, що „завдані” правопорушенням.   

Наявність вищезазначених умов позивачем не доведена.

Частиною 3 статті 623 Цивільного кодексу України передбачено, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Представником позивача не представлено суду доказів прийняття  таких заходів.

Позивні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вступну і резолютивна  частини рішення оголошені у судовому засіданні 03 жовтня 2006 року.

Рішення оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України і підписане  05 жовтня 2006 року.                     

На підставі викладеного,  керуючись статтями 33, 49, 77,82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

  

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.