ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
про повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство без розгляду
"28" липня 2011 р.№ 17/17-2011-1346
Суддя Брагіна Я.В., розглянувши матеріали від 26.07.2011 р. за № 4343/2011, за заявою: Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1
( АДРЕСА_1, Ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю ( надалі ТОВ ) „АНЧАР ГРУП”
( 65026, м. Одеса, вул. Приморська,18 код ЄДРПОУ 35678548 );
В С Т А Н О В И В :
Суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Одеської області із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ( надалі ТОВ ) „АНЧАР ГРУП” за спрощеною процедурою банкрутства, здійснюючи провадження з особливостями, передбаченими ст. 52 Закону України „Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ( надалі Закон України № 2343 ) оскільки останній неспроможний виконати свої грошові зобов’язання перед кредитором на загальну суму 28 000,00 грн. після настання встановленого строку їх сплати.
Заява суб’єкта підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_1 про порушення провадження справи про банкрутство ТОВ „ АНЧАР ГРУП” у порядку ст.52 Закону № 2343 I підлягає поверненню з наступних підстав:
Відповідно до п.1 ст. 5 Закону України № 2343 та ст. 4-1 ГПК України провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Статтею 9 Закону України №2343 , передбачено, що суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.
Пунктом 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що підставою для повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду, є не подання доказів на яких ґрунтується заява.
Відповідно до статті 52 Закону України № 2343 у разі, якщо громадянин –підприємець –боржник або керівні органи боржника –юридичної особи відсутні за місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності , а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов’язань.
Статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходження юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Відповідно до вимог статті 17 Закону „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” ( надалі закон 755 ), який набув чинності з 01.07.2004 року в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.
Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором ( пункт статті 19 зазначеного Закону ( 755 - XV ).
Саме зазначений запис державного реєстратора є доказом відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням, однак доказів внесення вказаного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців до суду не надано.
Виходячи з вимог ч.2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідна правова позиція викладена у пункті 105 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18 грудня 2009року „Про судову практику в справах про банкрутство”.
Отже, заявником до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ „АНЧАР ГРУП”, не надано доказів, які підтверджують відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
Заявник обґрунтовує свої безспірні грошові вимоги до боржника договором від 23.11.2010 р. про надання бухгалтерських послуг та актом приймання –передачі наданих послуг від 31.12.10 р. за зазначеним договором, актом звірки взаєморозрахунків від 14.01.2011 р.
Проте, виходячи з викладеного , ч.3 ст. 6 Закону України №2343 містить загальні норми, а стаття 52 Закону України №2343 передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.
Згідно ч.3 ст. 6 та ч.ч. 1, 8 ст. 7 Закону України №2343 справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх без спірність.
За Законом України № 2343 вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими.
Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 17.10.2006 р. у справі № 3/157.
Крім того, заявником не додано до заяви доказів сплати : державного мита в установленому законом порядку та розмірі, витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу та не надіслано копію заяви та доданих до неї документів боржнику.
Відповідно до п. 11 ст. 7 Закону України ( № 2343 ) кредитор зобов’язаний при поданні заяви про порушення справи про банкрутство надіслати боржнику копії заяви та доданих до неї документів.
Згідно п. п. 4, 6,10 ГПК України суддя повертає заяву, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі; не подано доказів надсилання відповідачеві копії заяви та доданих до неї документів та витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.
Таким чином, заявником не надано доказів відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням, доказів безспірних вимог та доказів неплатоспроможності боржника, не надано доказів надсилання боржнику копії заяви та доданих документів, доказів сплати державного мита в установленому законом порядку та розмірі, витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, тому заява суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 підлягає поверненню без розгляду на підставі ст.9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та п. п. 3,4,6,10 ст. 63 ГПК України.
Повернення заяви про порушення справи про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись п. п. 3,4,6,10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст.9, 52 Закону України „Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суддя, -
У Х В А Л И В :
1. Заяву Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, Ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю „АНЧАР ГРУП”
( 65026, м. Одеса, вул. Приморська,18 код ЄДРПОУ 35678548 ) в порядку ст. 52 Закону України „Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
- повернути без розгляду.
2. Заяву про порушення справи про банкрутство надіслати Заявнику.
3. Матеріали заяви про порушення провадження про банкрутство на 10 аркушах.
Суддя Брагіна Я.В.