УХВАЛА Іменем України
30 травня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді Шестакової Н.В. Суддів: Кателіна В.П. Філатової Є.В.. При секретарі Войциховській Е.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду М.Сімферополя від 29 січня 2007 року за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Київської районної ради м. Сімферополя, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розподіл сумісної часткової власності і виділ у натурі частки у сумісній частковій власності,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою суду від 29 січня 2007 року відмовлено у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Київської районної ради М.Сімферополя, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розподіл сумісної часткової власності і виділ у натурі частки у сумісній частковій власності за тих підстав, що за аналогічними вимогами вже є рішення суду, яке набуло законної сили.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 - представник ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали з постановою нового судового рішення з направленням справи на новий розгляд, оскільки судом порушено норми процесуального права, не повно досліджено всі докази та обставини по справі у сукупності.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Київського районного суду М.Сімферополя від 02 вересня 2004 року позов ОСОБА_1 вже був задоволений і встановлено порядок користування домоволодінням. Тому заявлені ОСОБА_1 вимоги аналогічні позовним вимогам, які були вже предметом розгляду суду першої інстанції і є рішення суду, яке набрало законної сили, а тому згідно п. 2 ч. 2 ст. 122 ЦПК України не підлягають повторному розгляду.
З такими висновками місцевого суду не може погодитись суд апеляційної інстанції, оскільки вважає їх необгрунтованими і не заснованими на законі.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовок?" позивача від позову або укладенням мирової
Справа №22-ц-2654/2007р. Головуючий в 1 інстанції Тихопой О.О.
Доповідач Шестакова Н.В.
2
угоди сторін у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Із позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що він просить про розподіл сумісної часткової власності і виділ у натурі у приватну власність частки у сумісній частковій власності - будинку АДРЕСА_1 задля оформлення у приватну власність земельної ділянки площею 271 кв.м.
З рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 09 вересня 2004 року, яке набуло чинності, випливає, що ОСОБА_1 виділено у конкретне користування на 1/2 частку у жилому будинку в літер «А» приміщення: коридор 2-3 площею 2.0 кв.м., кімната 2-4 площею 13.0 кв.м., кімната 2-5 площею 13.0 кв.м.; у тамбурі літер «а»: передня площею 3.6 кв.м., коридор 2-2 площею 5.9 кв.м., підвал № 2, ґанок № 2; підсобні приміщення: сарай літер «Е», убиральня літер «Ж», гараж літер «К», сарай літер «М», тамбур літер «а2». Також визначено у користування ОСОБА_1 на 1/2 частку домоволодіння земельну ділянку № 1 площею 261 кв.м. Тобто фактично суд першої інстанції 02 вересня 2004 року встановив порядок користування приміщеннями і будівлями житлового будинку АДРЕСА_1, про що зазначено у резолютивній частині рішення, тому питання про припинення загальної часткової власності взагалі судом не розглядалося.
За таких обставини колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1, які були заявлені ним 23 січня 2007 року, не є аналогічними вимогам, які були розглянуті Київським районним судом м. Сімферополя 02 вересня 2004 року по суті, оскільки розглянуто питання відносно виділення 1/2 частки домоволодіння АДРЕСА_1 у конкретне користування, а у теперішньому позові ОСОБА_1 ставить питання про визнання за ним права власності на 1/2 частки зазначеного домоволодіння.
Виходячи з того, що ОСОБА_1, заявлені вимоги у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет, але за різних підстав, колегія суддів приходить до висновку про неможливість визнати ухвалу законною і обґрунтованою та необхідність її скасування.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України порушення порядку, встановленого для вирішення питання, є підставою для скасування ухвали суду з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.303,307,312 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Київського районного суду м.Сімферополя від 29 січня 2007 року скасувати з направленням справи на новий розгляд до Київського районного суду м. Сімферополя.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.