Справа № 22ц-1054\2007р.       Головуючий у першій інстанції -   Грушка О.П.

Категорія - цивільна                                                           Доповідач - Зінченко С.П.

РІШЕННЯ

іменем       України

04 липня 2007 року                                                                                         місто Чернігів

Апеляційний    суд    Чернігівської області у складі:

головуючого  -  судді Смаглюк Р.І.

суддів -Зінченко С.П. Бобрової І.О. при секретарі -Рачової І.І. з участю   відповідача      ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Коропського районного суду Чернігівської області від 03.05.2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну порядку стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

05 квітня 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі вказаною позовною заявою. В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначала, що з відповідачем по справі вона до 1994 року перебувала у шлюбі. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. Рішенням Коропського районного суду Чернігівської області від 27.01.1994 року з відповідача стягуються аліменти на утримання сина в розмірі 1\4 частини заробітку. Оскільки відповідач має нерегулярний, мінливий дохід, часто змінює місце роботи, просила стягнути з відповідача аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 350 грн. А також стягнути з відповідача заборгованість по аліментам в сумі 2175 грн.97 грн.

В судовому засіданні суду першої інстанції позивачка зменшила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача на утримання сина Віктора аліменти в розмірі 200 грн. щомісячно до повноліття сина, а також стягнути заборгованість по аліментам в розмірі 2175 грн.97 коп. Відповідач позов визнав частково, зазначивши, що деякий час він не працював, тому виникла заборгованість по аліментам, яку він не відмовляється поступово сплачувати. Щодо стягнення аліментів в твердій грошовій сумі пояснив, що з березня 2007 року він працює в страховій компанії „Інго-Україна", його заробітна плата буде складати 500 грн. в місяць, при стягненні з нього аліментів в розмірі 200 грн., він буде менш забезпеченим матеріально, ніж дитина, посилаючись на зазначене просив зменшити розмір стягнення аліментів.

Рішенням Корейського районного суду Чернігівської області від 03 травня 2007 року позов задоволений частково. Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 В розмірі 185 грн. щомісячно, починаючи з 05 квітня 2007 року до досягнення дитиною повноліття. Суд, ухвалюючи рішення в частині стягнення аліментів допустив його негайне виконання. Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь держави витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 51 грн. та інформаційно-технічного забезпечення позову в розмірі 7 грн.50 коп. Вимоги в частині стягнення заборгованості по аліментам в сумі 2175 грн.97 коп. залишив без задоволення, посилаючись на Закон України „Про виконавче провадження".

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина Петренко В.В., 1993 року народження, аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 250 грн. щомісячно, до повноліття сина а також стягнути з ОСОБА_2 заборгованість по аліментам в розмірі 2175грн.97 коп., посилаючись на те, що судом порушенні норми матеріального права в частині відмови від позовних вимог. При цьому зазначає, що суд не звернув уваги на те, що відповідач постійно проживає в обласному центрі, має реальну можливість працевлаштуватися на значно престижну і краще оплачувану роботу, а не отримувати заробітну плату в розмірі 500 грн. На думку апелянта, суд при визначенні розміру аліментів не керувався інтересами дитини, не врахував всіх обставин і тому визначив аліменти в мінімальному розмірі. Також вважає, що суд відмовляючи в позові в частині стягнення заборгованості на суму 2175 грн.97 коп., безпідставно послався, що така заборгованнісь повинна стягуватися державною виконавчою службою.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін по справі, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню частково.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції суд виходив з того, що відповідач, має нерегулярний, мінливий дохід, часто змінює місце роботи, в страхову компанію „Інго-Україна" прийнятий з іспитовим строком, в подальшому має намір, отримувати заробітну плату в розмірі 500 грн. в місяць. З огляду на це, суд вважав необхідним стягнути з відповідача аліменти в розмірі 185 грн. щомісячно.

Однак, погодитись з таким висновком районного суду не можна, оскільки суд неправильно застосував норми матеріального закону.

Виходячи із змісту ст.. 184 СК України, та роз"яснень п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року, суд в окремих випадках може визначити розмір аліментів на дитину не у частці від заробітку \доходу \ її матері, батька, а у твердій грошовій сумі. Таки аліменти стягуються лише у випадках, коли їх стягнення у частці від заробітку \доходу\ її платника неможливе або викликає труднощі. Частина перша ст.. 184 СК України наводить приблизний перелік таких випадків, а саме: нерегулярний, мінливий заробіток \доход \ платника, одержання заробітку, або його частини в натурі.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підставі рішення Корейського районного суду Чернігівської області від 27.01.1994 року з ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання сина Петренка Віктора ІНФОРМАЦІЯ_1року народження. До травня 2006 року відповідач працював та сплачував аліменти. З березня 2007 року відповідач працює в страховій компанії „Інго-Україна", після закінчення іспитового строку буде отримувати заробітну плату в розмірі 500 грн. Докази про те, що відповідач має нерегулярний, мінливий заробіток \доход \ або одержує заробіток, або його частину в натурі у справі відсутні.

При таких обставинах суд необгрунтовано стягнув з відповідача ОСОБА_2 аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 185 грн.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог в частині, стягнення з ОСОБА_2 заборгованості по аліментах в розмірі 2175 грн.97коп., суд виходив з того, що порядок стягнення заборгованості по аліментах вирішується державною виконавчою службою відповідно до Закону України „Про виконавче провадження.

Такий висновок суду є обгрунтованним та відповідає вимогам закону, оскільки, як вбачається зі змісту ст.. 195 СК України та ч.3 ст. 74 Закону України „Про виконавче провадження", розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору судом. За таких обставин, доводи апелянта не можуть бути прийняти до уваги. Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, як того просить апелянт, не вбачається .

За таких обставин, рішення суду в частині стягнення на користь позивачки аліментів на утримання неповнолітнього сина 1993 року народження у твердій грошовій сумі в розмірі 250 грн. щомісячно до повноліття дитини не можна визнати законним і обгрунтованим, воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в цей частині.

Керуючись ст.ст. 303, п.2 ч.1 ст.307, 309, 313, 316-317, 319 ЦПК України, ст.184, 195 СК України, ст..74 Закону України „Про виконавче провадження", апеляційний суд,

вирішив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково

Рішення Коропського районного суду Чернігівської області від 03.05. 2007 року - змінити. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення аліментів із ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1року, в твердій грошовій сумі в розмірі 185 грн. - відмовити.

В інший частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.