ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/5529/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Конєвої С.О.
розглянувши у письмовому провадженні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Дніпро»про стягнення 276 грн. 50 коп., -
ВСТАНОВИВ:
12.05.2011 року Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області звернулося з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Дніпро»та просить стягнути з останнього на користь позивача заборгованість зі сплати фінансових санкцій та пені в сумі 276 грн. 50 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі пункту 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків до відповідача були застосовані фінансові санкції у вигляді нарахування штрафу та пені згідно рішень позивача № 1394, №1747, №1748 від 10.06.2009р. на загальну суму 276 грн. 50 коп., які залишились не сплачені відповідачем.
Позивач в судове засідання не з’явився, однак 04.07.2011р.направив факсом на адресу суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача посилаючись на відсутність коштів на відрядження, при цьому, у зазначеному клопотанні позов підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з’явився двічі –08.06.2011р. та 04.07.2011р., причину неявки не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи або розгляд справи за його відсутності не звернувся, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України за адресою, зазначеною в довідці з ЄДРПОУ (а.с.9-10, 24).
Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повторного неприбуття відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи заявлене позивачем клопотання про розгляд справи без участі його представника, а також враховуючи строки розгляду та вирішення справи, встановлені ст. 122 КАС України, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності представників позивача та відповідача відповідно до ч.4, ч.6 ст.128 КАС України, у письмовому провадженні.
Згідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв’язку з неявкою в судове засідання представників сторін.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд находить підстави достатніми для задоволення позову, виходячи з наступного.
З 01.01.2011р. набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»№ 2464-УІ від 08.07.2010р.
Відповідно до ч.7 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011р. не настав, здійснюється фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Таким чином, до заборгованості по фінансових санкціях та пені за період з 20.02.2004р. по 19.05.2008р. на загальну суму 276,50 грн. застосованих до відповідача рішеннями позивача № 1394, № 1747, № 1748 від 10.06.2009р., слід застосовувати законодавство, яке діяло на момент виникнення такої заборгованості.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-Дніпро»зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області як платник збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується матеріалами справи.
Порядок сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування визначений Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-УІ, Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (чинної станом на 2009р.).
Відповідно до зазначених нормативно-правових актів на відповідача було покладено обов’язки по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту 11.11 Інструкції № 21-1(чинного станом на 2009р.) платники страхових внесків щомісяця складають у двох примірниках розрахунок сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків за формою згідно з додатком 23 цієї інструкції.
Частиною 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. № 1058-УІ передбачено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше, ніж за 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників є календарний місяць. Відповідно до ч. 12 ст. 20 вищевказаного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Підпунктом 5.1.4 пункту 5.1 розділу 5 Інструкції № 21-1 (чинного станом на 2009р.) також було встановлено, що нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.
Як встановлено судом, відповідач у встановлені законом строки вищезазначені страхові внески не сплачував.
Підпунктом 2 пункту 9 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(в редакції яка діяла на 2009р.) визначено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами ПФУ накладається штраф у розмірі 10% своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
На виконання вищезазначеної норми закону, Управлінням Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області 10.06.2009р. було прийнято рішення про застосування до відповідача фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків № 1394, № 1747, № 1748 за період з 20.02.2004р. до 19.05.2008р. (а.с.5-7).
Зазначені рішення були направлено відповідачеві позивачем, що підтверджується копією конверту, який наявний у матеріалах справи (а.с.8).
З наявної в матеріалах справи довідки станом на 19.04.2011р. вбачається, що загальна сума заборгованості відповідача по фінансових санкціях та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків за рішеннями позивача № 1394, 1747, 1748 від 10.06.2009р. становить 276 грн. 50 коп. ( а.с.4).
Згідно пункту 13 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. № 1058-УІ суми пені та штрафів підлягають сплаті страхувальником протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення.
У п. 9.6 р. 9 та п.10.6 р. 10 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України»визначено, що суми штрафів та пені підлягають сплаті страхувальником чи банком протягом 10 робочих днів з дня одержання відповідного рішення або можуть бути оскаржені у цей самий строк до вищого органу ПФУ або в судовому порядку з одночасним обов’язковим письмовим повідомленням про це відповідного органу ПФУ, посадовими особами якого прийнято це рішення.
Пунктами 14, 15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. № 1058-УІ визначено, що суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків. Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Статтею 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. № 1058-УІ (чинної на момент виникнення правовідносин) передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальником в строки, визначені статтею 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (недоїмкою).
Відповідно до абз.6 п.7 Прикінцевих та Перехідних Положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»№ 2464-УІ від 08.07.2010р. визначено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011р. в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011р. не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Виходячи з наведеного, звернення позивача до суду з даним позовом є правомірним.
Відповідач в судове засідання не з’явився доказів сплати пені та фінансових санкцій в сумі 276 грн. 50 коп. не надав. Не надано суду також і доказів оскарження відповідачем зазначених вище рішень позивача № 1394, 1747, 1748 від 10.06.2009р. у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ст.ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що факт порушення відповідачем вимог діючого законодавства доведений, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Дніпро» про стягнення 276 грн. 50 коп. – задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Дніпро» (51900, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, б-р Будівельників, 40-56, р/р № 29027300000000 ДОД Райффайзен Банк Аваль, МФО 305653, код за ЄДРПОУ 31329664) на користь Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ( 51925, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Інститутська, 4, р/р № 25604311321203 у Дніпродзержинському відділенні № 3293 ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 306083, код за ЄДРПОУ 24615321) - заборгованість зі сплати фінансових санкцій та пені за рішеннями № 1394, № 1747, 1748 від 10.06.2009р. в сумі 276 грн. 50 коп. ( двісті сімдесят шість грн.50 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 08.07.2011р.
Суддя
С.О. Конєва