УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-4351 /2006р.                                    Головуючий у першій інстанції - Гаращенко Д.Р.

Доповідач - Сегеда С.М. УХВАЛА ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

25 липня 2006 року                           Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого              -           Сегеди С.М.

суддів                          -           Станкевича В.А.,

Гайворонського С.П.,

при секретарі -           Шкрабак В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, від 26.06.2006 року на рішення Київського районного суду м. Одеси від 31 травня 2006 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину ,

ВСТАНОВИЛА:

13 березня 2006 року ОСОБА_2 звернулася з зазначеним позовом, посилаючись на те, що з Янчевим О.І. вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з березня 1987 року по грудень 2002 року. У шлюбі, у 1988 році у них народилася донька ОСОБА_3, якій зараз виповнилося 18 років. Донька постійно проживає з нею і після закінчення одинадцяти класів поступила до Одеського Економічного університету, де навчається в теперішній час, а на зарплату у 650 грн. вона не спроможна матеріально утримувати дитину.

Посилаючись на зазначені обставини, просила стягнути з відповідача на її користь, на утримання доньки кожного місяці по 25 % від заробітної плати ОСОБА_1.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 31 травня 2006 року позов ОСОБА_2 було задоволено частково, та було стягнуто з ОСОБА_1 аліменти у розмірі 20% заробітної плати за кожен місяць до досягнення ОСОБА_3 23 років, при умові продовження нею навчання.

26.06.2006 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на зазначене судове рішення.      Апелянт мотивує свою апеляційну скаргу тим, що Київським судом неправильно застосовані та порушені норми матеріального права, стягненням аліментів його сім'я буде значно в невигіднішому становищі, ніж стягувач аліментів, а тому рішення суду підлягає скасуванню з закриттям провадження по справі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що згідно ст. 199 СК України відповідач повинен приймати участь в утриманні доньки, яка досягла повноліття та продовжує навчання, до досягнення нею двадцятитрирічного віку, та взмозі надавати цю матеріальну допомогу.

Доводи апелянта про те, що у разі стягнення з нього аліментів на утримання доньки кожного місяця у розмірі 20% від заробітку поставить його сім'ю в більш невигідне матеріальне становище, ніж сім'ю позивачки спростовуються наявними в матеріалах доказами.

З відрахуванням вказаного розміру аліментів від заробітку позивача 2600 грн. \а.с.17\, його донька ОСОБА_3 буде отримувати 520 грн., та враховуючи розмір отриманої стипендії 139.50 грн., її сумарний дохід в місяць буде складати 659.50 грн.

Сумарний дохід сім'ї відповідача у цьому разі складе 2600 грн. - 520 грн. = 2080 грн. Враховуючи навіть дитину, яка повинна народитися, сім'я відповідача складе 3 чоловіка, у зв'язку з чим дохід на кожного члена його сім'ї складе 2080 : 3 = 693 грн., що перевищує дохід на доньку, на користь якої стягуються аліменти.

Крім того, Із пояснень відповідача слідує, що його дружина також працювала, а тому повинна отримувати грошову допомогу у зв'язку з пологами та на утримання дитини, заробітна плата відповідача також в теперішній час підвищилася.

Судом обгрунтовано не взяті до уваги посилання відповідача на те, що на його утриманні знаходиться його мати, тому що дані обставини не відповідають дійсності і не підтверджені письмовими доказами. Так, колегія встановила, що мати відповідача проживає в іншому населеному пункті ніж він, отримує пенсію по інвалідності, а тому має свій самостійний дохід для існування.

Таким чином, суд першої інстанції правильно з'ясував обставини, що мають значення для справи, ухвалив рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду, а тому судова колегія залишає його без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 307; 313-315; 317; 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Київського районного суду м. Одеси від 31 травня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання законної сили в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.