ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
10 червня 2011 р. № 27/47б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:
суддів:Заріцької А.О.,
Козир Т.П.,
Кота О.В.,
Мирошниченка С.В.,
Муравйов О.В.,
розглянувши заявупублічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк"
про перегляд Верховним Судом України
постанови
у справі
за заявою
до
про Вищого господарського суду України від 05.04.2011
№ 27/47б
товариства з обмеженою відповідальністю виробничо –комерційна фірма "Ронікс"
товариства з обмеженою відповідальністю виробничо –комерційна фірма "Ронікс"
визнання банкрутом,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.12.2010 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Ронікс", ліквідовано юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Ронікс", провадження у справі припинено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.02.2011 ухвалу господарського суду Донецької області від 23.12.2010 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 05.04.2011 касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" залишено без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.02.2011 у справі № 27/47б - без змін.
Публічним акціонерним товариством "Перший Український міжнародний банк" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 05.04.2011 у даній справі.
Заявник просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 05.04.2011. Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 03.01.2010 у справі №5/174/09, від 18.05.2010 у справі №43/385, від 31.08.2010 у справі №15/224-б мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме, статей 105, 111 Цивільного кодексу України та статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.
Приймаючи постанову, на яку подана заява про перегляд, суд касаційної інстанції, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, визнав обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про: затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного баланса товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Ронікс"; ліквідацію юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Ронікс"; припинення провадження у справі, оскільки звіт ліквідатора та дії ліквідатора визнані такими, що є повними та виваженими, і здійснені у межах і у відповідності до приписів статей 31, 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон). Доводи кредитора –публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" щодо необґрунтованого порушення справи про банкрутство в порядку статті 51 Закону є необґрунтованими у зв’язку з тим, заявник, як кредитор у справі про банкрутство приймав участь в розгляді даної справи, був обізнаний з усіма процесуальними документами, за рахунок коштів від реалізації майна банкрута йому була частково погашена заборгованість та постанова про визнання боржника банкрутом ним в судовому порядку не оскаржувалась.
Приймаючи постанову Вищого господарського суду України від 03.02.2010 у справі №5/174/09, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість ухвали суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідацію боржника та припинення провадження у справі у зв'язку з тим, що провадження у справі порушено необґрунтовано за відсутності доведення заявником належними доказами недостатності вартості майна боржника –юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, для задоволення вимог кредиторів в розумінні статті 51 Закону. В матеріалах справи відсутні докази здійснення публікації про ліквідацію боржника його засновниками в спеціальному бюлетені державного реєстратора, виявлення кредиторів боржника, складення та затвердження проміжного ліквідаційного балансу боржника до моменту порушення провадження у справі.
Приймаючи постанову Вищого господарського суду України від 18.05.2010 у справі №43/385, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що справа про банкрутство порушена неправомірно, без належного з’ясування кола кредиторів боржника, оцінки майна боржника, взагалі –у відсутності попередньої публікації в порядку Цивільного кодексу України, у зв’язку з чим господарський суд незаконно продовжив процедуру банкрутства боржника та визнав його банкрутом за процедурою, яка передбачена статтею 51 Закону.
Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 11116 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
Зазначені постанови не можуть бути визнані підставою для подання заяви в порядку пункту першого статті 11116 Господарського процесуального кодексу України з огляду на відмінність встановлених судом фактичних обставин, покладених в основу постанов суду касаційної інстанції, у порівнянні з постановою Вищого господарського суду України від 05.04.2011 у справі №27/47б.
При цьому, постановою Вищого господарського суду України від 31.08.2010 у справі №15/224-б, на яку посилається заявник, касаційну скаргу було задоволено частково, постанову суду першої інстанції скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору зі справи, а тому відповідні постанови не можуть бути предметом перегляду в порядку, передбаченому розділом XII-2 ГПК України, і на них не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 11116 цього Кодексу.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що посилання публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права не підтверджені доданими до заяви матеріалами. Відтак, відсутні умови, визначені статтею 11116 Господарського процесуального кодексу України, для допуску до провадження справи №27/47б за заявою публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 05.04.2011 у цій справі.
Керуючись статями 86, 11114–11121 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В:
Відмовити публічному акціонерному товариству "Перший Український міжнародний банк" у допуску справи №27/47б до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддяА.О. Заріцька
Судді
Т.П. Козир
О.В. Кот
С. Мирошниченко
О. Муравйов