ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
____________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.07.11 Справа № 17/96/2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання», м. Луганськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», м. Луганськ
про стягнення 48422 грн. 34 коп.
Суддя Фонова О.С.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 20.04.2011, паспорт НОМЕР_1, виданий 04.09.08 Краснолуцьким МВ УМВС України в Луганській області;
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №20 від 01.01.2011, паспорт НОМЕР_2, виданий 02.02.96 Свердловським МВ УМВС України в Луганській області.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 38011,76 грн., 3% річних у сумі 10410,58 грн., за договором про постачання електричної енергії №1008нн від 01.08.2008.
У судовому засіданні 14.07.2011, відповідно до статті 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 21.07.2011 на 12 год. 10 хв.
Відповідач подав клопотання про зменшення розміру 3% та інфляційних нарахувань на 50 %.
Дослідивши обставини справи, надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд
в с т а н о в и в:
01.08.2008, між ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання»(позивач у справі) та ТОВ «Луганськвода»(відповідач у справі) було укладено договір № 1008нн на постачання електричної енергії (далі –Договір), за яким Постачальник –ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання», зобов’язався постачати електричну енергію, а Споживач –ТОВ «Луганськвода»зобов’язався оплачувати Постачальнику її вартість.
Відповідно до п. 2.3.3 Договору відповідач зобов’язується для визначення величини спожитої електроенергії щомісячно останнього числа згідно з Додатком „Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії” знімати покази розрахункових засобів обліку, оформляти результати відповідно до Додатку „Форма „Акт про зняття показів розрахункових засобів обліку”, та направляти уповноваженого представника до позивача для подання вказаного акту за розрахунковий період і отримання рахунків для здійснення остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію.
У відповідності з п. 9 Додатку «Порядок розрахунків»до Договору остаточний розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, а також надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.
Однак, відповідачем умови договору по сплаті спожитої активної електроенергії не виконано, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за активну електроенергію за період з серпня 2009 року - лютий 2010 року на загальну суму 597462,50 грн., яка стягнута рішенням господарського суду від 21.06.2010 у справі № 17/87.
На час розгляду даної справи заборгованість відповідачем не погашена, тому позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення 3% річних у сумі 10410,58 грн. за період з 02.10.2011 по 01.05.2011 та інфляційних нарахувань у сумі 38011,76 грн. По втратам від інфляції нарахування здійснені станом на квітень 2011 року .
Відповідач подав клопотання про зменшення розміру санкцій на 50%, яке обґрунтоване складним фінансовим становищем підприємства.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.
Позивач просить стягнути 3% річних у сумі 10410,58 грн. за період з 02.10.2011 по 01.05.2011 та інфляційні нарахування у сумі 38011,76 грн. за період з жовтня 2010 року по квітень 2011 року, нараховані на заборгованість, стягнуту за рішеннями господарського суду Луганської області у справі № 17/87 від 21.06.2010.
Рішенням господарського суду Луганської області у справі № 17/87 від 21.06.2010 між тими ж сторонами стягнуто на користь позивача у даній справі борг за активну електроенергію у сумі 597462,50 грн., пеню за прострочення платежів у сумі 47076,82 грн., 3% річних у сумі 23357,80 грн., інфляційні нарахування у сумі 123119,47 грн. за серпень, вересень, листопад, грудень 2009 року та січень-липень 2010 року.
Вищезазначене рішення суду є такими, що набрали законної сили та позивачу видані судом накази на примусове стягнення боргу.
Тому у частині з’ясування факту наявності боргу має місце преюдиція у вигляді рішення у справі №17/87, що не потребує доведення позивачем у відповідності до ст. 35 ГПК України, якою передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Як було встановлено при розгляді справи, станом на час її слухання борг відповідачем не погашений.
Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.
Отже, вимоги позивача про стягнення 3% річних у сумі 10410,58 грн. за період з 02.10.2011 по 01.05.2011 та інфляційних нарахувань у сумі 38011,76 грн. за період з жовтня 2010 року по квітень 2011 року відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Клопотання позивача про зменшення санкцій на 50 % судом відхиляється з огляду на те, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов’язання і не є за своєю природою санкціями, а тому не можуть бути зменшені за рішенням суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», м. Луганськ, кв. Пролетаріату Донбасу, б. 166, ідентифікаційний код 35554719, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання», м. Луганськ, кв. Гайового, буд. 35-а, ідентифікаційний код 31443937:
3% річних у сумі 10410,58 грн. та інфляційні нарахування у сумі 38011,76 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 484,22 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. на п/рахунок № 2600518645 у АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 304007, видати наказ.
У судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Повне рішення складено: 26.07.2011.
Суддя О.С. Фонова