донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.06.2011 р.           справа №23/115

Донецький апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів:

головуючого:Шевкової Т.А.

суддівБойченка К.І., Діброви Г.І.  

за участю  представників сторін:                                                                             

від позивача:                      ОСОБА_1 дов. № 81-д від 21.12.2010 року

ОСОБА_2 дов. № 4-д від 11.01.2011 року

від відповідача:не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Луганського учбово-виробничого об’єднання «УТОС»м. Луганськ   

на рішення господарського суду Луганської області

від03.03.2011р.

у справі№ 23/115 (суддя Воронько В.Д.)

за позовомЛуганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго»м. Луганськ   

доЛуганського учбово-виробничого об’єднання «УТОС»м. Луганськ

про стягнення 511 916грн. 38коп.

ВСТАНОВИВ:

Луганське міське комунальне підприємство «Теплокомуненерго»м. Луганськ звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Луганського учбово-виробничого об’єднання «УТОС»м. Луганськ заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 511916грн.38коп., з яких: 474 482грн. 96коп. –сума неоплаченої теплової енергії, поставленої за договором № 1291 від 18.10.2005 року, 10155грн.15коп. - пеня, 21098грн.02коп. - 3% річних, 6180грн.25коп. –інфляційні втрати.  

Господарський суд Луганської області рішенням від 03.03.2011р. у справі № 23/115 позовні вимоги в частині стягнення боргу та інфляційних втрат визнав доведеними та задовольнив у повному обсязі, позовні вимоги в частині стягнення пені та 3% річних задовольнив частково у сумі 9918грн.03коп. та 21059грн.88коп. відповідно, зробивши власний перерахунок, у задоволенні позову в іншій частині відмовив.

Луганське учбово-виробниче об’єднання «УТОС»м. Луганськ, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду від 03.03.2011р. у справі № 23/115 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення боргу за період лютий, березень, квітень, вересень, жовтень 2008 року, лютий, березень, квітень 2009 року, лютий 2010 рік, у задоволенні позову в іншій частині відмовив.  

Заявник скарги не погоджується із висновком господарського суду щодо доведеності матеріалами справи наявності боргу, оскільки відповідачем отримані рахунки лише за лютий, березень, квітень, вересень, жовтень 2008 року, лютий, березень, квітень 2009 року, лютий 2010 рік, інших рахунків на адресу відповідача не надходило, тому вважає, що у позивача не настало право вимоги сплати поставленої теплової енергії.

Представник позивача вважає рішення господарського суду від 03.03.2011р. у справі № 23/115 законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Представник заявника скарги у судове засідання не з’явився.   Враховуючи той факт, що в апеляційній скарзі заявник посилається на документи, які досліджувались господарським судом, приймаючи до уваги те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов’язковою, колегія суддів не знаходить підстав для перенесення розгляду апеляційної скарги на іншу дату та вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників відповідача.

Відповідно до статей 4-4,81-1Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним з дотриманням встановлених до нього вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Між Луганським міським комунальним підприємством «Теплокомуненерго»(постачальник) та Луганським учбово-виробничим об’єднанням «УТОС»(споживач) 18.10.2005 року укладено договір №1291 про поставку теплової енергії, згідно умов якого постачальник зобов’язувався подавати споживачеві теплову енергію, а споживач зобов’язувався сплачувати отриману теплову енергію у встановлені даним договором строки.

У розділі 6 договору сторони визначили, що розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться у грошовій формі і у відповідності із затвердженими тарифами на підставі виставлених поставщиком рахунків, які направляються споживачу поштою або вручаються під розпис.

Звітним періодом є календарний місяць, за який здійснено нарахування плати за спожиту теплову енергію.

Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на умовах передоплати в розмірі 50% планових нарахувань, які провадяться споживачем на розрахунковий рахунок поставщика до 25 числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється не пізніше 10 числа наступного місяця за звітним.

У додатку № 1 до договору сторони узгодили обсяги поставки теплової енергії.   

Відповідно до пункту 3.2.11 договору споживач теплової енергії зобов’язаний щомісячно до 10-числа здійснювати звірку взаємних розрахунків з відділом збуту поставщика за минулий період.

Як вбачається з матеріалів справи за період з 22.10.2007р. по листопад 2010 року Луганським міським комунальним підприємством «Теплокомуненерго»відповідачеві надані послуги з теплопостачання, що підтверджується актами на включення (відключення) опалення від 22.10.2007р., 30.10.2007 року, 18.03.2008 року, 04.04.2008 року, 18.11.2008 року, 26.10.2008року, 02.04.2009 року, 07.04.2010 року, 19.10.2010 року, 30.10.2009 року. акт на відключення теплопостачання від 06.04.2010р., довідками відповідача щодо показників теплового лічильника.

Реєстри відправки поштових відправлень, надані позивачем в обґрунтування відправлення відповідачеві рахунків на оплату поставленої теплової енергії за травень, червень, липень, листопад 2009 року, січень 2010 року, не містять відбитків поштового штемпелю.

Позивач 12.03.2010 року направив на адресу відповідача претензію            № 490 від 04.03.2010 року, в якій запропонував останньому сплатити борг за поставлену теплову енергію у сумі 493 388грн.72коп., дана претензія отримана відповідачем 18.03.2010 року (а.с. 17).

Прийняті на себе за договором зобов'язання відповідач належним чином не виконав, вартість поставленої теплової енергії не оплатив.  

Відповідачем не надано суду документів, підтверджуючих оплату поставленої теплової енергії у сумі 474 482грн. 96коп.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи те, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, а відповідач не заперечує проти факту поставки теплової енергії, враховуючи, що розмір плати за послуги розраховано відповідно до умов договору, неотримання відповідачем рахунків за спірний період не доведено матеріалами справи, також відповідачем не надано документів, підтверджуючих оплату отриманої теплової енергії, слід визнати правильним висновок господарського суду про наявність заборгованості у сумі 474 482грн. 96коп.             

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних із простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Відповідно статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки відповідачем не виконані належним чином прийняті на себе зобов’язання стосовно оплати отриманої теплової енергії, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок господарського суду про доведеність позовних вимог в частині стягнення  пені у сумі 9918грн.03коп., 3% річних у сумі 21059грн.88коп., інфляційних втрат у сумі 6180грн.25коп.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Луганської області від 03.03.2011р. у справі № 23/115 є таким, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита при зверненні з апеляційною скаргою покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Луганського учбово-виробничого об’єднання «УТОС»м. Луганськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 03.03.2011р. у справі № 23/115 залишити без змін.

Головуючий                                                                   Т.А. Шевкова

Судді          К.І. Бойченко    

          Г.І. Діброва  

Надруковано 5 прим:

                                                                                1 –позивачу                                        

                                                                                2 –відповідачу                                        

                                                                                3 –до справи                                        

                                                                                4 –гос. суду Луганської області                                                                                                    5 –ДАГС