КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-864/11                                                       Головуючий у 1-й інстанції:   Зіміна В.Б.  

Суддя-доповідач:  Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"18" липня 2011 р.                                                                                                           м. Київ

           Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

                           головуючого –судді Глущенко Я.Б.,

                             суддів                         Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва про визнання відмови незаконною та зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва на постанову Подільського районного суду м. Києва від 21 лютого 2011 року,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2011 року позивач звернувся у суд з позовом про зобов’язання нарах

увати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни.

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 21 лютого 2011 року позов задоволено: зобов’язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 11.07.2010 року, з урахуванням виплачених сум.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду –без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачу підвищення до пенсії як дитині війни має розраховуватися відповідно до мінімальної пенсії за віком.

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Колегією суддів установлено, що позивач має статус дитини війни. Зазначені обставини сторонами не оспорюються.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Проте, відповідач здійснює такі виплати у розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

З огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, правомірно керувався положеннями Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не приписами постанови Уряду

Судовою колегією враховується, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.

При цьому, статтею 19 вказаного закону передбачено, що  виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим  законом, для розрахунку підвищення пенсії позивачу як дитині війни.

Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.160,183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 207, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва –залишити без задоволення.

Постанову Подільського районного суду м. Києва від 21 лютого 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Я.Б. Глущенко

                      суддяО.Є. Пилипенко

                      суддяО.М. Романчук