АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц-594/11Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 19, 27 Калашник С.І.  

Доповідач в апеляційній інстанції

Пальонний В. С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          26 квітня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоКарпенко О.В.

суддівПальонного В.С., Бабенка В.М.

при секретаріЛисаченко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 25 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення боргу та відшкодування моральної шкоди, -    

в с т а н о в и л а :

В серпні 2010 року ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення боргу та відшкодування моральної шкоди, мотивуючи позовні вимоги тим, що 24 серпня 2009 року, 24 листопада 2009 року та 24 лютого 2010 року між ним та відповідачкою були укладені договори позики, за кожним з яких відповідачка отримала від нього в борг по 1600 доларів США, які зобов’язувалась повернути відповідно до 25 листопада 2009 року, до 24 лютого 2010 року та до 24 травня 2010 року, про що написала розписки, але протягом вказаного в них строку борг не повернула.

Посилаючись на положення ч.1 ст.1046, ч.1 ст.1049 та п.4 ч.1 ст.611 ЦК України, просив суд стягнути з відповідачки на його користь суму боргу 37 872 грн., що згідно курсу Національного банку України еквівалентно 4800 доларам США та 1500 грн. в відшкодування завданої йому моральної шкоди, яка полягає в тому, що внаслідок неправомірних дій відповідачки він перебував у стресовому стані, в нього погіршився сон, підвищився артеріальний тиск та почастішали головні болі.

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 25 листопада 2010 року позов ОСОБА_7 задоволено частково.

Стягнуто зі ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 37 872 грн. боргу та 750 грн. в відшкодування моральної шкоди.

В апеляційній скарзі  відповідачка ОСОБА_6, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить скасувати зазначене  рішення суду першої інстанції та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника відповідачки ОСОБА_6   перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона ( позикодавець ) передає у власність іншій стороні ( позичальникові ) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( суму позики ) аьо таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ч.2 ст.1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності з ч.1 ст. 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Згідно ч.2 ст.1051 ЦК України якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором., тобто при укладенні договору позики в письмовій формі ( крім випадків укладення його під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини ) безгрошовість такого договору не може ґрунтуватися на свідченнях свідків, а може бути підтверджена лише належними і допустимими доказами.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Судом встановлено, що відповідно до договору позики від 24 серпня 2009 року, укладеного в простій письмовій формі, позивач передав відповідачці грошові кошти в сумі 1600 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України складає 12800 грн.

Відповідно до п.1.1 договору позика є безпроцентною.

Строк повернення позики згідно п.4.1 договору до 25 листопада 2009 року.

Відповідно до договору позики від 24 листопада 2009 року, укладеного в простій письмовій формі, позивач передав відповідачці грошові кошти в сумі 1600 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України складає 12800 грн.

Відповідно до умов договору позика є безпроцентною.

Строк повернення позики згідно п.3.1 договору до 24 лютого 2010 року.

Відповідно до договору позики від 24 лютого 2010 року, укладеного в простій письмовій формі, позивач передав відповідачці грошові кошти в сумі 1600 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України складає 12800 грн.

Відповідно до умов договору позика є безпроцентною.

Строк повернення позики згідно п.3.1 договору до 24 травня 2010 року.

Відповідно до п.3.2 договору позики від 24 серпня 2009 року передбачено, що його підписання позичальником підтверджує факт одержання ним позики від позикодавця, тобто належним чином підписаний договір є доказом передання грошей від позикодавця до позичальника.

Відповідно до п.4.2 договорів позики від 24 листопада 2009 року та від 24 лютого 2010 року позика надається  у готівковому порядку шляхом надання необхідних коштів у руки позичальника, що підтверджується власноруч написаною та підписаною позичальником розпискою, що передається позикодавцю та в нього зберігається, тобто доказом передання грошей від позикодавця до позичальника є розписка останнього.

Факт отримання грошей від позикодавця позичальником за кожним із зазначених договорів позики підтверджений розпискою відповідачки.

Відповідно до п. 7.1 договору позики від 24 серпня 2009 року та п.5.1 договорів позики від 24 листопада 2009 року та 24 лютого 2010 року у випадку порушення своїх зобов’язань за цими договорами сторони несуть відповідальність, визначену договорами та чинним законодавством.

Вказані обставини  підтверджуються наявними у справі письмовими доказами: копіями договорів позики від 24 серпня 2009 року, від 24 листопада 2009 року та від 24 лютого 2010 року між позивачем та відповідачкою та розписками відповідачки про отримання грошей за кожним з договорів.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність доводів відповідачки щодо безгрошовості укладених нею з позивачем договорів позики.

Таким чином, встановивши дійсні обставини справи, суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення спору, та дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачка, отримавши від позивача грошові кошти за трьома договорами позики  в загальній сумі 4800 доларів США, не виконала умови зазначених договорів щодо повернення цих коштів в передбачений договорами строк, що є підставою для стягнення з неї на користь позивача суми позик та відшкодування моральної шкоди.

Розмір відшкодування моральної шкоди відповідачкою не оскаржується.

За таких обставин рішення суду є законним і обґрунтованим і підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

 Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити, а рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 25 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення боргу та відшкодування моральної шкоди залишити без змін.

Ухвала судової колегії набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий :

          Судді :