АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-1262-2007 р. Головуючий по 1 -й інстанції
Хіль Л.М. Суддя-доповідач: Макарчук М.А.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року травня місяця 29 дня м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Макарчука М.А.
Суддів: Драниці Ю.В., Прядкіної О.В.
при секретарі Лимар О.М.
з участю : прокурора адвоката
позивача (заявника) ОСОБА_1
представника позивача (заявника)
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 12 лютого 2007 року
по справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання відмови у погодженні меж земельної ділянки незаконною;
зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про встановлення меж та порядку землекористування.
Судова колегія ,заслухавши доповідь судді доповідача апеляційного суду Макарчука М.А.,
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2005 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Звернулися до суду із зазначеним позовом. Вказали, що вони , як власники
будинковолодіння №18 земельної ділянки по АДРЕСА_1мають намір приватизувати земельну ділянку, яка перебуває у їх спільному користуванні, але не можуть використати це право, та як сусід ОСОБА_2 не погоджує межі. Просили визнати відмову відповідача у погодженні межі незаконною.
У січні 2006 року ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом про встановлення меж та порядку користування землекористування(а.с.30-32). Посилається на самовільну зміну розміру земельної ділянки в сторону її збільшення на 25 кв.м. за рахунок земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні. З цих підстав просив ухвалити рішення , яким визначити порядок користування між їх земельними ділянками.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 12 лютого 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 задоволені.
Визнано відмову ОСОБА_2 в погодженні межі земельної ділянки між садибами №18 т.а №16 по АДРЕСА_1незаконною.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить змінити рішення місцевого суду, виключивши з нього вказівку про те , що «земельна ділянка, що знаходиться в користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_4 має розбіжності як у схемі реального розподілу землекористувачів від 24.10.1986 р. так і в фактичному користуванні, що склалися між співвласниками даного домоволодіння.
Фактична площа земельної ділянки, що знаходиться в користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на час проведення експертизи складає 1323 кв.м., що більше на 16 кв.м. по відношенню до площі, передбаченою нормою відводу даної земельної ділянки. Вказаний надлишок повинен бути погоджений в органах місцевого самоврядування. Причиною даної розбіжності стала зміні конфігурації та розмірів меж земельної ділянки з боку домоволодінь по вул.. Л. Убийвовк 14 та по вул.. Ф.Моргуна».
Посилається на те , що ці обставини встановлені внаслідок виходу суду за межі заявлених вимог.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Місцевим судом встановлено і не заперечується сторонами, в тому числі і в апеляційній скарзі, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3
є власниками будинковолодіння №18 земельної ділянки по АДРЕСА_1. Рішенням виконкому Октябрської районної ради м. Полтави № 346 від 22 серпня 2000 року постановлено передати у спільну часткову власність позивачів земельну ділянку для обслуговування житлового приміщення площею 1000 кв.м. по АДРЕСА_1 та для ведення особистого підсобного господарства площею 304 кв.м. Площа земельної ділянки , приватизованої згідно із заявою без обміру на місцевості, підлягає уточненню при виготовленні державного акту на право приватної власності на землю.
Місцевим судом також встановлено, що при виготовленні державного акту та обміру земельної ділянки позивачів на місцевості встановлено фактичний розмір земельної ділянки , визначені її межі, які погоджені з усіма сусідами, за виключенням відповідача ОСОБА_2
Перевіряючи заперечення відповідача щодо меж земельної ділянки позивачів та його зустрічні вимоги про встановлення меж між ними та визначення порядку користування землекористування місцевим судом встановлено, що позивачі не порушували прав відповідача у користуванні його земельною ділянкою. При перевірці зустрічних вимог встановлено, що земельна ділянка, яка знаходиться в користуванні ОСОБА_2 та третьої особи ОСОБА_4 має розбіжності як у схемі реального розподілу землекористувачів від 24.10.1986 р. так і в фактичному користуванні, що склалися між співвласниками даного домоволодіння. Фактична площа земельної ділянки, що знаходиться в їх користуванні на час проведення експертизи складає 1323 кв.м., що більше на 16 кв.м. по відношенню до площі, передбаченою нормою відводу даної земельної ділянки.
Встановлені обставини підтверджені письмовими доказами і фактично сторонами також не заперечуються.
Встановивши такі обставини, місцевий суд прийшов до вірного висновку про те, що відповідач безпідставно заперечує межі земельної ділянки позивачів та вимагаю встановлення інших меж без зазначення їх конфігурації та обґрунтовано відмовив у задоволенні зустрічних вимог ОСОБА_2 задовольнивши вимоги позивачів.
Даючи правову оцінку доводам апеляційної скарги про перевищення місцевим судом меж судового розгляду, колегія суддів звертає увагу на недобросовісність відповідача ОСОБА_2 у користуванні процесуальними правами, а саме замовченні своїх зустрічних вимог про встановлення меж та порядку землекористування, при розгляді яких і були встановлені обставини, які він просить виключити із змісту судового рішення без оспорення висновків місцевого суду. З цих підстав колегія суддів вважає апеляційну скаргу необгрунтованою.
Рішення місцевого суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.303,304,308ч. 1,313,315 ЦПК України, колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 12 лютого 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.